,
,
Відеоканал ЧДТУ

ЧДТУ

Черкаський державний технологічний університет
Cherkasy state technological university

Черкаський державний технологічний універсітет

Ви тут: ЧДТУ Навчання Організація навчального процесу

Організація навчального процесу

Нормативно-правова база організації навчального процесу

Рівні та ступені вищої освіти

          Підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється в ЧДТУ за відповідними освітньо-професійними, освітньо-науковими, науковими програмами на таких рівнях вищої освіти:

          - початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти (Смілянський промислово-економічний коледж);

          - перший (бакалаврський) рівень;

          - другий (магістерський) рівень;

          - третій (освітньо-науковий) рівень;

          - науковий рівень. 

          Початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти відповідає п’ятому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою загальнокультурної та професійно орієнтованої підготовки, спеціальних умінь і знань, а також певного досвіду їх практичного застосування з метою виконання типових завдань, що передбачені для первинних посад у відповідній галузі професійної діяльності.

          Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти відповідає шостому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою теоретичних знань та практичних умінь і навичок, достатніх для успішного виконання професійних обов’язків за обраною спеціальністю.

          Другий (магістерський) рівень вищої освіти відповідає сьомому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою поглиблених теоретичних та/або практичних знань, умінь, навичок за обраною спеціальністю (чи спеціалізацією), загальних засад методології наукової та/або професійної діяльності, інших компетентностей, достатніх для ефективного виконання завдань інноваційного характеру відповідного рівня професійної діяльності.

          Третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти відповідає восьмому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей, достатніх для продукування нових ідей, розв’язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, а також проведення власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.

          Науковий рівень вищої освіти відповідає дев’ятому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає набуття компетентностей з розроблення і впровадження методології та методики дослідницької роботи, створення нових системоутворюючих знань та/або прогресивних технологій, розв’язання важливої наукової або прикладної проблеми, яка має загальнонаціональне або світове значення.

          Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою відповідної освітньої (освітньо-професійної чи освітньо-наукової) або наукової програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти:

          1) молодший бакалавр;

          2) бакалавр;

          3) магістр;

          4) доктор філософії;

          5) доктор наук.

          Молодший бакалавр - це освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 90-120 кредитів ЄКТС. Особа має право здобувати ступінь молодшого бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.

          Бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Обсяг освітньо-професійної програми для здобуття ступеня бакалавра на основі ступеня молодшого бакалавра визначається вищим навчальним закладом. Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.

          Магістр - це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується вищим навчальним закладом (науковою установою) у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов’язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків. Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра.

          Доктор філософії - це освітній і водночас перший науковий ступінь, що здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра. Ступінь доктора філософії присуджується спеціалізованою вченою радою вищого навчального закладу або наукової установи в результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації у спеціалізованій вченій раді. Особа має право здобувати ступінь доктора філософії під час навчання в аспірантурі. Особи, які професійно здійснюють наукову, науково-технічну або науково-педагогічну діяльність за основним місцем роботи, мають право здобувати ступінь доктора філософії поза аспірантурою, зокрема під час перебування у творчій відпустці, за умови успішного виконання відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації у спеціалізованій вченій раді. Нормативний строк підготовки доктора філософії в аспірантурі (ад’юнктурі) становить чотири роки. Обсяг освітньої складової освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії становить 30-60 кредитів ЄКТС.

          Доктор наук - це другий науковий ступінь, що здобувається особою на науковому рівні вищої освіти на основі ступеня доктора філософії і передбачає набуття найвищих компетентностей у галузі розроблення і впровадження методології дослідницької роботи, проведення оригінальних досліджень, отримання наукових результатів, які забезпечують розв’язання важливої теоретичної або прикладної проблеми, мають загальнонаціональне або світове значення та опубліковані в наукових виданнях. Ступінь доктора наук присуджується спеціалізованою вченою радою вищого навчального закладу чи наукової установи за результатами публічного захисту наукових досягнень у вигляді дисертації або опублікованої монографії, або за сукупністю статей, опублікованих у вітчизняних і міжнародних рецензованих фахових виданнях, перелік яких затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

 

Здобувачі вищої освіти

          Студент - особа, зарахована до вищого навчального закладу з метою здобуття вищої освіти ступеня молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра.

          Аспірант - особа, зарахована до вищого навчального закладу (наукової установи) для здобуття ступеня доктора філософії.

          Докторант - особа, зарахована або прикріплена до вищого навчального закладу (наукової установи) для здобуття ступеня доктора наук.

 

Стандарти вищої освіти

          Стандарт вищої освіти - це сукупність вимог до змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів і наукових установ за кожним рівнем вищої освіти в межах кожної спеціальності. Стандарти вищої освіти розробляються для кожного рівня вищої освіти в межах кожної спеціальності відповідно до Національної рамки кваліфікацій і використовуються для визначення та оцінювання якості змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів (наукових установ).

          Стандарт вищої освіти визначає такі вимоги до освітньої програми:

          1) обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття відповідного ступеня вищої освіти;

          2) перелік компетентностей випускника;

          3) нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти, сформульований у термінах результатів навчання;

          4) форми атестації здобувачів вищої освіти;

          5) вимоги до наявності системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти;

          6) вимоги професійних стандартів (у разі їх наявності).

          Вищий навчальний заклад на підставі освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми за кожною спеціальністю розробляє навчальний план, який визначає перелік та обсяг навчальних дисциплін у кредитах ЄКТС, послідовність вивчення дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного і підсумкового контролю. Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план, що затверджується керівником вищого навчального закладу. Вищий навчальний заклад у межах ліцензованої спеціальності може запроваджувати спеціалізації, перелік яких визначається вищим навчальним закладом.

Форми навчання в університеті

          Навчання в ЧДТУ здійснюється за такими формами:

          1) очна (денна);

          2) заочна.

 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

          Освітній процес в ЧДТУ здійснюється за такими формами:

          1) навчальні заняття;

          2) самостійна робота;

          3) практична підготовка;

          4) контрольні заходи.

          Основними видами навчальних занять в ЧДТУ є:

          1) лекція;

          2) лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;

          3) консультація.

          Університет встановлює інші форми освітнього процесу та види навчальних занять.

Лекція –  основний вид навчальних занять, призначених для викладення теоретичного матеріалу.

          Лабораторне заняття –  вид навчального заняття,  на якому студент під керівництвом науково-педагогічного працівника проводить натурні або імітаційні експерименти чи дослідження з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень,  набуває практичних навичок роботи з лабораторним обладнанням,  оснащенням,  обчислювальною технікою,  вимірювальною апаратурою, опановує методики експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі та обробки отриманих результатів.

          Практичне заняття –  вид навчального заняття,  на якому студенти під керівництвом науково-педагогічний працівника закріплюють теоретичні положення навчальної дисципліни і набувають вмінь та навичок їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання відповідно сформульованих завдань.

          Семінарське заняття – вид навчального заняття, на якому науково-педагогічний працівник організує дискусію з попередньо визначених проблем.

          Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.  Індивідуальні навчальні заняття організуються за окремим графіком,  затвердженим завідувачем кафедри,  з урахуванням індивідуального плану студента і можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з однієї або декількох навчальних дисциплін,  а в окремих випадках –  повний обсяг навчальних занять для конкретного освітньо-кваліфікаційного рівня.

          Консультація–  форма навчального заняття,  на якій студент отримує від науково-педагогічного працівника відповіді на конкретні питання або пояснення окремих теоретичних положень чи їх практичного використання.  Консультація може бути індивідуальною або проводиться для групи студентів.  Під час підготовки до екзаменів  (семестрових,  державних) проводяться групові консультації.

          Індивідуальні завдання з дисципліни  (реферати,  розрахункові,  графічні,  розрахунково-графічні роботи, контрольні роботи, що виконуються під час самостійної роботи, курсові, дипломні (кваліфікаційні) роботи або проекти тощо)  сприяють більш поглибленому вивченню студентом теоретичного матеріалу, формуванню вмінь використання знань для вирішення відповідних практичних завдань.

 

Права осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах

1. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, мають право на:

1) вибір форми навчання під час вступу до вищого навчального закладу;

2) безпечні і нешкідливі умови навчання, праці та побуту;

3) трудову діяльність у позанавчальний час;

4) додаткову оплачувану відпустку у зв’язку з навчанням за основним місцем роботи, скорочений робочий час та інші пільги, передбачені законодавством для осіб, які поєднують роботу з навчанням;

5) безоплатне користування бібліотеками, інформаційними фондами, навчальною, науковою та спортивною базами вищого навчального закладу;

6) безоплатне забезпечення інформацією для навчання у доступних форматах з використанням технологій, що враховують обмеження життєдіяльності, зумовлені станом здоров’я (для осіб з особливими освітніми потребами);

7) користування виробничою, культурно-освітньою, побутовою, оздоровчою базами вищого навчального закладу у порядку, передбаченому статутом вищого навчального закладу;

8) забезпечення гуртожитком на строк навчання у порядку, встановленому законодавством;

9) участь у науково-дослідних, дослідно-конструкторських роботах, конференціях, симпозіумах, виставках, конкурсах, представлення своїх робіт для публікації;

10) участь у заходах з освітньої, наукової, науково-дослідної, спортивної, мистецької, громадської діяльності, що проводяться в Україні та за кордоном, у встановленому законодавством порядку;

11) участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення навчального процесу, науково-дослідної роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, побуту, оздоровлення;

12) внесення пропозицій щодо умов і розміру плати за навчання;

13) участь у громадських об’єднаннях;

14) участь у діяльності органів громадського самоврядування вищого навчального закладу, інститутів, факультетів, відділень, вченої ради вищого навчального закладу, органів студентського самоврядування;

15) вибір навчальних дисциплін у межах, передбачених відповідною освітньою програмою та робочим навчальним планом, в обсязі, що становить не менш як 25 відсотків загальної кількості кредитів ЄКТС, передбачених для даного         рівня вищої освіти; 

16) навчання одночасно за декількома освітніми програмами, а також у декількох вищих навчальних закладах, за умови отримання тільки однієї вищої освіти за кожним ступенем за кошти державного (місцевого) бюджету;

17) академічну мобільність, у тому числі міжнародну;

18) отримання соціальної допомоги у випадках, встановлених законодавством;

19) зарахування до страхового стажу відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" періодів навчання на денній формі навчання у вищих навчальних закладах, аспірантурі, докторантурі за         умови добровільної сплати страхових внесків;

20) академічну відпустку або перерву в навчанні із збереженням окремих прав здобувача вищої освіти, а також на поновлення навчання у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;

21) участь у формуванні індивідуального навчального плану;

22) моральне та/або матеріальне заохочення за успіхи у навчанні, науково-дослідній і громадській роботі, за мистецькі та спортивні досягнення тощо;

23) захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства;

24) безоплатне проходження практики на підприємствах, в установах, закладах та організаціях, а також на оплату праці під час виконання виробничих функцій згідно із законодавством;

25) канікулярну відпустку тривалістю не менш як вісім календарних тижнів на навчальний рік;

26) отримання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

27) оскарження дій органів управління вищого навчального закладу та їх посадових осіб, педагогічних і науково-педагогічних працівників;

28) спеціальний навчально-реабілітаційний супровід та вільний доступ до інфраструктури вищого навчального закладу відповідно до медико-соціальних показань за наявності обмежень життєдіяльності, зумовлених станом здоров’я.

2. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, мають право на отримання стипендій у встановленому законодавством порядку.

3. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання, можуть отримувати інші стипендії, призначені фізичними (юридичними) особами.

4. Особам, які досягли значних успіхів у навчанні та/або науковій діяльності, за рішенням Вченої ради ЧДТУ можуть призначатися персональні стипендії.

5. Студенти університету мають право на отримання студентського квитка.

 

Обов’язки осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах

Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, зобов’язані:

1) дотримуватися вимог законодавства, статуту та правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу;

2) виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, передбачені відповідними правилами та інструкціями;

3) виконувати вимоги освітньої (наукової) програми.

 

Самостійна робота студента

Самостійна робота студента передбачає опрацювання навчального матеріалу,  виконання індивідуальних завдань, науково-дослідну роботу.

Навчальний час,  відведений на самостійну роботу студента денної форми навчання, регламентується навчальним планом і повинен складати від 1/3  до 2/3  від загального обсягу навчального часу, відведеного на вивчення конкретної дисципліни.

Види самостійної роботи студента:

- підготовка до лекцій, семінарських, практичних занять;

- самостійне опрацювання питань з навчальних дисциплін;

- виконання домашнього та індивідуального завдання (реферати,  розрахункові,  графічні,  розрахунково-графічні роботи, курсових робіт;

-  виконання творчих завдань;

- підготовка до виконання модульних, контрольних завдань;

- підготовка до складання екзаменів;

 - підготовка до виконання бакалаврських, дипломних, магістерських робіт (проектів);

- підготовка до складання державних екзаменів.

 

Практика

Практика є обов’язковим компонентом програми підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня.  Мета практики –  набуття студентами професійних навичок і вмінь для подальшого використання їх у реальних виробничих умовах,  виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.

Практика може бути навчальною,  виробничою,  педагогічною,  науково-дослідною, переддипломною,  асистентською.  Допускаються інші види практик,  передбачені навчальними планами.

Зміст і послідовність проходження практики визначається програмою практики, яка розробляється відповідною кафедрою (кафедрами).

Практика студентів Університету проходить згідно з «Положенням  про організацію проведення практики студентів Черкаського державного технологічного університету», затвердженого  Вченою радою ЧДТУ від 31.09.2012 р. (протокол № 1).

 

 Контроль успішності студента

            В організації навчального процесу університету застосовуються контрольні заходи у формі  вхідного, поточного, модульного, рейтингового, відстроченого і підсумкового (семестрових контролів і державної атестації).

            Вхідний контроль проводиться перед вивченням нового курсу з метою визначення рівня підготовки студентів з дисциплін, які забезпечують цей курс. 

Поточний контроль здійснюється під час проведення лекцій, практичних, лабораторних  та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до  виконання  конкретних видів навчальної діяльності.  Форма проведення  поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання   рівня   знань   визначаються   відповідною   кафедрою.

Модульний  контроль успішності студентів здійснюється для перевірки рівня засвоєння  навчального матеріалу в кінці кожного навчального модуля.

Рейтинговий контроль є інструментом комплексного оцінювання якостінавчальної роботи студентаз усіх кредитних модулів на певному етапі навчання. Рейтинговий контроль успішності студентів проводиться, як правило,  на 8-9 навчальних тижнях з дисциплін, з яких передбачено семестровий  контроль у формі заліку (диференційного заліку) або екзамену.

            Контроль залишкових знань, проводиться через деякий час після вивчення дисципліни. Цей вид контролю не впливає на результати  навчання студента і проводиться вибірково, як правило, в інтересах зовнішнього чи внутрішнього контролю якості навчання, з метою вивчення рівня  стійкості засвоєних знань студентами.

            Контроль залишкових знань може проводитись за рішенням ректора (проректора з навчальної роботи) навчального закладу, а також за ініціативою навчального відділу або декана факультету.

         Ректорський   контроль є одним з видів контролю залишкових знань  і проводиться, як правило, на початку навчального року у формі ректорських контрольних робіт за темами дисципліни, що були вивчені у попередньому семестрі, або за навчальною програмою всієї дисципліни.

            Семестровий контроль з  дисципліни проводиться відповідно до навчального плану у вигляді семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку в терміни, встановлені графіком навчального процесу, та в обсязі навчального матеріалу, визначеному робочою програмою дисципліни.

За яких умов студент допускається до семестрового контролю?

Якщо він виконав усі види робіт, завдань, передбачених робочим навчальним планом на семестр з відповідної навчальної дисципліни.

            Залік  - це вид підсумкового контролю, за якого засвоєння студентом навчального матеріалу з дисципліни оцінюється на підставі результатів поточного, проміжного контролів (тестування, поточного опитування, виконання індивідуальних завдань та певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях) протягом семестру і модульного контролю.

Семестрові екзамени складаються студен­тами у період екзаменаційних сесій згідно з розкладом

Перескладання екзамену (диференційованого заліку) для підвищення  оцінки не допускається

Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість. Ліквідація студентами академічної заборгованості проводиться після закінчення сесії до початку наступного семестру.

          Студенти, які       одержали   під   час   сесії   більше   двох незадовільних оцінок, відраховуються з вищого навчального закладу.

 

Державна атестація

          Державна атестація студентів проводиться екзаменаційною комісією після закінчення навчання за певним освітнім рівнем. 

          Основним завданням державної атестації є встановлення відповідності рівня якості підготовки випускників вимогам стандартів вищої освіти. 

          За результатами позитивної атестації видається диплом державного зразка про здобуття відповідного освітнього ступеня та отриману кваліфікацію. Нормативні форми державної атестації (захист бакалаврської / магістерської  роботи,  державний екзамен)  визначаються навчальним планом згідно з вимогами відповідної освітньо-професійної програми.

          Державна атестація випускників ЧДТУ проводиться згідно з окремим «Положенням про  державну атестацію студентів у Черкаському державному технологічному університеті», затвердженого  вченою радою ЧДТУ  від  31.08.2012 р. (протокол № 1).
 

Навчальне навантаження студента

         Навчальне навантаження студента передбачає всі види навчальної діяльності: лекції семінари, практичні заняття, лабораторні роботи,  консультації, індивідуальну, самостійну роботу, підсумковий контроль            (екзамени і заліки), навчальну, виробничу, переддипломну практику, державну атестацію.

     Обліковими одиницями навчального часу студента  є  академічна година, навчальні день, тиждень, семестр, курс, рік.

     Академічна година   -   це   мінімальна   облікова    одиниця навчального   часу.  Тривалість  академічної  години  становить, як правило, 45 хвилин.

Дві академічні   години   утворюють  пару  академічних  годин.    

     Навчальний день студента становить не більше 9 академічних годин, а навчальний тиждень — не більше 54 академічних годин.

     Навчальний семестр   -   складова  частина  навчального  часу студента,  що  закінчується  підсумковим  семестровим   контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом.

Навчальний рік — це навчальний час, який складається з навчаль­них днів, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових та канікулярних днів.

 

Академічна відпустка

Академічна відпустка – це перерва у навчанні, право на яку студент отримує у зв’язку із обставинами, які унеможливлюють виконання навчального плану (за станом здоров’я, призовом на строкову військову службу,  навчання чи стажування в освітніх і наукових установах іноземних держав тощо). 

Максимальна тривалість академічної відпустки встановлюється до одного року.  За необхідності тривалість академічної відпустки може бути подовжена ще на один рік.

 

Повторне навчання

Повторне навчання –  це повторне проходження працездатним студентом  (який не має права на отримання академічної відпустки за медичними показаннями)  курсу навчання за певний семестр,  навчальний план якого студент не виконав у повному обсязі з поважних причин:  через тривалі захворювання, пов’язані, зокрема, з епідеміями, часті захворювання (понад один місяць за семестр);  службові відрядження;  складні сімейні обставини,  зокрема,  необхідність догляду за членами сім’ї тощо. 

Студенти першого курсу правом на повторне навчання не користуються

         Порядок надання студентам академічної відпустки та права на повторне навчання визначаються «Положенням про академічні відпустки та повторне навчання в вищих навчальних закладах освіти», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерством охорони здоров’я України від 06.06.1996 р. № 191/153.

Студент може бути відрахованим з університету:

-         за власним бажанням;

-         за невиконання вимог навчального плану (незадовільне і несвоєчасне складання іспитів і заліків протягом сесії, отримання незадовільної оцінки під час державного екзамену, захисті дипломного проекту або роботи);

-         за порушення умов договору ( в т. ч. за несплату за навчання протягом терміну, обумовленого договором);

-         за невиконання графіку навчального процесу (пропуски занять, відсутність на екзаменах, державній атестації без поважної причини тощо);

-         за порушення навчальної дисципліни і  правил внутрішнього розпорядку ЧДТУ;

-         у зв’язку з переведенням до іншого ВНЗ;

-         за станом здоров’я (на підставі висновку ЛКК);

-         за академічну неуспішність (три і більше незадовільні оцінки, отримані під час заліково-екзаменаційної сесії).

 

Студенти можуть бути переведені з:

-  одного ВНЗ до іншого незалежно від форми навчання;

- одного напряму підготовки на інший напрям підготовки в межах однієї галузі знань;

- однієї спеціальності на іншу в межах одного напряму підготовки;

- навчання за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб на навчання за рахунок державного бюджету і навпаки.

 

 

Детальніше в цій категорії: « Розклад дзвінків Стипендія »