7 січня 2026 року, напередодні 91-ої річниці від дня народження Василя Симоненка, представники Черкаського державного технологічного університету на чолі з проректором з гуманітарно-виховних питань ЧДТУ, професором Валентином Лазуренком долучилися до літературно-мистецької події, присвяченої поету, журналісту, одному із найяскравіших представників шістдесятництва. Щорічно вшанування пам’яті Василя Андрійовича згуртовує тих, хто цінує його поезію, його великий Божий дар, і нині, попри військове сьогодення, береже і примножує його спадок.
За традицією цього дня були відзначені лауреати Всеукраїнської літературної премії імені Василя Симоненка 2025 року. Після вітальних промов голова конкурсної комісії премії імені Василя Симоненка, професор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Володимир Поліщук та заступник голови Черкаської обласної державної адміністрації Сергій Свєрчков вручили Дипломи лауреатів Всеукраїнської літературної премії імені Василя Симоненка у номінації «За кращий художній твір» Катерині Вербівській за збірку поезій «Нестишиме», а у номінації «За кращу першу поетичну збірку» – Богдану-Любомиру Притулі з міста Ірпінь за збірку поезій «Осколки».
Цього дня в Черкаській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Тараса Шевченка натхненні поетичні виступи прозвучали від лавреатів Симоненківської премії попередніх років: українського літературознавця, професора Василя Пахаренка, поетес Валентини Коваленко та Наталії Горішної. Слово також взяв очільник Черкаської обласної бібліотеки для юнацтва імені Василя Симоненка Федір Пилипенко, а творчими талантами потішили вихованиці театральної студії «РапсоДія» Черкаської дитячої школи мистецтв ім. Валентина Талаха під керівництвом Анни Куриленко – Марія Ліфер та Олександра Лесько, Заслужена артистка України Наталія Мамалига, ансамбль народної музики «Росава» Черкаської обласної філармонії під художнім керівництвом заслуженого артиста України Володимира Локтєва та Камерний хор «Канон» під орудою Євгена Валовенка.
Пройшло немало років, але поезії Василя Симоненка й донині залишаються не тільки актуальними, але й пророчими.
Народ є, збагачується українська мова, відроджуються козацькі традиції, а поряд з ім’ям неньки-України звучить ім’я одного з її видатних синів – Василя Симоненка.
