ЧДТУ

2 серпня 2021 р., в день 370-річчя  святині України – Іллінської церкви в Суботові, що на Чигиринщині, проректор Черкаського державного технологічного університету, доктор історичних наук, професор Валентин Лазуренко на батьківщині українського державотворця провів першу символічну презентацію авторської книги «БОГДАН ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ І НАВПРОТИСТОЯННЯ ЦЕРКОВ СУБОТОВА», яка нещодавно побачила світ у харківському видавництві «Новий курс». 

Видання присвячене дослідженню питання можливої локалізації поховань гетьмана України Богдана Хмельницького та його старшого сина Тимоша у дерев’яній Михайлівській церкві в Суботові на Чигиринщині. Розглядаються версії щодо двох суботівських церков – Михайлівської та Іллінської – у вигляді своєрідного протистояння – «навпротистояння».

Передмову до видання написав професор, голова Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Василь Мельниченко.  

— Незгасна впродовж останнього часу увага до проблеми встановлення місця поховання гетьмана Богдана Хмельницького спонукає дослідників розширювати тематичні та хронологічні межі пошуку істини. До наукового обігу залучаються нові джерела, уточняється оцінка й погляд на уже, здається, відомі, тривають гострі дискусії, висуваються нові й спростовуються наявні версії, що викликає неабиякий резонанс у наукових колах та серед громадськості, – зазначив Василь Мельниченко. – У зв’язку зі значним плюралізмом міркувань і поглядів на проблему особливого значення набуває історіографічний аналіз та систематизація на засадах сучасної методології інформації, яка нагромадилася за час, що минув після поховання гетьмана. Важливим кроком у цьому напряму було видання два роки тому книги Валентина Лазуренка «У пошуках крипти великого державотворця України Богдана Хмельницького. поховання гетьмана України Богдана Хмельницького в Іллінській церкві у с. Суботів: від столітніх досліджень, легенд та міфів до сучасних наукових гіпотез».

Продовженням і конкретизацією розпочатого автором дискурсу є пропонована книга з промовистою назвою «Богдан Хмельницький і навпротистояння церков Суботова», у якій Валентин Лазуренко, звужуючи поле історіографічного пошуку, робить спробу дати відповідь на одне з ключових питань: «Чи міг бути похований великий державотворець України Богдан Хмельницький та його старший син Тиміш у Михайлівській церкві в Суботові?». Таке формулювання питання зумовлено не лише тим, що Іллінська та Михайлівська церкви у Суботові стояли колись навпроти одна одної, а й тим, що і сьогодні вони опинилися навпроти у дискусії навколо пошуку місця поховання Богдана Хмельницького та його сина Тимоша.

Відхиляючи незаперечно спростовані дослідницькі версії та гіпотези, автор зосереджує увагу на дискусійних припущеннях, з яких можливо з часом викристалізується об’єктивна інформація про місце поховання великого гетьмана.

У виданні «БОГДАН ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ І НАВПРОТИСТОЯННЯ ЦЕРКОВ СУБОТОВА» професор Валентин Лазуренко приходить до низки аргументованих  висновків та пропонує пропозиції до  перспективи подальших досліджень у напрямку пошуку поховання великого державотворця України Богдана Хмельницького. Наведемо нижче деякі з них.

На думку професора ЧДТУ Валентина Лазуренка: 

• Перспективними видаються пошуки місця поховання Богдана Хмельницького та його сина Тимоша саме в кам’яній Іллінській церкві в Суботові. Враховуючи сучасні наукові гіпотези українських вчених, які базуються на виявленні у 2019 р. аномалій всередині Іллінської церкви, найбільш правильним і доцільним було б розробити і затвердити на державному рівні комплексну Програму всебічного наукового дослідження Іллінської церкви — пам’ятки національного значення в селі Суботів Чигиринського району Черкаської області — на предмет остаточного підтвердження чи спростування можливого поховання в цій церкві великого українського державотворця, гетьмана України Богдана Хмельницького та його сина Тимоша. В разі непідтвердження цієї гіпотези, вже потім, доцільно було б розробити наступну програму з дослідження ймовірних локацій колишньої дерев’яної Михайлівської церкви в Суботові для пошуків їхніх поховань. 

• На сьогодні достовірних тогочасних писемних джерел про існування склепу Богдана Хмельницького у колишній Михайлівській церкві в Суботові не зафіксовано.

• Потребують ретельного сучасного історико-перекладознавчого аналізу подорожні нотатки Павла Алеппського, які стосуються його перебування у Суботові у 1656 р., щоб з’ясувати, у якому стані на той час була Іллінська церква: збудована, недобудована, діюча чи перебувала у стані добудови, а також чий саме гробівець (з урахуванням адекватності сучасного перекладу) бачив мандрівник у Михайлівській церкві.

• До цього часу фахівцями (археологами, геофізиками, істориками) не локалізоване точне місцезнаходження саме тієї споруди Михайлівської церкви, в якій у XVII ст. бував і Богдан Хмельницький, і його старший син Тиміш, та яка була розібрана і перенесена у 70-х рр. XIX ст. на інше місце. Не встановленим залишається на сьогодні й точне місце розташування вже перенесеної Михайлівської церкви, зруйнованої більшовиками у 1935 р.

• Вважаємо, що Іллінська церква в Суботові була збудована у 1651 р., на що вказує ряд писемних джерел. Незрозуміло, звідки взялось датування побудови церкви 1653 р. (цей рік широко з’являється в літературі саме у радянські часи). Як зазначає історик Надія Кукса, датою будівництва церкви подають 1651 р. і Мельхіседек Значко-Яворський (православний церковний діяч, архімандрит (бл. 1716 — 1809), і клірові відомості Іллінської церкви кінця XVIII — початку ХХ ст., та й пам’яткоохоронні документи перших років нової влади (1920-ті рр.), які зберігаються у Державному архіві Черкаської області.

• На сьогодні доцільно було б у Суботові встановити пам’ятний знак, який би вказував на історичне існування в цьому, знаному в усій державі населеному пункті, Михайлівської церкви. Це потрібно нам, українцям. Адже ми маємо право на свою історію, і маємо право на своє українське минуле.