22-24 лютого 2023 року у німецькому місті Ганновер за фінансової підтримки Volkswagen Foundation відбувся міжнародний симпозіум «War in Ukraine» за участю освітян та науковців з усього світу: Америки, Канади, України, Німеччини, Шотландії, Австрії та інших країн.
Представниця Черкаського державного технологічного університету, доцентка кафедри іноземних мов та міжнародної комунікації, кандидат філософських наук Ольга Ігнатьєва стала учасницею однієї з тематичних секцій симпозіуму «Language, Media, Culture, Literature and the War: Constructions, Representations and Responses», яка була організована професоркою Хільдесхаймського університету Беатрікс Кресс (Prof. Dr. Beatriх Kreß, University of Hildesheim) та професоркою Університету Альберти Аллою Недашківською (Prof. Dr. Alla Nedashkivska, University of Alberta).
Протягом трьох інтенсивних робочих днів учасники міждисциплінарного симпозіуму працювали над проблемними питаннями навколо мовних феноменів війни, агресивного дискурсу підготовки до війни та виправдовуючих аргументативних тактик російської пропаганди, культури супротиву в межах дигитального фольклору, динаміки мовного питання в Україні, віддзеркалення війни у новітній українській літературі, масовій та популярній культурах, а також над багатьма іншими фаховими питаннями на перетині лінгвістики, культурології, антропології, соціології та політології.
Науковиця ЧДТУ Ольга Ігнатьєва зауважила, що інтенсивні дискусії викликали, наприклад, доповіді Лади Біланюк (Laada Bilaniuk, University of Washington) «Ukrainian creativity and resilience in the face of war», Марії Лесів (Mariya Lesiv, Memorial University, Newfoundland and Labrador) «Russians, may you all be cursed!»: Analyzing the War-Generated Folklore of Anger», Дарії Оробчук (Dariia Orobchuk, University of Hildesheim) «Language as a weapon: Public discourse in Ukraine about switching from Russian to Ukrainian», Магдалени Кальтсайс (Magdalena Kaltseis, University of Innsbruck) «War representations and (de)legitimization strategies on Russian television» та інших. Найбільший інтерес викликали доповіді, присвячені лінгвістичному аналізу російської пропаганди перед початком війни та під час війни. Так, Хольгер Куссе (Holger Kuße, TU Dresden) у своїй доповіді «Verbal armament: Putin's rhetorical preparation for war» показав динаміку пропагандистської риторики Путіна, починаючи з 2012 року і до самої кульмінаційної промови напередодні вторгнення в Україну та презентував власну концепцію «demonic spinning top», системно пояснивши взаємозв’язки між феноменами погрози, тривоги, сакралізації та виправдовування у пропагандистських дискурсах. Також особливо резонансною була доповідь Міхаеля Горхама (Michael S. Gorham, University of Florida) «Prime Time Solov'iev: Rhetorical Strategies of a Wartime Propagandist», у якій був представлений детальний критичний аналіз об’ємного корпусу пропагандистських виступів на російському телебаченні з типовими пропагандистськими конструкціями, як звинувачення України та західних країн у ксенофобії, істеричності та нацизмі.
В останній день Наталія Ханенко-Фрізен (Natalia Khanenko-Friesen, University of Alberta) та Гелінада Грінченко (ХНУ ім. В. Н. Каразіна) організували воркшоп «Witnessing the Unfinished War: Current Practices of Self-Reflection and Their Impact on Ukrainian Culture», де обговорювалася необхідність та важливість роботи усних істориків під час війни. Їхня діяльність уможливлює фіксацію подій зі слів безпосередніх свідків. Цінність таких інтерв’ю не можна недооцінювати не тільки в контексті нашого часу, але і для майбутніх поколінь. По закінченню симпозіуму відбувся Круглий стіл за темою «Why study language, communication, narratives, imaginary, cultural and literary productions in times of war?» щодо загальних вражень учасників та спільних напрацювань, які будуть використані у подальшій роботі.
Учасники симпозіуму відзначили важливість подібних міждисциплінарних заходів для висвітлення проблем України. Відкрите та чесне наукове обговорення та рефлексії ситуації, в якій опинилася Україна, допомагає їй бути присутньою на міжнародній академічній арені та показує потенціали для майбутніх наукових розвідок.
