ЧДТУ

ТОП-випускники Черкаського державного технологічного університету зібрались напередодні Дня освітянина в стінах навчального закладу. Сюди завітали успішні люди сьогодення. Серед них перший заступник голови Черкаської ОДА Віталій Коваль, повідомляє прес-служба Черкаської ОДА

– Студентські роки і справді найяскравіші, – сказав під час заходу Віталій Коваль. – Це той час, коли опановуєш не лише науку, а й вчишся бути самостійним, приймати зважені рішення і відповідати за них. Пам’ятаю свого керівника Юрія Кунченка, на жаль, покійного, – надзвичайну людину, яка привела мене в науку. До речі, його наукова школа досі діє. Він був настільки мудрим, що пробачив мені недописану в 2004 році дисертацію, оскільки в той час я вирішив брати участь у Помаранчевій революції. Тоді він зрозумів мій вибір і дочекався, коли повернуся до роботи над нею. За фахом я радіоінженер і саме в цьому закладі вперше припаяв конденсатор до резистора, отримав найпростіший фільтр. Через певний час вже зміг своїй бабусі полагодити телевізор.

За словами Віталія Володимировича, атмосфера в ЧДТУ була демократичною, тут не пригнічували дух вільнодумства. Будучи простим студентом, він міг дискутувати з ректором, однак це не впливало на оцінки, бо отримав червоний диплом.

– Гордимося нашими випускниками, – каже в.о. ректора університету Олег Григор. – Безліч об’єктів у місті проектовані та збудовані вихідцями з нашого вузу, вони успішно працюють в сфері обслуговування різних галузей. Я й сам є випускником цього закладу, так само багато його випускників викладають предмети нинішнім студентам. Наш заклад є не лише кузнею кадрів, ми – потужний заклад-працедавець.

Олег Олександрович сказав також, що в університеті такі зустрічі випускників планують зробити традиційними.

Зауважимо, у 56-річному ЧДТУ навчається близько 6 тисяч студентів. На факультеті по роботі з іноземними студентами навчається молодь з 12 країн світу. До складу ЧДТУ входять 7 факультетів, 40 кафедр. Здійснюється підготовка ступеня «бакалавр», 25 спеціальностями ступеня «магістр» та 27 спеціальностями освітнього кваліфікаційного рівня «спеціаліст».

У Черкаському державному технологічному університеті відбулася зустріч «ТОП-випускників» ВНЗ. На заході були присутні найбільш успішні випускники навчального закладу за всі 56 років його існування. Повідомляє власний кореспондент «Нової Доби».

За словами в.о. ректора Олега Григора, цього року виникла ідея зібрати всіх найуспішніших випускників разом, аби обмінятися спільними спогадами і не забувати рідний навчальний заклад.
– Зазвичай, вони всі заходять періодично, але по одному. Але тепер ми будемо щорічно влаштовувати подібні зустрічі, щоб нинішні студенти бачили на кого потрібно рівнятися. Тим більше, що отримані знання більшість потім використовує у своїй професії, – зазначив Олег Григор.

Понад 30 почесних гостей, що завітали на захід, мали можливість поспілкуватися та поділитися, як знання, здобуті в ЧДТУ, допомогли їм у побудові кар’єри, і пригадати найяскравіші сторінки студентських буднів.

Цьогорічний переможець Паралімпійських ігор у складі збірної України із футболу Богдан Кулініч із посмішкою пригадує часи, коли його доводилося поєднувати навчання в університеті та заняття футболом.

– Справді доводилося пропускати пари через спорт, тоді викладачі жалілися. А зараз, коли зустрічаємося, то навіть стали розуміти, чому я так робив. Адже тепер є результат, який зміг досягти. До речі, наявність своєї футбольної команди у ЧДТУ і вплинула на мій вибір навчального закладу. Загалом, залишилися приємні враження від студентського життя, – зазначив Богдан Кулініч.

Зустріч успішних випускників навчального закладу планується зробити традиційною.

Зустріч «ТОП-випускників» відбулась у Черкаському державному технологічному університеті. На заході були присутні найбільш успішні випускники навчального закладу за всі 56 років його існування.

Спілкування випускників із викладачами та журналістами проходило в теплій, невимушеній атмосфері під звуки саксофону.

20 почесних гостей, що завітали на захід, розповіли про те, як знання, здобуті в ЧДТУ, допомагають їм в побудові кар’єри і пригадати найяскравіші сторінки студентських буднів.

- Надзвичайно приємно бути в рідних стінах і бачити викладачів, які працювали тут ще тоді, коли навчався я сам та моя дружина. Для нас ЧДТУ –це сімейний ВНЗ, - зауважив випускник факультету економіки та управління, міський голова Черкас Анатолій Бондаренко.

Мер Черкас зауважив, що планує і далі вчитися, оскільки хотів би опанувати кілька іноземних мов. Натомість пообіцяв посприяти благоустрою території довкола університету та створити комфортні умови для відпочинку і дозвілля студентів.

- Рідному закладу хочеться побажати одного, щоб пройшли вибори і колектив та студенти обрали гідного ректора, який працюватиме не один термін, примножуючи славу технологічного університету, - прокоментував випускник факультету електронних технологій, перший заступник голови ОДА Віталій Коваль. – Від обласної влади і адміністрації я обіцяю, що будь-які ідеї викладачів та студентів університету ми готові підтримувати і підставити плече, щоб створити нормальну базу практики для наших студентів.

За словами в.о. ректора ЧДТУ Олега Григора зустріч успішних випускників навчального закладу планується зробити традиційною.

- Тепер ми будемо щорічно влаштовувати подібні зустрічі, щоб нинішні студенти бачили, на кого потрібно рівнятися, адже навіть ті, хто закінчив ВНЗ 10 чи 15 років тому і досі використовують у своїй роботі знання, здобуті в цих стінах, - підсумував Олег Григор.

В.о ректора Олег Григор, який теж був студентом ЧДТУ, розповів, що такий захід відбувається вперше та не востаннє:

- Кожного року університет збиратиме своїх успішних студентів, щоб вони виділили кілька годин власного робочого часу та розповіли нам, як вони досягли таких висот. Їхній приклад буде запорукою того, що діти матимуть стимул до навчання, адже це фундамент для досягнення успіху.

Крім того, Олег Олександрович розповів, що багато випускників ЧДТУ зараз є його викладачами:

- Я, три проректори, чотири декани із восьми, а також, мабуть, 10 завідувачів кафедр та багато інших викладачів є випускниками ЧДТУ.

Інші колишні випускники ЧДТУ, а зараз успішні люди та відомі особистості згадали свої студентські роки у стінах рідного ВНЗ. Так, наприклад, перший заступник голови Черкаської ОДА Віталій Коваль пригадав свого наукового керівника Юрія Курченка, який пробачив йому те, що Віталій Володимирович у 2004 році не дописав дисертацію, яка була майже на виході, а пішов на Помаранчеву революцію.

- У нього вистачило мудрості зрозуміти мій вибір і дочекатись, поки я її завершу, — сказав Віталій Коваль.

Анатолій Бондаренко зізнався, що і його дружина теж закінчила ЧДТУ, називаючи університет «сімейним», та поділився своїми планами про навчання у ВНЗ:

«Я приємно вражений побачити тут своїх рідних викладачів, які працювали, коли ще і я, і Віталій Володимирович навчалися. Та є деякі речі, яких я не навчився тут – вільно володіти англійською мовою. Думаю, я над цим попрацюю за скороченим курсом навчання.

Чемпіон паралімпійських ігор, власник бізнесу по виготовленню ковбасних виробів Богдан Кулиничрозповів, що при вступі у ВНЗ обирав між Київським НУХТ і черкаським ЧДТУ, та все-таки вибрав останній, а також зізнався, що загалом залишились позитивні враження від навчального закладу:

- Футболом я займаюся з 7 років. ЧДТУ надав мені можливість продовжувати професійно займатися спортом – тут була футбольна команда, яка грала на Чемпіонаті міста. Важко було поєднувати спорт і навчання, але все-таки перевагу віддавав спорту. Зараз викладачі інакше «дивляться» на мене, звертаючи увагу на мої здобутки.

Приватний підприємець Віктор Корецький, який займається виготовленням техніки для швейних виробництв, побажав студентам не йти по життю із простягнутою рукою, а йти з високопіднятою головою з гордістю за продукцію, яку виробляєш.

- Деякі політики кажуть, що ми повинні чекати якихось інвесторів, надіятись на дива. Але з досвідом я скажу, що ніяких див не буває. Ніхто не захоче з нами працювати, поки ми не покажемо, на що ми здатні самі, — додав він.

ТОП успішних випускників ЧДТУ можна переглянути нижче:

Випускники Будівельного факультету:

- начальник відділу екології Департаменту житлово-комунального комплексу черкаського міськвиконкому Гусаченко Володимир;

- начальник управління екології та охорони природних ресурсів Черкаської ОДА Звягінцева Олена;

- начальник Управління виробничо-технічного та кошторисно-договірного супроводу будівництва Департаменту капітального будівництва Черкаської ОДА Печиборщ Олександр;

- завідувач сектором містобудування, архітектури та ЖКГ Чорнобаївської РДА Пономаренко Іван;

- начальник виробництва аміачної селітри ПАТ «Азот» м. Черкаси Рудзєєв Іван.

Випускники факультету комп’ютеризованих технологій машинобудування та дизайну:

- інженер-енергетик Департаменту освіти та гуманітарної політики Афанасьєв Олександр;

- начальник служби ремонту рухомого складу комунального підприємства «Черкасиелектротранс»Бражник Кирил;

- приватний підприємець Корецький Віктор;

- начальник виробництва дочірнього підприємства «Семпал» Походун Андрій;

- оператор ЧПК, фірма «Бесте-плюс» Чиж Микола.

Випускники факультету електронних технологій:

- кандидат технічних наук, доцент, перший заступник голови Черкаської ОДА Коваль Віталій;

- директор ПП «Інтек плюс» Катаєв Дмитро;

- керівник регіонального відділення «Інтертелеком» в м. Черкаси Кириченко Максим;

- директор НВК «Аскенн» Кононенко Олексій;

- перший заступник міського голови м. Ватутіно Кубявка Юрій.

Випускники Факультету економіки та управління:

- міський голова м. Черкаси Анатолій Бондаренко;

- заступник директора Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської ОДА Бєлов Богдан;

- головний економіст СТОВ «Агро-ком» Величко Віктор;

- помічник начальника Головного Управління Державної фіскальної служби в Черкаській областіПроценко Тетяна;

- керівник відділення – регіональний директор в ПАТ «Акцент-банк» Савонік Юрій.

Випускники факультету інформаційних технологій та систем:

- java-розробник, SPD-Ukraine Говорухін Сергій;

- приватний підприємець Данилюк Андрій;

- начальник відділу програмування фірми «Еразмус» Журавель Павло;

- технічний директор, фірма «Andersen» Орлов Олександр;

- менеджер проектів, приватний підприємець Паніченко Олексій.

Випускники Лінгвістичного факультету:

- директор та власниця школи англійської мови «IQ» м. Київ Білецька Альбіна;

- спеціаліст з розвитку бізнесу фірми «К’юбік» Поліщук Наталія;

- заступник начальника управління у справах сім’ї молоді та спорту Черкаської ОДА Пахуріна Олександра.

Випускники Факультету харчових технологій та сфери обслуговування:

- замісник директора по контролю якості харчових виробів Басараб Яна;

- чемпіон паралімпійських ігор, власник бізнесу по виготовленню ковбасних виробів Кулинич Богдан;

- організатор внутрішнього туризму, туроператора «НАМІ» Осташевська Олеся;

- шеф-повар закладу «Наше кафе» Побітков Антон;

- технолог мережі підприємств ресторанного господарства, автор та ведучий телепрограми «Кулінарія від Андрія» на ТРК «Рось» Крижанівський Андрій.

Музика від саксофоніста, запашна кава із прянощами, коло друзів і міський голова Черкас та перший заступник голови Черкаської ОДА не в ролі посадовців, а колишніх студентів.

У такій невимушеній атмосфері у ЧДТУ організувати зустріч кращих випускників навчального закладу, які зуміли себе реалізувати в різних напрямках життя, інформує журналіст Zmi.ck.ua.

За словами в.о. ректора Олега Григора, цього року виникла ідея зібрати всіх найуспішніших випускників разом, аби обмінятися спільними спогадами і  не забувати рідний навчальний заклад.

“Зазвичай, вони всі заходять періодично, але по одному. Але тепер ми будемо щорічно влаштовувати подібні зустрічі, щоб нинішні студенти бачили на кого потрібно рівнятися. Тим більше, що отримані знання більшість потім використовує у своїй професії”, - зазначив Олег Григор.

Як-от лінгвіст Наталія Поліщук, яка сьогодні працює перекладачем німецької мови.

“Я пішла працювати у іноземну фірму ще на четвертому курсі. А мій начальник взагалі не розуміє не те щоб українську, але й навіть російську. Але за результатами співбесіди він взяв мене на роботу. Пізніше пояснив, що мій рівень знання мови вже був  достатнім, аби почати працювати”, - зазначила Наталія Поліщук.

Цьогорічний переможець Паралімпійських ігор у складі збірної України із футболу Богдан Кулініч із посмішкою пригадує часи, коли його доводилося поєднувати навчання в університеті та занняття футболом.

“Справді доводилося пропускати  пари через спорт, тоді викладачі жалілися. А зараз, коли зустрічаємося, то навіть стали розуміти, чому я так робив. Адже тепер є результат, який зміг досягти. До речі, наявність своєї футбольної команди у ЧДТУ і вплинула на мій вибір навчального закладу. Загалом, залишилися приємні враження від студентського життя”, - зазначив Богдан Кулініч.

Вперше студенти ЧДТУ виграли грант на навчання в Болгарії
 за європейською програмою Erasmus+

Ця програма мобільності передбачає навчання студентів економічних спеціальностей більш ніж з 13 країн світу. Згідно з Erasmus+ всі студенти отримують стипендію, що цілком покриває всі витрати і забезпечує комфортне проживання протягом усього періоду мобільності. Учасницями програми стали дві студентки факультету економіки та управління Черкаського державного технологічного університету.

Вперше за цією програмою студенти навчалися три місяці на літньому семестрі. На відмінну від українських університетів, навчання в Добричі (Болгарія) відбувалося по три-чотири дні на тиждень. На курсах студенти вивчали нові предмети, безпосередньо пов’язані з їх спеціальністю, а також закріплювали знання з вже відомих предметів.

«На заняттях панував постійний інтерактив, тому під час пар ніколи не було нудно. Звісно, всі предмети викладали англійською мовою, тому це була чудова можливість підвищити свій рівень. Це є дуже важливим для нашої спеціальності і майбутньої кар’єри», – розповідає студентка Ірина Старостіна.

Оскільки Болгарія є членом Євросоюзу, умови життя та інфраструктура максимально наближені до європейського рівня.

Окрім університетських пар, дівчата мали вдосталь часу і для подорожей та розваг.

«Їздили на пляж, розважалисяв аквапарку та на «Ред Булл фест». Відвідали найгарніші місця біля моря, такі як Балчик, Варна, Албена», – коментує студентка Наталія Дядченко.

Студенти та викладачі ЧДТУ сподіваються на продовження співпраці з ВНЗ Болгарії.

«Хочу побажати всім студентам нашого університету завжди використовувати всі можливості, які дає вам студентське життя і навчання в нашому університеті», – підсумовує Ірина Старостіна.

Шановні коллеги! Запрошуємо Вас на захід "Топові випускники Черкаського державного технологічного універститету". Зустріч із успішними випускниками відбудеться 29.09.2016. на 11:00 за адресою бул. Шевченка, 460, 2-й корпус, хол актової зали. 

11:00 – 11:30 – реєстрація та кава-пауза

11:30 – 11:40 – вітальне слово в.о. ректора ЧДТУ Олега Григора

11:40 – 11:50 – прес-підхід (в.о. ректора ЧДТУ Олег Григор)

11:50 – 12:50 – спілкування з найбільш успішними випускниками 7-ми факультетів ЧДТУ

13:30 – початок святкового концерту з нагоди святкування Дня працівників освіти

До Міжнародного дня туризму журналісти «Нової Доби» дізнавалися, що «світить» прекрасним, але занехаяним туристичним «родзинкам» області. Як виявилося, гроші з обласного бюджету йдуть не на реставрацію туристичних об’єктів чи створення інфраструктури, а на презентацію області в Інтернеті.

Розбиті дороги, стихійні сміттєзвалища та відсутність інфраструктури – такі основні проблеми туристичної галузі Черкащини. Серед переваг директори місцевих туристичних компаній та науковці, що готують майбутніх працівників туристичної галузі, називають фестивальний рух та активний розвиток «атракційного» туризму, який передбачає не лише оглядини визначних місць, а й майстер-класи, дегустації і квести. Чим нині живе туристична галузь Черкащини та які перспективи її розвитку, до Міжнародного дня туризму дізнавалися кореспонденти «Нової Доби».

Туристичний спад: Черкащина в загальноєвропейських тенденціях

У Європейському Союзі спостерігається тенденція до падіння показників виручки від туризму. Так, у 2013 році рівень загальних витрат туристів становив €417 млрд, а вже у 2014-му – лише близько €392 млрд. Незважаючи на падіння «туристичної виручки», гості з інших країн згенерували майже 3% внутрішнього валового продукту ЄС, тож пошук і створення нових туристичних принад та цікавинок – дуже актуальне питання для Європи.
За даними інформаційної кампанії «Сильніші разом!», за сумами надходжень від туризму лідерство впевнено отримала Німеччина, де осіло майже €112 млрд, наступною за прибутковістю стала Франція із майже €80. Трійку лідерів замикає Іспанія з €24.4 млрд.
На Черкащині, згідно із загальноєвропейськими тенденціями, відбувається спад. Так, якщо у 2013 році в області діяло 99 суб’єктів туристичної діяльності (з яких 8 – туроператори та 25 – туристичні агентства), то у 2015-му – лише 75. Загальна кількість туристів також зменшилася вдвічі. Так, за даними управління статистики в Черкаській області, у 2013-му році Черкащину відвідали 16 тисяч туристів (серед них 5,5 тис – наші співвітчизники, які подорожували у межах території України, 10,5 тис – подорожували за кордоном), а уже минулоріч ця цифра становила лише 8,5 тисяч.
На теренах «дореволюційної» Черкащини (мається на увазі Революція Гідності – авт.) найбільшою популярністю серед туристичних напрямів користувалися Єгипет, Туреччина, Греція, Чорногорія, Туніс, ОАЕ та Чеська 
Республіка. Минулого ж року Туніс витіснила Італія.
Ще три роки тому черкащани витратили на зовнішній туризм понад 57 млн гривень. Але протягом останніх трьох років жителі області почали активно «переключатися» на поїздки теренами рідної держави та області. Причина – економічні негаразди та «стрибки» долара, що залишають у сімейних бюджетах усе менше простору для вибору місць відпочинку.



– Щодо ситуації з туризмом на Черкащині, то я б розділяла його на виїзний та в’їзний. Звісно, як і в цілому в Україні, на стан цієї галузі не могла не вплинути ситуація з курсом долара. Якщо раніше пересічні громадяни могли собі дозволити відпочивати на курортах Туреччини чи Єгипту, то зараз вони все більше обирають Чорноморське узбережжя. Водночас, заможні громадяни звертають увагу на екзотичні маршрути – Мальдіви, Домінікани, Балі, – коментує декан факультету харчових технологій та сфери обслуговування ЧДТУ Лариса Чепурда. – Що ж до «внутрішніх» туристів, то серед черкащан все більш популярними стають «тури вихідного дня». Проте вимоги до такого відпочинку останнім часом змінилися. Турист уже не задовольняється екскурсією з оглядинами пам’ятників чи красивих ландшафтів. Він потребує, щоб у програму були включені і різні атракції, розваги, майстер-класи та харчування. Саме тому протягом останніх 5 років великої популярності набрав фестивальний рух. Ми починали його з фестивалю борщу. Потім була «черкаська полуниця», козацький куліш на Чигиринщині, фестиваль сала у м. Кам’янка, фестивалі куті. Дуже радує те, що одні районні центри починають підхоплювати ініціативу інших. Так, наприклад, традиційно «золотоніський» фест чорнобривців цього року проводився і в Смілі. Потихеньку розвивається і «зелений» туризм. Тож, що галузь «померла» у зв’язку зі зубожінням населення і «стрибками» долара, сказати я не можу.
За словами Лариси Чепурди, проблеми туристичної галузі залишаються незмінними протягом багатьох років – відсутність під’їздних доріг у хорошому стані, кемпінгів, готелів, та хостелів і закладів харчування для туристів безпосередньо біля туристичних об’єктів.
– Усе залежить від того, наскільки розвинута інфраструктура – чи є людям елементарно де зупинитися поїсти і переночувати. От візьмемо до прикладу Буцький каньйон – природну перлину, яку називають українською Швейцарією. Там же зовсім нерозвинута інфраструктура. Тому люди й не затримуються довше, як на дві години. У той же час на Чигиринщину їдуть не лише подивитися на дуб Залізняка, а й відпочити на хуторі Буда, там туристи можуть залишитися на цілий день і навіть заночувати, а отже – залишити більше коштів. Або знаменитий «Зерноленд» в селі Івківці, що на Чигиринщині – постійно додаються якісь цікаві майстер-класи, ігри та розваги для відвідувачів. І щовихідних засновники мають туристів, а отже – роботу, – пояснює Лариса Чепурда. – Що ж до «кадрового голоду», то його туристична галузь області відчуває в тому плані, що не завжди може запропонувати гідну оплату праці. Можу сказати, що наші студенти працюють уже з перших курсів, причому близько 50% – за кордоном і ми навіть не завжди можемо задовольнити той запит, який є серед місцевої сфери туризму і обслуговування.
Як повідомили «Новій Добі» в Департаменті регіонального розвитку ЧОДА, обласною державною адміністрацією проведено роботу з метою придбання комплексу сценічного обладнання для проведення фестивалів. Такий проект був підготовлений на фінансування із ДФРР, і вже цього року буде реалізований, що сприятиме розвитку фестивального руху та туризму в цілому

Занедбані перлини



Суцільне бездоріжжя та занедбаність 99 відсотків туристичних об’єктів вважає основними проблемами галузі директор туристичної компанії «Від краю – краю» Назар Лавріненко:
– Наприклад, знаменитий Буцький каньон має вигляд безхозного смітника. А для того, щоб вирішити ці питання, необхідно будувати шляхи, вирізати гілляки вздовж них, ремонтувати туристичні об’єкти, тобто не говорити, а робити.
Редакція «Нової Доби» вирішила сформувати власний перелік найбільш занедбаних природних та архітектурних перлин Черкащини та поцікавитися в профільному Управлінні Черкаської ОДА, яка їхня подальша доля.

Буцький каньйон: українська Швейцарія, що потопає в смітті

Буцький каньйон, що на Маньківщині, називають українською Швейцарією через високі скелясті береги, які охороняють спокій річки Гірський Тікич. Пейзаж на диво нагадує норвезький фіорд! 
Зовсім поряд з каньйоном розташувався галасливий водоспад, а якщо пройти ще трохи далі, турист може побачити руїни старовинного млина, побудованого ще в ХІХ столітті.
Але для того, щоб зробити хорошу фотографію, доведеться майстерно вибрати ракурс, адже береги каньйону заповнені стихійними сміттєзвалищами.
Сьогодні Буцький каньйон – це доволі сумне видовище: написи на скелях, пляшки та поліетиленові пакети із залишками сміття та їжі, смердючі дірки-туалети, влаштовані туристами власноруч.



– Дійсно, є така проблема, – погоджуєтьсяселищний голова Оксана Власюк. – Багато приїздять і багато смітять. У цьому році спільно з депутатами селищної ради ми вирішили виділити кошти на створення групи благоустрою, яка безпосередньо займається упорядкуванням території каньйону. Це вивезення сміття, обкошування, розчищення. Зараз уже маємо на руках детальний план перспективної забудови, у який включено будівництво туалетів, душових кабін, роздягалень, паркувальних зон і розміщення додаткових сміттєвих баків.
За словами пані Оксани, до кінця року селищна рада отримає на руки проект землеустрою з організації та встановлення меж території природного заповідного фонду Буцький Каньйон, Вир та Лисакове, який замовляли у ПП «Земекспертцентр».
– Уже майже привели документи у відповідність до законодавчих норм, затвердили статут про створення комунального підприєства, адже плануємо, щоб після його створення підприємство саме заробляло на себе гроші та опікувалося природоохоронною зоною і міським водогоном. Ще один наш успіх – топографічна зйомка каньйону протяжність 2,5 км та радіусом 40 км. На її здійснення виділено 100 тисяч гривень, – коментує Оксана Власюк. – Поки що проблему зі сміттям, що лишилося після туристичного сезону, вирішуємо власними силами. Щотижня ідемо туди самі та з технікою, залучаємо безробітних до цієї діяльності. Маємо ще один клопіт із скелелазами, які своїм спорядженням руйнують скелі. Зараз уже надіслали листи до профільного управління ОДА та організації, що об’єднує альпіністів, з проханням узгоджувати з нами їхні приїзди та туристичні маршрути.

Холодний Яр: довга дорога до природного національно парку

Схожі проблеми має і урочище Холодний Яр – одна із візитівок Черкащини. Окрім розбитих доріг, унікальний природний масив, який став домівкою для численних національно-визвольних рухів, має ще одну особливість, що відштовхує туристів – стихійні сміттєзвалища в ярах і балках. Екологи та природоохоронці уже з десяток років намагаються добитися надання урочищу статусу національного природного парку. Але все марно. Тим часом заповідні ліси перетворюються в чергове сміттєзвалище.



– На території Холодного Яру ми, на жаль, спостерігаємо стихійне накопичення сміття вздовж туристичних маршрутів та по ярах та територіях, прилеглих до сіл. І з кожним роком подолати цю проблему все важче. Адже постійне скидання побутового та органічного сміття відбувається як гостями так і місцевими мешканцями, – коментує екскурсовод у філіалі «Холодний Яр» НІКЗ «Чигирин» Ольга Галушко. – Проте до цього є логічні передумови. По-перше, вздовж туристичних маршрутів немає облаштованих місць для утилізації побутового сміття, та відповідної організації яка б займалась його збором. Таким чином у місцях відпочинку стабільно відбувається накопичення сміття та утворення стихійних сміттєзвалищ. А при сільських населених пунктах взагалі немає відповідно облаштованих сміттєзвалищ. Тобто людям в дійсності немає куди скидати сміття. Ми щороку проводимо екологічні волонтерські заходи, під час яких ще й доводиться прибирати сміття в Холодному Яру. За один такий екорейд можемо зібрати від 50 до 250 мішків. І це лише на малих територіях вздовж дороги. Але прибрати усе сміття в ярах вручну практично неможливо. Адже воно там могло накопичуватись впродовж років. 
За словами Ольги Галушко, боротьбу з порушниками здійснювати досить важко, адже активісти не можуть прогнозувати, хто і коли лишить сміття. Волонтерськими силами за умови фіксування порушення волонтери здатні лише зробити зауваження звертаючись до совісті порушника.
– Також проводимо виховну роботу в школах. Залучаємо молодь до розробки інформаційних табличок із закликами не забруднювати природу. Але, звісно, цього недостатньо, – пояснює Ольга Галушко.

Замок Шувалова – в очікуванні реконструкції 

Однією з окрас міста Тального є Мисли́вський пала́ц гра́фа Шува́лова — садиба та замок, збудований в стилі французького голландським архітектором в 1893—1903 роках. Замок має 3 башти, одна з яких напівбашта, з балконом, прикрашена шуваловським гербом. Тут також є фахверк; парадний, ренесансно-пишний вхід поруч з шале-фахверковим шматком; ліпнина; романтичні дахи, вкриті черепицею; флюгер. Садиба та замок є частиною Тальнівського парку – парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.
За понад столітню історію замок пережив революцію, колективізацію, Другу Світову, але от реконструкцію початку 2000 витримати так і не зміг.
У 2006 році мисливський палац намагалися повернути до первозданного вигляду, за оригінальними кресленнями датського архітектора Андреса Клеменса. Із Держбюджету на реставраційні роботи обіцяли виділити 17 мільйонів гривень. Будівництво почали, але за рік його припинили: забракло грошей. Через деякий час зникла і охорона. Маєток Шувалових поставили на баланс обласного управління капітального будівництва.
Як пояснили журналістам «Нової Доби» в Тальнівській районні державній адміністрації, нині замок Шувалових – на балансі Департаменту регіонального розвитку ЧОДА (яке опікується питанням культури).



На жаль, жодної відповіді щодо того, які дії планує здійснити обласна влада задля підвищення туристичної привабливості замку Шувалова та вирішення питання безконтрольного засмічення Буцького Каньйону і Холодноярських лісів, редакція так і не отримала. 
Натомість, із відповіді на інформаційний запит, ми дізналися, що з метою презентації туристичного потенціалу регіону планується витратити 100 тисяч гривень на модернізацію туристичного web-порталу області та створення інформаційних відео- і фотоматеріалів.
Окрім того, з метою обговорення шляхів ефективної взаємодії всіх учасників регіонального туристичного ринку та розвитку галузі туризму 18 червня 2016 року було проведено І Туристичний Форум Черкащини.
Туристична галузь Черкащини може похвалитися ще однією перемогою. Під час ІІ Всеукраїнського фестивалю «У гості до українців» (м. Київ), шляхом об’єднання зусиль облдержадміністрації та громадських організацій, було презентовано область. За результатами проведення фестивалю презентація Черкащини перемогла у номінації «Найвідвідуваніший стенд».

Зелений туризм як панацея



Успішними та дійсно такими, що відповідають новим викликам туристичної галузі, можна назвати сільські зелені садиби. За словами директора Департаменту регіонального розвитку ЧОДА Романа Карманніка, у регіоні здійснюють свою діяльність 45 садиб.
– Найрозвиненішими в цьому напрямку є Черкаський (8 садиб) та Чигиринський (11 садиб) райони. Альтернативним шляхом розвитку зеленого туризму у регіоні є створення мережі тематичних селищ, що дозволяє урізноманітнити туристичний продукт та привабити ще більше туристів. Цей проект реалізується завдяки співпраці польської Фундації розвитку місцевої демократії та українського Інституту Демократії ім. Пилипа Орлика. Ідея створення тематичних сіл активно впроваджується на Черкащині. Зокрема, такі бізнес-ідеї вже впроваджуються у 14 селах регіону, – коментує Роман Карманнік. – Переважна більшість тематичних сіл – це інноваційні бізнес-ідеї, що передбачають активний відпочинок на природі, знайомство з місцевими традиціями, культурою та історією. З іншого боку – це чудова можливість збільшити обсяги туристичних потоків до регіону та забезпечити жителів сільської місцевості новими робочими місцями.

Як Європа нам допоможе?

Хоча в пріоритеті ЄС підтримка країн-членів ЄС, однак на підтримку України, впровадження всеохоплюючих реформ та забезпечення гідного життя громадян, теж виділено безпрецедентні €11 млрд євро. Частина цих коштів надійде і до сфери туризму. В форматі інших європейських організацій і програм, таких як кредити ЄБРР (Європейського банку реконструкції та розвитку) чи Європейського інвестиційного банку здійснюються інфраструктурні проекти з інвестицій. Такого виду проекти поліпшують інфраструктуру країни, а вона є невід’ємною складовою успішного туристичного сектору економіки. 
Є і конкретні приклади підтримки українського туризму з боку ЄС. Наприклад, проект з підтримки зі створення робочих місць та підтримки сільського туризму в Одеській області, який стартував наприкінці 2014 року і розрахований на 24 місяці за фінансуванням у €340 тисяч. Інвестиційний проект пройшов жорсткий відбір поміж 300 учасників з усієї України у Проекті підтримки регіонального розвитку. За час реалізації проекту планувалось спорудження двох туристичних кемпінгів, створення туристичного інформаційного центру у Роздільнянському районі, встановлення дорожніх знаків з туристичною інформацією та інтернет-порталу про зелений туризм в Одеській області. А також проведення семінарів для організацій, що займаються туризмом в регіоні та презентаційних турів.
Чи «увірве» Черкащина для розвитку власного туристичного потенціалу шматок із 11-мільярдного євро-пирога – питання відкрите. Поки-що ж поява нових або облагородження уже існуючих туристичних об’єктів у більшості випадків – приватна ініціатива.