До Тижня охорони праці в Черкаському державному технологічному університеті старший викладач кафедри геодезії, землеустрою, будівельних конструкцій та безпеки життєдіяльності Володимир Цікановський проаналізував проблему використання сучасних технологій в охороні праці, використовуючи можливості ШІ.
Сучасна цифровізація та впровадження штучного інтелекту докорінно змінюють сферу праці, створюючи нові можливості для поліпшення умов та безпеки на робочому місці. Водночас ці технологічні зміни несуть із собою нові ризики та виклики, які потребують уваги та відповідної адаптації системи безпеки праці.
Міжнародна організація праці (МОП) приділяє особливу увагу цим питанням. Зокрема, звіт МОП за 2025 рік «Revolutionizing Health and Safety: The Role of AI and Digitalization at Work» присвячений аналізу впливу цифрових технологій на безпеку та здоров’я на роботі і наголошує на необхідності не допустити, щоб ці зміни створили нові загрози для працівників. Тема є надзвичайно актуальною для фахівців з охорони праці, адже все більше підприємств впроваджують штучний інтелект, робототехніку, Інтернет речей та інші інновації – це вимагає оновлених підходів до управління ризиками.
У звіті виокремлено основні технологічні тенденції, що впливають на безпеку і здоров’я праці, та проаналізовано зміни в характері професійних ризиків у зв’язку з цифровізацією:
Автоматизація та робототехніка допомагає знизити присутність людини в небезпечних зонах і уникнути травм від повторюваних або важких операцій. Водночас виникають нові загрози: можливі технічні збої обладнання, підвищені вимоги до ергономіки робочих місць, додатковий шум та інші фізичні фактори, а також психосоціальні ризики (наприклад, стрес у взаємодії з автоматизованими системами).
Розумні системи моніторингу та носимі пристрої. Сенсори, прилади на основі Інтернету речей та інші технології, що відстежують стан середовища і працівників у режимі реального часу дають змогу оперативно виявляти небезпеки, проводити прогнозну оцінку ризиків і попереджувати інциденти до їхнього виникнення. Ключові виклики – забезпечити зручність і належну адаптацію таких засобів для різних категорій працівників, гарантувати захист приватності даних та уникнути стресу від постійного електронного контролю.
Доповнена та віртуальна реальність (AR/VR) – імерсивні технології для навчання та інструктажів з охорони праці. За допомогою VR/AR можна моделювати небезпечні ситуації та відпрацювати навички реагування у безпечному віртуальному середовищі, що підвищує якість навчання (наприклад, тренування з розпізнавання небезпек чи діям у надзвичайних ситуаціях). Втім, ці технології мають і побічні ефекти: у користувачів можуть виникати проблеми з рівновагою та орієнтацією, перенапруження зору, запаморочення чи когнітивне перевантаження.
Алгоритмічний менеджмент – використання алгоритмів та ШІ для управління робочими процесами і персоналом. Подібні системи можуть автоматично розподіляти завдання, відстежувати прогрес, оптимізувати графіки, що підвищує продуктивність і може сприяти кращому балансу робочого часу. Однак є ризики надмірного контролю та тиску на працівників: якщо алгоритми застосовуються без належних обмежень, це може призвести до постійного нагляду за кожною дією і надмірної інтенсифікації праці.
Цифрові платформи та дистанційна робота надають працівникам більше гнучкості у виборі часу та місця роботи. Водночас вони породжують нові виклики для безпеки та здоров’я: фізичні (наприклад, ергономічні проблеми облаштування домашнього офісу чи відсутність належного обладнання) та психосоціальні (від ізоляції і підвищеного рівня стресу до розмивання меж між роботою та особистим життям і ризику «вигорання» без чіткого розмежування робочого часу).
Спираючись на результати дослідження, МОП пропонує низку рекомендацій щодо інтеграції ШІ та цифрових технологій у систему охорони праці, аби максимізувати вигоди та мінімізувати ризики:
Актуалізація політики та законодавства. Державам рекомендовано інтегрувати питання безпеки праці у національні стратегії цифрової трансформації та оновити нормативно-правову базу з урахуванням новітніх ризиків. Зокрема, слід модернізувати стандарти безпеки щодо робототехніки та взаємодії людини з машинами, закріпити норму про «право на відключення» (щоб запобігти цифровому перевантаженню працівників), а також поширити дію правил охорони праці на нетипові форми зайнятості (дистанційну та платформну роботу).
Використання стандартів і просвітницьких ініціатив. Рекомендується проводити інформаційно-освітні кампанії та розробляти практичні посібники і навчальні програми, щоб підприємства будь-якого масштабу були обізнані про ризики цифровізації та методи їх запобігання, а працівники володіли необхідними цифровими навичками для безпечної роботи.
Соціальний діалог та партнерство. Активна участь соціальних партнерів – профспілок та організацій роботодавців – є ключовою у формуванні політики цифрової праці.
Проактивне управління ризиками. На рівні підприємства слід запровадити систему регулярної оцінки ризиків, пов’язаних із впровадженням новітніх технологій. Такий підхід гарантує, що технології підсилюють безпеку, а не підміняють собою основні принципи охорони праці.
Людино-центричний підхід до технологій. Важливо зберігати за людьми вирішальну роль у прийнятті рішень щодо безпеки, технології слід пристосовувати до потреб різних груп працівників: рішення мають бути інклюзивними, придатними для робітників різного віку, стану здоров’я та кваліфікації. Це гарантує, що цифровізація не створює нерівності у захисті і не наражає вразливі категорії на більший ризик.
Залучення працівників. Участь працівників у виборі, розробці, тестуванні та впровадженні цифрових рішень забезпечує врахування практичного досвіду і потреб трудового колективу.
Навчання та розвиток навичок. Потрібно інвестувати в систематичне навчання персоналу для роботи з новими цифровими інструментами. Працівники мають одержувати знання про потенційні небезпеки, пов’язані з використанням технологій, та вчитися правильно діяти у разі появи тривожних сигналів чи нестандартних ситуацій.
Моніторинг та постійне вдосконалення. Система управління охороною праці має бути гнучкою і здатною швидко реагувати на технологічні зміни. Рекомендується регулярно переглядати та оновлювати політики і процедури з охорони праці, враховуючи зворотний зв’язок від працівників і появу нових технологій.
Дослідження та обмін знаннями. Необхідно продовжувати наукові дослідження для глибшого розуміння довгострокових наслідків цифрових технологій для безпеки і здоров’я працівників. Збір даних про вплив цифровізації на рівень травматизму та професійних захворювань допоможе виявити як позитивні ефекти, так і нові ризики.
МОП підкреслює: майбутнє праці, де активно застосовується ШІ та автоматизація, має будуватися навколо людини. Інвестиції в культуру безпеки, освіту, етичні норми та сильні інституції захисту праці є так само важливими, як і впровадження технічних інновацій. Лише збалансовуючи технологічні можливості з повагою до людського фактора, роботодавці та суспільство в цілому зможуть забезпечити безпечні, здорові й гідні умови праці для всіх.