Традиційно до Великодніх свят у черкаському сквері «Юність» з’явилися великі великодні писанки, до створення однієї з яких долучилися викладачі і студенти кафедри дизайну Черкаського державного технологічного університету.
Дизайнери ЧДТУ активно працювали над розписом великодньої писанки (найдовший діаметр складає 3,5 м, висота 2 м), що представляє собою гармонійне поєднання традиційних народних мотивів та сучасного декоративного стилю, упродовж трьох тижнів. Ідея розпису базується на символіці весняного пробудження, родинного затишку та безперервності життя – образ квітучого саду, де панує спокій та злагода. Така писанка випромінює оптимізм і віру у відродження, поєднуючи архаїчні знаки з естетикою сучасного дизайну. Поруч із квітучими магноліями у святковому ряді інших писанок, розписаних вихованцями мистецьких шкіл, студентами черкаських вишів та майстрами народного мистецтва України, писанка ЧДТУ одразу стала точкою тяжіння для черкасців – від малечі до дорослих.
До створення писанки долучилися: кандидатка мистецтвознавства, доцентка Наталія Чугай (керівниця проєкту), завідувачка кафедри дизайну докторка мистецтвознавства, професорка Інна Яковець, кандидат мистецтвознавства, доцент Олександр Луговський; старші викладачі Катерина Стеценко і Руслан Савісько; викладачі Марина Ткаченко, Володимир Кривонос, Марія Марова. Учасники студенти: Марія Багрій, Анастасія Циглюк, Владислава Андреєва (ДЗ-253), Аліна Трояк, Юлія Ковальова, Валерія Дідук (ДЗ-32), Юлія Тимошина, Євгеній Денисенко (МДЗ-25), Ірина Бондаренко (ДЗ-42) та Ольга Панова (ДЗ-43).
16 квітня 2026 року відбулось урочисте відкриття загальноміського проєкту «Свято Великодня», організоване Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, і нагородження учасників, на яке завітав ректор ЧДТУ Олег Григор.
Участь студентів спеціальності «Дизайн» ЧДТУ у таких ініціативах, як розпис великої писанки для рідного міста до Великодніх свят, має вагоме професійне й суспільне значення. Це не просто творча активність, а реальний досвід роботи з публічним простором і великомасштабними об’єктами, що формує відчуття відповідальності за візуальне середовище міста. Подібні проєкти розвивають уміння працювати з символікою, культурною спадщиною та локальною ідентичністю, що є ключовим для сучасного дизайнера. Вони також сприяють розвитку командної роботи, комунікації та навичок презентації ідей у реальному середовищі.
Крім того, участь у таких заходах підсилює зв’язок студентів із громадою, формує громадянську позицію та відчуття причетності до культурного життя міста. Це можливість побачити результат своєї роботи не лише в навчальній аудиторії, а й у відкритому просторі, де його сприймає широка аудиторія. У контексті збереження та переосмислення національних традицій, зокрема символіки писанки, такі проєкти є особливо актуальними. Вони дозволяють поєднати традиційне мистецтво з сучасними дизайнерськими підходами, сприяючи формуванню нової візуальної культури.
Подібні ініціативи є важливим елементом практико-орієнтованого навчання, професійного становлення студентів і водночас – внеском молоді у культурний розвиток та естетичне оновлення міського середовища.
