,
,
Відеоканал ЧДТУ

ЧДТУ

Черкаський державний технологічний університет
Cherkasy state technological university

Черкаський державний технологічний універсітет

Вівторок, 27 вересня 2016 11:29

Занедбані туристичні місця презентуватимуть на веб-порталі за 100 тисяч гривень

Занедбані туристичні місця презентуватимуть на веб-порталі за 100 тисяч гривень

До Міжнародного дня туризму журналісти «Нової Доби» дізнавалися, що «світить» прекрасним, але занехаяним туристичним «родзинкам» області. Як виявилося, гроші з обласного бюджету йдуть не на реставрацію туристичних об’єктів чи створення інфраструктури, а на презентацію області в Інтернеті.

Розбиті дороги, стихійні сміттєзвалища та відсутність інфраструктури – такі основні проблеми туристичної галузі Черкащини. Серед переваг директори місцевих туристичних компаній та науковці, що готують майбутніх працівників туристичної галузі, називають фестивальний рух та активний розвиток «атракційного» туризму, який передбачає не лише оглядини визначних місць, а й майстер-класи, дегустації і квести. Чим нині живе туристична галузь Черкащини та які перспективи її розвитку, до Міжнародного дня туризму дізнавалися кореспонденти «Нової Доби».

Туристичний спад: Черкащина в загальноєвропейських тенденціях

У Європейському Союзі спостерігається тенденція до падіння показників виручки від туризму. Так, у 2013 році рівень загальних витрат туристів становив €417 млрд, а вже у 2014-му – лише близько €392 млрд. Незважаючи на падіння «туристичної виручки», гості з інших країн згенерували майже 3% внутрішнього валового продукту ЄС, тож пошук і створення нових туристичних принад та цікавинок – дуже актуальне питання для Європи.
За даними інформаційної кампанії «Сильніші разом!», за сумами надходжень від туризму лідерство впевнено отримала Німеччина, де осіло майже €112 млрд, наступною за прибутковістю стала Франція із майже €80. Трійку лідерів замикає Іспанія з €24.4 млрд.
На Черкащині, згідно із загальноєвропейськими тенденціями, відбувається спад. Так, якщо у 2013 році в області діяло 99 суб’єктів туристичної діяльності (з яких 8 – туроператори та 25 – туристичні агентства), то у 2015-му – лише 75. Загальна кількість туристів також зменшилася вдвічі. Так, за даними управління статистики в Черкаській області, у 2013-му році Черкащину відвідали 16 тисяч туристів (серед них 5,5 тис – наші співвітчизники, які подорожували у межах території України, 10,5 тис – подорожували за кордоном), а уже минулоріч ця цифра становила лише 8,5 тисяч.
На теренах «дореволюційної» Черкащини (мається на увазі Революція Гідності – авт.) найбільшою популярністю серед туристичних напрямів користувалися Єгипет, Туреччина, Греція, Чорногорія, Туніс, ОАЕ та Чеська 
Республіка. Минулого ж року Туніс витіснила Італія.
Ще три роки тому черкащани витратили на зовнішній туризм понад 57 млн гривень. Але протягом останніх трьох років жителі області почали активно «переключатися» на поїздки теренами рідної держави та області. Причина – економічні негаразди та «стрибки» долара, що залишають у сімейних бюджетах усе менше простору для вибору місць відпочинку.

Занедбані туристичні місця презентуватимуть на веб-порталі за 100 тисяч гривень

– Щодо ситуації з туризмом на Черкащині, то я б розділяла його на виїзний та в’їзний. Звісно, як і в цілому в Україні, на стан цієї галузі не могла не вплинути ситуація з курсом долара. Якщо раніше пересічні громадяни могли собі дозволити відпочивати на курортах Туреччини чи Єгипту, то зараз вони все більше обирають Чорноморське узбережжя. Водночас, заможні громадяни звертають увагу на екзотичні маршрути – Мальдіви, Домінікани, Балі, – коментує декан факультету харчових технологій та сфери обслуговування ЧДТУ Лариса Чепурда. – Що ж до «внутрішніх» туристів, то серед черкащан все більш популярними стають «тури вихідного дня». Проте вимоги до такого відпочинку останнім часом змінилися. Турист уже не задовольняється екскурсією з оглядинами пам’ятників чи красивих ландшафтів. Він потребує, щоб у програму були включені і різні атракції, розваги, майстер-класи та харчування. Саме тому протягом останніх 5 років великої популярності набрав фестивальний рух. Ми починали його з фестивалю борщу. Потім була «черкаська полуниця», козацький куліш на Чигиринщині, фестиваль сала у м. Кам’янка, фестивалі куті. Дуже радує те, що одні районні центри починають підхоплювати ініціативу інших. Так, наприклад, традиційно «золотоніський» фест чорнобривців цього року проводився і в Смілі. Потихеньку розвивається і «зелений» туризм. Тож, що галузь «померла» у зв’язку зі зубожінням населення і «стрибками» долара, сказати я не можу.
За словами Лариси Чепурди, проблеми туристичної галузі залишаються незмінними протягом багатьох років – відсутність під’їздних доріг у хорошому стані, кемпінгів, готелів, та хостелів і закладів харчування для туристів безпосередньо біля туристичних об’єктів.
– Усе залежить від того, наскільки розвинута інфраструктура – чи є людям елементарно де зупинитися поїсти і переночувати. От візьмемо до прикладу Буцький каньйон – природну перлину, яку називають українською Швейцарією. Там же зовсім нерозвинута інфраструктура. Тому люди й не затримуються довше, як на дві години. У той же час на Чигиринщину їдуть не лише подивитися на дуб Залізняка, а й відпочити на хуторі Буда, там туристи можуть залишитися на цілий день і навіть заночувати, а отже – залишити більше коштів. Або знаменитий «Зерноленд» в селі Івківці, що на Чигиринщині – постійно додаються якісь цікаві майстер-класи, ігри та розваги для відвідувачів. І щовихідних засновники мають туристів, а отже – роботу, – пояснює Лариса Чепурда. – Що ж до «кадрового голоду», то його туристична галузь області відчуває в тому плані, що не завжди може запропонувати гідну оплату праці. Можу сказати, що наші студенти працюють уже з перших курсів, причому близько 50% – за кордоном і ми навіть не завжди можемо задовольнити той запит, який є серед місцевої сфери туризму і обслуговування.
Як повідомили «Новій Добі» в Департаменті регіонального розвитку ЧОДА, обласною державною адміністрацією проведено роботу з метою придбання комплексу сценічного обладнання для проведення фестивалів. Такий проект був підготовлений на фінансування із ДФРР, і вже цього року буде реалізований, що сприятиме розвитку фестивального руху та туризму в цілому

Занедбані перлини

Занедбані туристичні місця презентуватимуть на веб-порталі за 100 тисяч гривень

Суцільне бездоріжжя та занедбаність 99 відсотків туристичних об’єктів вважає основними проблемами галузі директор туристичної компанії «Від краю – краю» Назар Лавріненко:
– Наприклад, знаменитий Буцький каньон має вигляд безхозного смітника. А для того, щоб вирішити ці питання, необхідно будувати шляхи, вирізати гілляки вздовж них, ремонтувати туристичні об’єкти, тобто не говорити, а робити.
Редакція «Нової Доби» вирішила сформувати власний перелік найбільш занедбаних природних та архітектурних перлин Черкащини та поцікавитися в профільному Управлінні Черкаської ОДА, яка їхня подальша доля.

Буцький каньйон: українська Швейцарія, що потопає в смітті

Буцький каньйон, що на Маньківщині, називають українською Швейцарією через високі скелясті береги, які охороняють спокій річки Гірський Тікич. Пейзаж на диво нагадує норвезький фіорд! 
Зовсім поряд з каньйоном розташувався галасливий водоспад, а якщо пройти ще трохи далі, турист може побачити руїни старовинного млина, побудованого ще в ХІХ столітті.
Але для того, щоб зробити хорошу фотографію, доведеться майстерно вибрати ракурс, адже береги каньйону заповнені стихійними сміттєзвалищами.
Сьогодні Буцький каньйон – це доволі сумне видовище: написи на скелях, пляшки та поліетиленові пакети із залишками сміття та їжі, смердючі дірки-туалети, влаштовані туристами власноруч.

Занедбані туристичні місця презентуватимуть на веб-порталі за 100 тисяч гривень

– Дійсно, є така проблема, – погоджуєтьсяселищний голова Оксана Власюк. – Багато приїздять і багато смітять. У цьому році спільно з депутатами селищної ради ми вирішили виділити кошти на створення групи благоустрою, яка безпосередньо займається упорядкуванням території каньйону. Це вивезення сміття, обкошування, розчищення. Зараз уже маємо на руках детальний план перспективної забудови, у який включено будівництво туалетів, душових кабін, роздягалень, паркувальних зон і розміщення додаткових сміттєвих баків.
За словами пані Оксани, до кінця року селищна рада отримає на руки проект землеустрою з організації та встановлення меж території природного заповідного фонду Буцький Каньйон, Вир та Лисакове, який замовляли у ПП «Земекспертцентр».
– Уже майже привели документи у відповідність до законодавчих норм, затвердили статут про створення комунального підприєства, адже плануємо, щоб після його створення підприємство саме заробляло на себе гроші та опікувалося природоохоронною зоною і міським водогоном. Ще один наш успіх – топографічна зйомка каньйону протяжність 2,5 км та радіусом 40 км. На її здійснення виділено 100 тисяч гривень, – коментує Оксана Власюк. – Поки що проблему зі сміттям, що лишилося після туристичного сезону, вирішуємо власними силами. Щотижня ідемо туди самі та з технікою, залучаємо безробітних до цієї діяльності. Маємо ще один клопіт із скелелазами, які своїм спорядженням руйнують скелі. Зараз уже надіслали листи до профільного управління ОДА та організації, що об’єднує альпіністів, з проханням узгоджувати з нами їхні приїзди та туристичні маршрути.

Холодний Яр: довга дорога до природного національно парку

Схожі проблеми має і урочище Холодний Яр – одна із візитівок Черкащини. Окрім розбитих доріг, унікальний природний масив, який став домівкою для численних національно-визвольних рухів, має ще одну особливість, що відштовхує туристів – стихійні сміттєзвалища в ярах і балках. Екологи та природоохоронці уже з десяток років намагаються добитися надання урочищу статусу національного природного парку. Але все марно. Тим часом заповідні ліси перетворюються в чергове сміттєзвалище.

Занедбані туристичні місця презентуватимуть на веб-порталі за 100 тисяч гривень

– На території Холодного Яру ми, на жаль, спостерігаємо стихійне накопичення сміття вздовж туристичних маршрутів та по ярах та територіях, прилеглих до сіл. І з кожним роком подолати цю проблему все важче. Адже постійне скидання побутового та органічного сміття відбувається як гостями так і місцевими мешканцями, – коментує екскурсовод у філіалі «Холодний Яр» НІКЗ «Чигирин» Ольга Галушко. – Проте до цього є логічні передумови. По-перше, вздовж туристичних маршрутів немає облаштованих місць для утилізації побутового сміття, та відповідної організації яка б займалась його збором. Таким чином у місцях відпочинку стабільно відбувається накопичення сміття та утворення стихійних сміттєзвалищ. А при сільських населених пунктах взагалі немає відповідно облаштованих сміттєзвалищ. Тобто людям в дійсності немає куди скидати сміття. Ми щороку проводимо екологічні волонтерські заходи, під час яких ще й доводиться прибирати сміття в Холодному Яру. За один такий екорейд можемо зібрати від 50 до 250 мішків. І це лише на малих територіях вздовж дороги. Але прибрати усе сміття в ярах вручну практично неможливо. Адже воно там могло накопичуватись впродовж років. 
За словами Ольги Галушко, боротьбу з порушниками здійснювати досить важко, адже активісти не можуть прогнозувати, хто і коли лишить сміття. Волонтерськими силами за умови фіксування порушення волонтери здатні лише зробити зауваження звертаючись до совісті порушника.
– Також проводимо виховну роботу в школах. Залучаємо молодь до розробки інформаційних табличок із закликами не забруднювати природу. Але, звісно, цього недостатньо, – пояснює Ольга Галушко.

Замок Шувалова – в очікуванні реконструкції 

Однією з окрас міста Тального є Мисли́вський пала́ц гра́фа Шува́лова — садиба та замок, збудований в стилі французького голландським архітектором в 1893—1903 роках. Замок має 3 башти, одна з яких напівбашта, з балконом, прикрашена шуваловським гербом. Тут також є фахверк; парадний, ренесансно-пишний вхід поруч з шале-фахверковим шматком; ліпнина; романтичні дахи, вкриті черепицею; флюгер. Садиба та замок є частиною Тальнівського парку – парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.
За понад столітню історію замок пережив революцію, колективізацію, Другу Світову, але от реконструкцію початку 2000 витримати так і не зміг.
У 2006 році мисливський палац намагалися повернути до первозданного вигляду, за оригінальними кресленнями датського архітектора Андреса Клеменса. Із Держбюджету на реставраційні роботи обіцяли виділити 17 мільйонів гривень. Будівництво почали, але за рік його припинили: забракло грошей. Через деякий час зникла і охорона. Маєток Шувалових поставили на баланс обласного управління капітального будівництва.
Як пояснили журналістам «Нової Доби» в Тальнівській районні державній адміністрації, нині замок Шувалових – на балансі Департаменту регіонального розвитку ЧОДА (яке опікується питанням культури).

Занедбані туристичні місця презентуватимуть на веб-порталі за 100 тисяч гривень

На жаль, жодної відповіді щодо того, які дії планує здійснити обласна влада задля підвищення туристичної привабливості замку Шувалова та вирішення питання безконтрольного засмічення Буцького Каньйону і Холодноярських лісів, редакція так і не отримала. 
Натомість, із відповіді на інформаційний запит, ми дізналися, що з метою презентації туристичного потенціалу регіону планується витратити 100 тисяч гривень на модернізацію туристичного web-порталу області та створення інформаційних відео- і фотоматеріалів.
Окрім того, з метою обговорення шляхів ефективної взаємодії всіх учасників регіонального туристичного ринку та розвитку галузі туризму 18 червня 2016 року було проведено І Туристичний Форум Черкащини.
Туристична галузь Черкащини може похвалитися ще однією перемогою. Під час ІІ Всеукраїнського фестивалю «У гості до українців» (м. Київ), шляхом об’єднання зусиль облдержадміністрації та громадських організацій, було презентовано область. За результатами проведення фестивалю презентація Черкащини перемогла у номінації «Найвідвідуваніший стенд».

Зелений туризм як панацея

Занедбані туристичні місця презентуватимуть на веб-порталі за 100 тисяч гривень

Успішними та дійсно такими, що відповідають новим викликам туристичної галузі, можна назвати сільські зелені садиби. За словами директора Департаменту регіонального розвитку ЧОДА Романа Карманніка, у регіоні здійснюють свою діяльність 45 садиб.
– Найрозвиненішими в цьому напрямку є Черкаський (8 садиб) та Чигиринський (11 садиб) райони. Альтернативним шляхом розвитку зеленого туризму у регіоні є створення мережі тематичних селищ, що дозволяє урізноманітнити туристичний продукт та привабити ще більше туристів. Цей проект реалізується завдяки співпраці польської Фундації розвитку місцевої демократії та українського Інституту Демократії ім. Пилипа Орлика. Ідея створення тематичних сіл активно впроваджується на Черкащині. Зокрема, такі бізнес-ідеї вже впроваджуються у 14 селах регіону, – коментує Роман Карманнік. – Переважна більшість тематичних сіл – це інноваційні бізнес-ідеї, що передбачають активний відпочинок на природі, знайомство з місцевими традиціями, культурою та історією. З іншого боку – це чудова можливість збільшити обсяги туристичних потоків до регіону та забезпечити жителів сільської місцевості новими робочими місцями.

Як Європа нам допоможе?

Хоча в пріоритеті ЄС підтримка країн-членів ЄС, однак на підтримку України, впровадження всеохоплюючих реформ та забезпечення гідного життя громадян, теж виділено безпрецедентні €11 млрд євро. Частина цих коштів надійде і до сфери туризму. В форматі інших європейських організацій і програм, таких як кредити ЄБРР (Європейського банку реконструкції та розвитку) чи Європейського інвестиційного банку здійснюються інфраструктурні проекти з інвестицій. Такого виду проекти поліпшують інфраструктуру країни, а вона є невід’ємною складовою успішного туристичного сектору економіки. 
Є і конкретні приклади підтримки українського туризму з боку ЄС. Наприклад, проект з підтримки зі створення робочих місць та підтримки сільського туризму в Одеській області, який стартував наприкінці 2014 року і розрахований на 24 місяці за фінансуванням у €340 тисяч. Інвестиційний проект пройшов жорсткий відбір поміж 300 учасників з усієї України у Проекті підтримки регіонального розвитку. За час реалізації проекту планувалось спорудження двох туристичних кемпінгів, створення туристичного інформаційного центру у Роздільнянському районі, встановлення дорожніх знаків з туристичною інформацією та інтернет-порталу про зелений туризм в Одеській області. А також проведення семінарів для організацій, що займаються туризмом в регіоні та презентаційних турів.
Чи «увірве» Черкащина для розвитку власного туристичного потенціалу шматок із 11-мільярдного євро-пирога – питання відкрите. Поки-що ж поява нових або облагородження уже існуючих туристичних об’єктів у більшості випадків – приватна ініціатива.