,
,

ЧДТУ

Черкаський державний технологічний університет
Cherkasy state technological university

Черкаський державний технологічний універсітет

Ви тут: ЧДТУ Новини Науковець ЧДТУ Анатолій Чепинога: «Радують і надихають досягнення студентів»
Понеділок, 24 травня 2021 11:52

Науковець ЧДТУ Анатолій Чепинога: «Радують і надихають досягнення студентів»

Науковець ЧДТУ Анатолій Чепинога: «Радують і надихають досягнення студентів»

У межах проєкту «Портрет науковця» декан факультету інформаційих технологій і систем Черкаського державного технологічного університету, кандидат технічних наук, доцент Анатолій Чепинога розповів журналісту «Нової доби» про свої наукові інтереси, викладацьку діяльність та плани на майбутнє. 

− Анатолію Володимировичу, коли ви зрозуміли, що хочете займатися науковою діяльністю? 

− У кінці 4 курсу мене запросили на кафедру радіотехніки працювати лаборантом. Спочатку спробував себе як технічного фахівця, а далі став працювати над дипломом спеціаліста – це була серйозна наукова робота, мені сподобалося. Тоді вирішив не шукати себе в інших сферах, а працювати саме в рідному університеті, займатися викладацькою та науковою діяльністю.       

− Розкажіть про ваші наукові доробки. 

− Насамперед це захищена дисертація кандидата наук за спеціальністю «Математичне моделювання та обчислювальні методи». Фактично цей напрямок розвивався на кафедрі радіотехніки в науковій школі Кунченка Юрія Петровича, на жаль, нині покійного. Тема обробки випадкових сигналів мене зацікавила з точки зору математичного апарату. Також, крім дисертації, маю чотири свідоцтва на корисну модель, тобто винаходи. Три мої статті вийшли в індексованому виданні Web of Science.   

− Хто був вашим наставником? 

− Насамперед – Кунченко Юрій Петрович, який узяв мене працювати на кафедру. Безпосередньо моїм науковим керівником із дисертаційної роботи був Сергій Васильович Заболотній. Відповідно всім напрацюванням у науковому доробку завдячую йому. Також вдячний старшим колегам, які підтримували й допомагали.   

− Чому пішли навчатися саме за спеціальністю «Радіоінженер»? 

− Насправді це була випадковість. Коли закінчив школу, відразу не вступив до вишу. Тож відслужив строкову службу у військах зв’язку. Коли приїхав здавати документи на вступ, вибрав спеціальність «Радіоінженер». Але так склалося, що вже три роки викладаю не лише на кафедрі радіотехніки, а й на кафедрі iнформатики, інформаційної безпеки та документознавства дисципліни «Комп’ютерні мережі», «Інформаційно-комунікаційні системи», «Захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах».   

− Із погляду викладача, наскільки популярна зараз спеціальність «Радіотехніка» серед студентів? 

− Трохи сумно, що мало студентів обирають спеціальність радіотехніки й телекомунікацій. На сьогодні дуже великий дефіцит таких фахівців на ринку праці. До нас дуже часто звертаються роботодавці, яким потрібні такі спеціалісти.   

− Що вас приваблює у викладацькій діяльності? 

− Передавати знання – це одна з тих справ, що дає багато енергії для подальшого розвитку. Коли студенти зацікавлені, хочуть навчатися, видно їхні досягнення – то хочеться працювати ще більше. Тож намагаюся на своїх парах не просто подавати матеріал, а зацікавити. Важливо не просто завчити матеріал, а зрозуміти його. Мене радують і надихають досягнення студентів. З іншого боку, діяльність викладача – це значна робота над собою, постійне навчання та самовдосконалення.   

− Який студент для вас ідеальний? 

− Це абстрактне поняття. Для мене це не просто той, хто заучує весь матеріал, не розуміючи його, і відразу ж забуває після того, як склав залік чи іспит. Це той студент, який уміє виокремити напрямки в своїй індивідуальній траєкторії навчання, про яку зараз ми говоримо. Студент має сам зрозуміти, до чого йому рухатися, що потрібно насамперед вивчати, на що звертати увагу, орієнтуватися, черпати більше інформації, щоб у майбутньому він міг реалізувати себе як професіонал і йому вистачило теоретичних знань. Ось такий студент ідеальний для мене, як викладача.   

− Як встигаєте поєднувати викладацьку, наукову роботу та відпочинок? 

− Чесно кажучи, мені здається – це вже професійна деформація, бо часу на відпочинок дуже мало. Адже приходжу додому після пар і знову сідаю за ноутбук. Якщо займаюся не написанням статей, то просто можу читати фахову літературу, цікавлюся новинками у сфері діяльності. Це вже як стиль життя. Коли на вулиці гарна погода – намагаюся виходити на прогулянки, відпочивати на природі. Адже всі викладачі та й узагалі люди розумової праці страждають на професійне вигорання, тож важливо хоч іноді змінювати види діяльності.     

− Розкажіть, яка сфера наукових інтересів нині та які плани на майбутнє? 

− Планую застосувати наукові доробки з дисертації та статей у статистичній обробці інформації саме у сфері кібербезпеки. Це, наприклад, обробка трафіку, виявлення загроз, аномальних явищ. Можливо, зроблю два-три патенти на корисну модель. Планую опублікувати статті за результатами подальших досліджень. Задумуюся про написання докторської дисертації, але це лише плани. Нині багато часу, крім викладацької роботи в ЧДТУ, займає Мережева академія CISCO. У 2016 році в нашому університеті відкрили цю академію. Тут студенти набувають знання і навички, що необхідні для створення, проектування і обслуговування локальних і глобальних мереж, забезпечення їх захисту від інформаційних загроз. Курси доволі змістовні й готують зі студента фахівця. Спочатку я отримав статус інструктора, два роки тому став керівником мережевої академії CISCO при ЧДТУ. І за пів року підвищив статус до Центру підтримки академії та підготовки інструкторів. Маю у підпорядкуванні 20 академій у школах, технікумах області. Такі центри, як у нас, діють лише в 15 вишах по Україні.