,
,

ЧДТУ

Черкаський державний технологічний університет
Cherkasy state technological university

Черкаський державний технологічний універсітет

Ви тут: ЧДТУ Новини Радіоаматору ЧДТУ - 80 !
Понеділок, 08 лютого 2016 14:32

Радіоаматору ЧДТУ - 80 !

Радіоаматору ЧДТУ - 80 !

Завідувач лабораторій кафедри радіотехніки та інформаційно-комунікативних систем  Черкаського державного технологічного університету Антонець Анатолій Автономович відзначає сьогодні свій 80-ий день народження!

Людина, яка майже 20 років пропрацювала завідувачем лабораторій кафедри радіотехніки та інформаційно-комунікативних систем ЧДТУ, працювала на електронному заводі у Сєвєродонецьку Луганської області, на Черкаській дільниці Київського управління "Оргенергоавтоматика", Черкаському заводі телеграфної апаратури. Людина,  яка впродовж багатьох років була головою Федерації радіоспорту Черкаської області, є кандидатом у майстри спорту, суддею республіканської категорії з радіоспорту і яка сьогодні святкує цей поважний ювілей - не може не викликати зацікавлення!

Антонець Анатолій Автономович народився 8 лютого 1936 року в селі Самгородок Сквирського району Київської області. Закінчив чоловічу середню школу №20 м. Воршиловоград (Луганськ).

Він має гарну освіту – у 1955 році вступив на фізико-математичний факультет Черкаського педінституту, який закінчив в 1968 та у 1967 році отримав фах радіоінженера Харківського інституту радіоелектроніки.

Величезна різносторонність інтересів та громіздкий список життєвих досягнень ніколи не заважали Анатолію Автономовичу залишатись справжнім професіоналом своєї справи, а ще - скромною та цілком життєрадісною людиною.

Анатолію Автономовичу, Ваша професійна діяльність пов’язана з радіотехнічними галузями. Чим саме викликана цікавість точними науками?

-  Була певна схильність до техніки. Ще зі школи полюбляв математику і бачив своє майбутнє тільки інженером. Любив розв’язувати складні задачі, щоб знаходити цікаві рішення, а коли навчався в 9 та 10 класі на обласній олімпіаді з математики зайняв ІІ місце. Все ж таки, після закінчення школи, були певні роздуми : який напрямок у житті обрати. З одного боку - мене дуже тягнуло до точних наук, але також хотілося вчитися на філологічному факультеті. Як бачите, технічний напрямок переміг. До речі, я й досі підтримую зв`язки зі своєю рідною школою.

З чого почалась Ваша професійна діяльність?

-  Влаштувався на роботу одразу після закінчення фізико-математичного факультету. Працював  вчителем фізики та математики в дитячій виховній колонії у селі Таганча Канівського району Черкаської області. Потім вчителював в місті Сєвєродонецьк  у школі-інтернаті № 1 та загальноосвітній школі № 5, де викладав фізику, математику та креслення. Ви ж розумієте, що фізико-математична галузь завжди крокує поряд із технікою, ось чому вона мене і цікавила.

А як саме Ви потрапили до Харківського інституту радіоелектроніки?

-  Ще в 1967 році, коли я працював у школі, одночасно поступив на вечірню форму навчання в м. Рубежне, де був розташований філіал Харківського політехнічного інституту. Навчатися в інституті мені дуже подобалось, тому і перейшов до Харківського інституту радіоелектроніки. Після отримання  фаху радіоінженера вирішив піти на виробництво, щоб здобуті знання застосувати на практиці. Почав працювати на електронному заводі у Сєвєродонецьку на посаді інженера відділу головного конструктора.

А як саме Ви повернулись до Черкас?

-  На той час мої батьки вже перебували в Черкасах, а я влаштувався на роботу інженером-налагоджувальником до Черкаської дільниці Київського ПНУ-439 "Оргенергоавтоматика". Приймав участь у пуску першої черги Черкаського ВО «Азот». Потім потрапив до Черкаського заводу телеграфної апаратури. Саме там я пропрацював найбільше - 28 років (!)  і саме там була моя улюблена робота.  Пройшов шлях від старшого інженера відділу до посади головного метролога, в якості якого був 12 років.

Як потрапили до ЧДТУ?

-  Коли вийшов на заслужений відпочинок мені запропонували роботу на кафедрі радіотехніки лаборантом, а, фактично, начальником радіостанції.

Відомо, що саме під Вашим керівництвом радіостанція Черкаського державного технологічного університету отримала такий бажаний розвиток. Як Ви можете охарактеризувати її роботу?

-  Я є завзятий радіоаматор зі стажем. За моєї ініціативи Черкаський державний технологічний університет брав участь в Днях активності радіоаматорів Черкащини, присвячених 200-річчю від народження Тараса Шевченка. Радіостанція ЧДТУ, яка сьогодні має позивний UR4CYT, в ті дні працювала в с. Моринці та в м. Черкаси під позивним EM200TARAS. За час роботи із цим позивним, радіостанція провела понад 5000 сеансів зв’язку з радіоаматорами України та світу. Сеансів радіозв’язку (QSO) було проведено більш ніж як з 200 країнами світу і всіма материками, в тому числі Антарктидою. За кожен зв`язок в ефірі радіоаматори обмінуються QSO картками. Особливою увагою користувалась радіостанція ЧДТУ у операторів країн, де є українська діаспора. Тоді, за підсумками проведених днів активності на честь 200-річниці від дня народження Т. Шевченка  радіостанція EM200TARAS зайняла І місце, а її операторів було нагороджено спеціальним дипломом! 

Скільки років Ви пропрацювали на посаді завідуючого лабораторіями кафедри радіотехніки?

-  Майже 20 років. До речі,  за моєї ідеї та за підтримки професорів Ю.П. Кунченка та Ю.Г. Леги було створено Музей історії радіотехніки ім. професора Ю.П. Кунченка. Музей є унікальний, подібного немає в Україні.

-   Чому саме він унікальний?

-  Музей дає можливість спеціалістам, студентам, учням шкіл та всім бажаючим ознайомитися із історією радіотехніки і створенням зразків побутової та військової техніки, а, головне, використовувати експонати музею в навчальному процесі. На матеріалах музею можна вивчити всю історію розвитку радіотехніки протягом минулого століття.

-   Які саме експонати представлені в музеї і чи є серед них Ваші?

-  Музей налічує експонати виробництва багатьох країн світу, зокрема – Німеччини, США, Росії, Польщі та інших. Особливу увагу привертають унікальні експонати: перші радіолампи, осцилографи, гучномовці, батарейний радіоприймач для сільської місцевості «Родіна-52», електронно-променеві трубки, радіостанції часів Другої світової війни, які були на озброєнні радянської армії; радіоприймачі довоєнного періоду, генераторні лампи та ін. Кожного року до музею потрапляють кращі дипломні роботи наших студентів, наприклад: радіоприймач «Паровоз» студента з міста Сміли - Денщикова О.В. Цей експонат завжди викликає найбільшу увагу у відвідувачів.

Щодо мого вкладу, то серед експонатів музею дійсно є колись подаровані мною радіоприймачі Р-250М, магнітофон Дніпро-14, передавач РСО та ряд інших експонатів. Зауважу, що багато радіоаматорів, моїх друзів, з радістю допомагали мені в цій благородній справі. Я завжди мав за ціль розвиток нашої кафедри, тому докладав максимум зусиль до пошуків експонатів, пробуджуючи інтерес у однодумців.

Ви – унікальна людина. За що б не брались, завжди все доводите до ладу. Окрім радіоаматорства, чи маєте якийсь інший рід занять або захоплення?

-  Мені все в житті цікаво і все до вподоби, тому, як то кажуть, маю роздвоєну душу. Наприклад, дуже полюбляю писати вірші. Пишу ще зі шкільного віку. Пишу вірші для дошколят. У 2011 році вийшла моя перша дитяча книжка  «Неслухняне мишеня». З того часу видав уже 7 своїх книжечок. Наразі, готую до видання ще декілька.  Пишаюся тим, що є членом літоб’єднання імені Василя Симоненка при Черкаській обласній організації Національної спілки письменників України.  В теперішній час, разом з іншими досвідченими колегами, працюю у складі редколегії альманаху «Спадщина Черкащини»  над виходом 10-го номера. Також, крім улюбленої поезії, все життя займався спортом, зокрема радіоспортом. Мій особистий позивний UX5PC я отримав, ще будучи студентом. Маю звання кандидата в майстри спорту з радіоспорту, займався радіоконструюванням.

Дається взнаки Ваша творча натура, яка проявляється  у всьому. Що саме сприяє такій Вашій активності і розвитку?

-  В основі всього - любов до життя! Любов, яка постійно надихає на звершення. Якщо ти дійсно любиш життя, тобі все вдається, все до снаги.

Галерея зображень