Студенти першого та другого курсів спеціальностей «Лісове господарство» та «Садівництво, плодоовочівництво та виноградарство» Черкаського державного технологічного університету взяли участь у захопливому екологічно-історичному семінарі, що відбувся у мальовничому «Холодному Яру» Черкаської області. Цей захід відбувся за сприяння директора Національного природного парку «Холодний Яр» Богдана Легоняка та фахівців парку; завідувачки кафедри лісового господарства та раціонального природокористування Інгріди Чемерис ЧДТУ та за фінансової підтримки голови профспілкового комітету ЧДТУ Василя Загороднього.
Тематичний семінар став чудовою нагодою для студентів поглибити свої знання з екології та охорони навколишнього середовища, ознайомитися з унікальною флорою та фауною «Холодного Яру», для студентів перших курсів у розрізі навчальної практики з ботаніки - отримати можливість ознайомитися з рідкісними першоцвітами Черкащини. Цікавою інформацією були повідомлення про цінні та червонокнижні першоцвіти, «перлини» Холодного Яру, що потребують особливої уваги та охорони. Підсніжник складчастий – унікальна місцева рослина, що відрізняється від підсніжника білосніжного або звичайного за цілою низкою ботаніко-екологічних ознак, розповів доцент кафедри лісового господарства та раціонального природокористування ЧДТУ Володимир Бурлака та фахівчиня з відділу еколого-освітньої роботи Національного природного парку «Холодний Яр» Ольга Зінченко: «Щороку проводимо акцію «Первоцвіт», в якій бере участь державна охорона природозаповідного фонду». З 6804 га загальної площі урочища – 6509 га (95,7 %) вкрито лісовою рослинністю. За породним складом тут переважають дубові насадження – 81 % площі.
Під час освітньої мандрівки студенти мали можливість побачити, що у «Холодному яру» зустрічаються окремі екземпляри дерев високого віку. Загалом на території урочища зростає 46 видів деревних порід та 48 видів кущів. За віковою структурою переважають середньовікові стиглі та перестійні насадження. Із місцевих (не штучно посаджених) видів дерев ростуть дуб черешчатий, граб звичайний, береза повисла у підліску трапляється бузина чорна, бруслина бородавчаста, ліщина звичайна та ін. За результатами попередніх обстежень на ділянках, пропонованих для заповідання зафіксовано зростання 467 видів судинних рослин, 215 видів грибів, перебування 32 видів ссавців, 143 видів птахів та значної кількості видів безхребетних. Серед них трапляються багато видів, що занесені до Червоної книги України. До складу території Національного природного парку входять 11 об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та 1 загальнодержавного значення, загальною площею 1464,02 га: пам’ятка природи загальнодержавного значення «Холодний Яр», заповідне урочище «Атаманський парк», ботанічний заказник місцевого значення «Грушківський», гідрологічна пам’ятка природи «Маляреве», ботанічні заказники місцевого значення: «Білосніжний», «Зубівський», «Оля», «Гульбище», «Тюльпан дібровний», «Касьянове», «Землянки», ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Сквер учасників партизанського руху».
У дискусіях з провідними експертами у галузі екології студенти дізналися, що особливої уваги та охорони заслуговують популяції підсніжника складчастого, цибулі ведмежої, сон-трави лучної, сон-трави великої, шафрану сітчастого, конвалії звичайної, вовчих ягід пахучих, рясту порожнистого, бруслини карликової, булатки довголистої, тюльпана дібровного, любки дволистої, гніздівки звичайної, боровика (вовчі ягоди пахучі) та інших унікальних рослин. Викладачі кафедри лісового господарства та раціонального природокористування ЧДТУ впевнені, що отримані знання та досвід стануть цінним внеском у професійний розвиток студентів та їхню майбутню діяльність у сфері охорони природи.
Також цей семінар став незабутньою подорожжю в минуле, дозволивши молоді ознайомитися з багатою історичною спадщиною «Холодного Яру» – місця, овіяного легендами та героїчними подіями; дізнатися про важливі історичні події, що відбувалися на цій землі, зокрема, про роль «Холодного Яру» у національно-визвольній боротьбі українського народу. Відвідали історичні місця та пам’ятки, пов’язані з козацькою добою та іншими важливими періодами історії України. Тут почалося найбільше повстання проти польської шляхти – Коліївщина під проводом Максима Залізняка та Івана Гонти, якому Тарас Шевченко присвятив поему «Гайдамаки» та вірш «Холодний Яр», а Юрій Горліс-Горський написав книгу спогадів – документальний роман «Холодний Яр».
У Холодноярських лісах збереглися залишки кількох древніх городищ, оточених земляними валами, висота й ширина яких ще й тепер вражає, а також руїни підземних церков і печер. Найбільше городище – Скіфське або Мотронинське (VI століття до н. е.) внесене до переліку пам’яток культури, що мають міжнародне значення. В центрі городища височіє пам’ятка архітектури XIX ст. – Троїцька церква Мотронинського монастиря. Таким чином студенти поглибили свої знання з історії України, збагативши свій культурний та історичний світогляд.
– Ми впевнені, що цей еколого-історичний семінар залишив незабутні враження у наших студентів та надихнув їх на подальше вивчення природи та історії рідного краю. Хочемо висловити щиру подяку організаторам семінару та ЗСУ, що борються за наш спокій та життя про чудову можливість для наших студентів отримувати знання, досвід та позитивні враження, – зазначила завідувачка кафедри лісового господарства та раціонального природокористування ЧДТУ Інгріда Чемерис.
