Напередодні нового року на кафедрі технологій та обладнання машинобудівних виробництв Черкаського державного технологічного університету успішно пройшли захисти магістерських робіт, тематика яких максимально наближена до потреб економіки України.

Однією із захищених на відмінно робіт, стало дослідження актуальної теми акустичного контролю процесів механічної обробки матеріалів. Отримані результати довели можливість та перспективність застосування акустичних методів для контролю і управління процесами свердління, фрезерування і буріння композитних та спеціальних матеріалів в особливих умовах.

Особливістю цієї роботи було те, що експериментальні дослідження процесів буріння були проведені в Антарктиді на українській антарктичній станції «Академік Вернадський». Дослідження провів студент групи мТМ-82 кафедри ТОМВ Андрій Олефір під керівництвом доктора технічних наук, професора Георгія Канашевича. 

Україна у перспективі може забезпечити паливом не тільки себе, а й усю Європу, але нині питання полягає у тому, що запаси нафти і газу лежать на глибоких горизонтах і потрібно до них дістатись, а це глибини 5–10 км. Високий тиск у таких екстремальних умовах наближає властивості порід при бурінні до поведінки матеріалу за низьких температур. Саме тому дослідження проводились в Антарктиді.

За результатами виконаної роботи запропонована концепція обробки матеріалу різанням як керованого і контрольованого руйнування і розроблена оригінальна математична термоакустична модель руйнування матеріалу. Для дослідження процесів різання розроблено та виготовлено експериментальне обладнання та запропоновані методи акустичного контролю процесів обробки. Результати є надзвичайно актуальними для удосконалення процесів обробки матеріалів різанням у машинобудуванні, яке є однією з базових галузей економіки України, і можуть бути використані в літако-, суднобудуванні, при геологічних дослідженнях і у видобутку корисних копалин. На окремі елементи розробленого обладнання подані заявки і отримані патенти.

У роботі успішно проведена перевірка запропонованих рішень та показані можливі напрямки подальших досліджень. Перший крок у режимі самофінансування та інноваційних розробок зроблений, але подальша детальна розробка цього важливого для майбутнього України напряму потребує уваги держави і цільового фінансування, на які розраховують науковці.