25-26 травня 2021 року в Черкаському державному технологічному університеті на кафедрі радіотехніки, телекомунікаційних і робототехнічних систем відбулася VIIІ Міжнародна науково-практична конференція «Обробка сигналів і негаусівських процесів – 2021» (ОСНП-2021), присвячена пам’яті професора Юрія Кунченка, засновника Черкаської наукової школи по обробці сигналів, яка за довгі роки свого існування стала розпізнавальним знаком наукової діяльності вишу.
Перша конференція була проведена у 2005 році за ініціативою професора Юрія Кунченка з метою об’єднання науковців, інженерів, аспірантів, студентів для вивчення сучасного досвіду з розробки, впровадження та поширення актуальних наукових і прикладних досліджень, пов’язаних із опрацюванням інформації, статистичної обробки даних, що охоплюють широке коло сучасних аспектів розвитку науки та техніки.
Цьогоріч конференція, яка вже стала традиційною в Черкаському державному технологічному університеті, проходила у змішаному режимі: до обговорення її учасники могли долучитися й онлайн.
ОСНП-2021 об’єднала науковців із багатьох навчальних та науково-дослідних закладів, зарубіжних вчених, які представили наукові дослідження за такими актуальними напрямами: математичні моделі сигналів і систем, методи та алгоритми обробки сигналів та статистичних даних, апаратні та програмні засоби опрацювання сигналів, комп’ютерне моделювання, сучасні досягнення в галузі збереження та захисту інформації тощо.
Відкрив конференцію її ведучий, співголова програмного комітету, завідувач кафедри радіотехніки, телекомунікаційних і робототехнічних систем, доктор технічних наук, професор Володимир Палагін, який зазначив важливість та проблематику конференції.
З вітальним словом виступив ректор ЧДТУ, доктор політичних наук Олег Григор, наголосивши на важливості й актуальності проведення конференції.
Окрім того, на конференції виступили: співголова програмного комітету, президент наукового фонду академіка Ю.П. Кунченка, завідувач кафедри інформатики, інформаційної безпеки та документознавства, доктор технічних наук, професор Валентина Кунченко-Харченко, доктор технічних наук, професор, член-кореспонтдент НАПН України Анатолій Верлань (Інститут проблем моделювання в енергетиці ім.Г.Є.Пухова НАН України) та інші.
Колишній Голова Служби зовнішньої розвідки України, генерал армії України Микола Маломуж під час свого виступу зазначив важливість наукових напрацювань та розробок в області обробки сигналів наукової школи Юрія Петровича Кунченка, які є надзвичайно важливими для держави, науки та освіти.
Учасники та гості заходу мали унікальну можливість познайомитися не лише з цікавими науковими доповідями на пленарному та секційних засіданнях, які продемонстрували стан наукових проблем та шляхи їх розв’язку, але й познайомилися з геополітичним становищем нашої держави, яке безпосередньо залежить від стану науки та її розвитку. Упродовж пленарного засідання були представлені наукові доповіді запрошених гостей з різних закладів України.
Оригінальні ідеї та методи створення та впровадження сучасних інтелектуальних технологій майбутнього були викладені в доповіді члена-кореспондента Національної академії педагогічних наук України, заслуженого діяча науки і техніки України, головного наукового співробітника Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова, почесного професора ЧДТУ, д.т.н., професора Анатолія Верланя.
Завідувач кафедри фізико-технічних засобів захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», д.т.н., професор Євген Мачуський представив інноваційні розробки в області цифрової комунікації та стандартизації «Informational entropy of quantum bit communications».
Цікаві та нові підходи захисту інформації представлені в доповіді завідувача кафедри захисту інформації Вінницького Національного технічного університету, д.т.н., професора Володимира Лужецького «Псевдонедетермінований підхід щодо побудови криптографічних перетворень».
Оригінальні ідеї та методи виклав професор кафедри електроніки Національного авіаційного університету, д.т.н., професор Анатолій Білецький у своїй доповіді «Алгоритм лінійно-логарифмічного синтезу непривідних поліномів над кінцевими полями Галуа довільної характеристики», що дає можливість підвищити криптостійкість захисту інформації.
Застосування сучасних інформаційних технологій при обробці даних продемонстрував професор Національного університету «Львівська політехніка», д.т.н. Любомир Сікора в доповіді «Інформаційні технології формування стратегій прийняття рішень та оцінка ризику в техногенних системах за умов когнітивних збоїв».
Серію оригінальних і актуальних матеріалів представив колектив авторів під керівництвом д.ф.-м.н., старшого наукового співробітника Інституту радіофізики та електроніки ім.О.Я.Усикова НАН України, професора Владислава Луценка.
Гості та учасники конференції ознайомилися й з іншими оригінальними матеріалами та ідеями, спрямованими на опрацювання негаусових сигналів та процесів, інтерес до вивчення яких постійно зростає у всьому світі.
Учасниками конференції стали й давні друзі та партнери кафедри радіотехніки, телекомунікаційних і робототехнічних систем та Черкаського державного технологічного університету, роботодавці, завдяки яким студенти успішно проходять практику та працевлаштовуються. Це представники державного підприємства НВК «Фотоприлад», «НВС Телематичні системи», КБ «Центр», експерти відділу компю'терно-технічних та телекомунікаційних досліджень Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України та інші, які працюють в області розробки систем зв’язку, систем супутникового моніторингу та проведення досліджень в області навігаційних технологій, займаються виробництвом сучасної електроніки, що зміцнює обороноздатність нашої держави.
VIIІ Міжнародна науково-практична конференція «Обробка сигналів і негаусівських процесів – 2021» (ОСНП-2021) – ще одне підтвердження того, що наукові розробки наукової школи по статистичній обробці сигналів в Черкаському державному технологічному університеті, яка об’єднує науковців з багатьох університетів та науково-дослідних центрів, залишаються актуальними та перспективними.
