Агресія росії проти України за своєю метою та характером злочинних і нелюдських дій є прямою загрозою для європейської спільноти, уже невід’ємною частиною якої є Україна, та європейських цінностей – поваги до людської гідності, прав людини, рівності, свободи і демократії, верховенства права. Європейська ідея, яка постала після Другої світової війни полягає в дотриманні зазначених цінностей та запобіганню нових конфліктів за допомогою добросусідських відносин: взаємовигідної торгівлі, інвестицій, соціального прогресу, розвитку людського капіталу. Відомо, що у минулі роки європейські країни неодноразово давали шанс росії повернутися обличчям до такого цивілізованого підходу, і, розвиваючи економічні та гуманітарні зв'язки, зменшити або усунути ризики майбутніх воєн. Разом з тим, еліта росії обрала інший шлях – накопичення воєнної потужності за рахунок добробуту власного населення, пропаганду ненависті до всього українського та проєвропейського замість чесного і прозорого висвітлення інформації. Почавши нічим невиправдану агресію проти України, тероризуючи її цивільне населення, знищуючи критичну інфраструктуру – росія відкинула європейські і християнські цінності та прагне зруйнувати ідею і систему норм, на якій побудована спільнота країн ЄС. Саме тому, з першої години і дня агресії росії, ключові інституції Європейського Союзу є солідарними з Українським народом, вони діють швидко та узгоджено заради перемоги України та встановлення миру. Через вторгнення росії до України і спричинену цим гуманітарну, паливну, продовольчу кризу, Європейський Союз дуже швидко і ефективно розгорнув величезні програми підтримки, а також змінює власну політику у сфері безпеки, енергетики, щоб дати дієву відповідь на нові виклики. Зокрема, Європейський Союз:
1. Прийняв і продовжує приймати санкції проти росії, її політиків, чиновників, олігархів та компаній.
2. Приймає біженців з України (яких вже майже 4 мільйони) та надає українцям необхідну допомогу.
3. Підтримує роботу міжнародної слідчої групи для розслідування воєнних злочинів та злочинів проти людства, вчинених військовими рф в Україні.
4. Надає Україні фінансову допомогу.
5. Надає Україні оборонну допомогу.
6. Скорочує імпорт енергоносіїв з росії, вживає заходів для повної відмови від російського газу, вугілля.
7. Вживає заходів аби запобігти продовольчій кризі в Україні та світі.
8. Прийняв до розгляду заявку України про набуття повноправного членства в ЄС.
1. САНКЦІЇ ПРОТИ РОСІЇ
▪ Висновки Європейської Ради щодо російської військової агресії проти України, 24.03.2022 (англ./рос.)
▪ Огляд санкцій, запроваджених Європейським Союзом, на сайті Єврокомісії (українською)
▪ Детальна інформація про санкції та інфографіка на сайті Ради ЄС (англійською)
▪ Інформація про допомогу Україні та санкції на сайті EU Neighbours East (українською)
▪ Tracking sanctions against Russia by Reuters
▪ BBC: What sanctions are being imposed on Russia over Ukraine invasion?
▪ Інтерв'ю Голови Представництва ЄС в Україні Матті Маасікаса для Суспільне мовлення Львова.
Резолюції ООН та рішення Міжнародного суду ООН щодо засудження та припинення агресії рф проти України:
▪ General Assembly resolution demands end to Russian offensive in Ukraine
▪ The General Assembly adopted the resolution “Humanitarian consequences of the aggression against Ukraine”
▪ Наказ Міжнародного суду ООН щодо зупинки росією військових дій на території України
Європа буде поруч. Якими будуть нові санкції та коли Україна вступить до ЄС — ексклюзивне інтерв'ю НВ з президенткою Єврокомісії
ХРОНОЛОГІЯ ЗАПРОВАДЖЕННЯ САНКЦІЙ ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ
7 квітня 2022 р.: п’ятий пакет санкцій, що включає:
- заборону з серпня 2022 року на закупівлю, імпорт або перевезення вугілля та інших твердих викопних видів палива в ЄС, якщо вони походять з росії або експортуються з росії. Зараз імпорт вугілля в ЄС становить 8 мільярдів євро на рік.
- повна заборону на транзакції накладена на чотири ключові російські банки, які представляють 23% ринку в російському банківському секторі (відключення від SWIFT).
- заборону надавати доступ до портів ЄС суднам, зареєстрованим під прапором росії. Винятки надаються для сільськогосподарської та харчової продукції, гуманітарної допомоги та енергетики.
- заборону будь-яким російським та білоруським автотранспортним підприємствам перевозити вантажі автомобільним транспортом в межах ЄС, у тому числі транзитом. Винятки надаються лише для низки продуктів, таких як фармацевтична, медична, сільськогосподарська та харчова продукція.
- подальші заборони на експорт, спрямовані на реактивне паливо та інші товари, такі яй квантові комп’ютери та передові напівпровідники, високоякісну електроніку, програмне забезпечення, чутливі машини та транспортне обладнання, а також нові заборони на імпорт таких продуктів, як: деревина, цемент, добрива, морепродукти та лікер. Узгоджені заборони на експорт та імпорт становлять 10 мільярдів євро та 5,5 мільярдів євро відповідно.
- низку цілеспрямованих економічних заходів, спрямованих на посилення існуючих заходів та усунення прогалин у запроваджених санкціях.
- санкції на компанії, чиї продукти чи технології відіграли роль у вторгненні, ключових олігархів та бізнесменів, пропагандистів, а також членів сімей осіб, які вже потрапили під санкції, зокрема дочкй путіна та олега дерипаски.
Європейський парламент 7 квітня 2022 прийняв Резолюцію, у якій закликав до негайного і повного ембарго на російську нафту, газ, ядерне паливо та вугілля, виведення з експлуатації газогонів Nordstream 1 та 2; виключення росії з G20 та міжнародних організацій (Світова організація торгівлі, Інтерпол, Юнеско тощо), виключення російських банків з системи SWIFT, заборони російським суднам входити у територіальні води ЄС та швартуватися у портах ЄС; заморозки всіх активів російських посадовців та олігархів, які мають відношення до режиму путіна, та їх посібників, і таких же осіб у білорусі, які пов’язані з режимом лукашенко, скасування віз ЄС та «золотих паспортів» для цих осіб; застосувати санкції до суб'єктів ЄС та інших країн, які допомагають обходити раніше запроваджені санкції проти росії.
Європарламент також пропонує утворити спеціальний трибунал ООН для розслідування злочинів в Україні, продовжити і збільшити постачання зброї, надіслати миротворців ООН дня охорони українських АЕС; закликає припинити співпрацю з росією у ядерній сфері (стосується Фінляндії, Угорщини та Болгарії).
Європарламент також вважає, що Трастовий фонд солідарності з Україною, який має бути створений для відбудови України після війни, буде наповнюватися за рахунок внесків Європейського Союзу, його держав-членів, донорів, а також активів росії, заморожених завдяки санкціям, які в подальшому мають бути конфісковані згідно з нормами міжнародного права.
15 березня 2022 р.: четвертий пакет санкцій проти росії, що включає заборону на:
- всі операції з певними державними підприємствами,
- надання послуг кредитного рейтингу будь-якій російській фізичній або юридичній особі,
- нові інвестиції в російську енергетику.
Рада ЄС розширила перелік осіб, пов’язаних з російською оборонною та промисловою базою, на яких були накладені жорсткіші експортні обмеження щодо товарів подвійного призначення, а також товарів і технологій, які можуть сприяти технологічному покращенню її сектору оборони та безпеки.
ЄС також запровадив:
- обмеження торгівлі залізом, сталі та предметами розкоші,
- санкції проти ключових олігархів, лобістів і пропагандистів, які проштовхують наратив Кремля щодо ситуації в Україні, а також ключових компаній у секторах авіації, військового та подвійного призначення, суднобудування та машинобудування.
9-10 березня 2022 року:
Загалом санкції ЄС щодо заборони подорожей та заморозки активів стосуються майже 900 фізичних осіб та 53+ компаній чи підприємств:
- олігархи і відомі бізнесмени, які працюють у ключових галузях економіки, забезпечують значне джерело доходу для російської федерації,
- 146 членів ради федерації рф.
Санкції проти білоруського фінансового сектору:
- обмеження надання спеціалізованих послуг фінансових повідомлень (SWIFT) трьома білоруськими банками,
- заборона операцій з центральним банком Білорусі,
- заборона розміщення та надання послуг щодо акцій білоруських державних установ на торгових майданчиках ЄС,
- суттєві обмеження щодо фінансових надходжень з Білорусі до ЄС, - заборона поставок в Білорусь банкнот у євро.
4 березня 2022 року:
Європейська Комісія призупинила співпрацю з російськими організаціями в галузі досліджень, науки та інновацій. Комісія не буде укладати ані жодних нових контрактів, ані жодних нових угод з російськими організаціями в рамках програми «Горизонт Європа». Єврокомісія також призупинила співпрацю з росією та її союзником Білоруссю в межах програм прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства, а також в межах програми Регіону Балтійського моря Інтерегг.
2 березня 2022 року:
ЄС схвалив призупинення діяльності мовлення в ЄС телерадіокомпаній Sputnik і Russia Today до припинення агресії проти України та до тих пір, поки російська федерація та пов’язані з нею ЗМІ не припинять проведення маніпуляцій з дезінформацією та інформаційними маніпуляціями проти ЄС та його держав-членів.
Низка банків рф, а також їх дочірні бізнеси були відключені від системи SWIFT. Запроваджено заборону:
- інвестувати, брати участь або іншим чином робити внесок у майбутні проєкти, співфінансовані російським фондом прямих інвестицій,
- продавати, постачати, передавати або експортувати банкноти в євро до росії або будь-якій фізичній або юридичній особі, організації чи органу в росії, включаючи уряд і центральний банк росії.
27 лютого 2022 року:
- заборона операцій з центральним банком РФ та заморозка його активів, - заборона на проліт повітряного простору ЄС та на доступ до аеропортів ЄС російським перевізникам,
- нові санкції щодо додаткових 26 фізичних осіб та юридичних осіб.
25 лютого 2022 року:
Заморожено активи путіна та лаврова. Запроваджено обмежувальні заходи щодо членів ради національної безпеки росії та решти депутатів російської думи, які підтримали негайне визнання росією самопроголошених донецької та луганської «республіки».
Рада ЄС ухвалила пакет індивідуальних та економічних заходів: ∙ санкції у фінансовому секторі, які скоротять доступ росії до найважливіших ринків капіталу, що торкнуться 70% російського банківського ринку, а також ключових державних компаній, включаючи оборонну галузь
∙ санкції в енергетичному секторі, які заборонять продаж, постачання, передачу або експорт до росії спеціальних товарів та технологій в галузі нафтопереробки, а також введуть обмеження на надання відповідних послуг;
∙ санкції в транспортному секторі, які заборонять продаж всіх літаків, запчастин та обладнання російським авіалініям, що призведе до деградації ключових секторів економіки росії та погіршенню зв’язку країни;
∙ санкції в секторі технологій, що накладають подальші обмеження на експорт товарів та технологій подвійного призначення, а також на експорт певних товарів та технологій, що можуть сприяти технологічному зміцненню в галузі захисту та безпеки росії.
∙ санкції в секторі візової політики, що означає, що дипломати та відповідні групи, а також бізнесмени більше не будуть мати привілейованого доступу до ЄС.
Висилка російських дипломатів з країн-членів ЄС
Протягом 2022 року з ЄС було вислано більше 400 дипломатів
Польща 45
Німеччина 40
Словаччина 38
Франція 47
Словенія 33
Італія 30
Іспанія 25
Бельгія 21
ЄС (інституції) 19
Хорватія 18
Естонія 17
Нідерланди 17
Латвія 16
Данія 15
Болгарія 13
Греція 12
Португалія 10
Румунія 10
Австрія 4
Ірландія 4
Литва 4
Швеція 3
Фінляндія 2
Чехія* 1
Чорногорія 1
Люксембург 1
Всього 446
*Чехія вислала 81 російського дипломата у 2021 році
** Мальта та Угорщина наразі утрималися від висилки російських дипломатів
2. ГУМАНІТАРНА ДОПОМОГА ТА ДОПОМОГА БІЖЕНЦЯМ
Допомога ЄС Україні – сторінка Європейської Комісії
Факти про солідарність ЄС з Україною
Як ЄС підтримує Україну: від санкцій до військової та гуманітарної допомоги
Підтримка українців: корисні ресурси про транспорт, житло й роботу
EU Agency for Asylum Response to the War in Ukraine - Відповідь EUAA (Агентство Європейського Союзу з питань притулку) на війну в Україні
Measures in support of pupils and educational staff fleeing Ukraine following the Russian invasion
100 ініціатив підтримки для українців у Європі
тексти Директиви про тимчасовий захист 2001/55/EC від 20 липня 2001 року та Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, яким вона була активована для України.
Високий представник/Віцепрезидент Єврокомісії Жозеп Боррель та Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн відвідали Київ аби засвідчити посилення підтримки ЄC.
Повідомлення Єврокомісії від 8 березня 2022 р. «Європейська солідарність з біженцями та тими, хто рятується від війни в Україні»:
Готовність європейських родин прийняти біженців до своїх домівок; громад, щоб забезпечити їжу та притулок; бізнесу, щоб запропонувати послуги та працевлаштування, а також людей по всьому ЄС та за його межами, щоб пропонувати постачання та підтримку, є яскравою демонстрацією європейських цінностей у дії.
У випуску подкасту #EuropeCalling Матті Маасікас, Посол ЄС в Україні, розповідає про те, як ЄС підтримує Україну.
Наразі загальна сума фінансування гуманітарної допомоги ЄС у відповідь на війну становить 143 мільйони євро. Крім того, держави-члени ЄС мобілізували підтримку на суму понад 100 млн. євро в рамках механізму цивільного захисту. Це включає автомобілі, аптечки, намети, ковдри, спальники, а також респіратори, кисень з медичних резервів ЄС. Для доставки цієї допомоги ЄС співпрацює з ООН, Червоним Хрестом і створив транспортні хаби у Польщі, Словаччині, Румунії. В цей пакет також входить підтримка в рамках Програми ЄС для підтримки у надзвичайних ситуаціях (EU Emergency Support Programme) вартістю 330 млн. євро, відповідно до якої Україна отримає основні товари та послуги, допомогу для відновлення економіки, підтримку медіа та громадянського суспільства, відновлення спроможності уряду.
Крім того, ЄС надає підтримку державам-членам в управлінні кордонами шляхом залучення фахівців служби Fronteх.
Пакет підтримки від Єврокомісії від 23 березня 2022 року для держав-чкенів ЄС для задоволення потреб біженців
Захист для дітей: психологічна підтримка, турбота про сиріт та дітей з особливими потребами, виконання Європейської стратегії захисту прав дитини та Європейської гарантії для дітей (більш детально), возз'єднання родин, посилення роботи із запобігання торгівлі дітьми та викрадення дітей, підготовка стандартних процедур для перевезення дітей без супроводу для протидії зловживанням та торгівлі дітьми.
Освіта. Приблизно половина біженців з України – це діти шкільного віку.
- Підтримка шкіл та професійної освіти через структурні фонди, Еразмус+ та Європейський корпус солідарності, створення EU Education Solidarity Group for Ukraine.
- Доступ до навчальних матеріалів і курсів на порталі School Education Gateway.
- Підтримка вчителів на порталі eTwinning.
Охорона здоров’я: трансфер біженців та ТПО до інших країн ЄС, для цього вже зарезервовано 10 тис. ліжок, щеплення для дітей, підтримка психічного здоров’я.
Доступ до ринку праці:
- Набуття українцями навичок, вивчення мови.
- Українська мова додана до EU Skills Profile Tool.
- Готуються настанови щодо визнання професійних кваліфікацій, набутих в Україні.
- Буде створений ресурс EU Talent Pool для пошуку роботи.
Доступ до житла: підтримка держав-членів через фонд регіонального розвитку та соціальний фонд.
Платформа солідарності для координації зусиль держав-членів щодо розміщення громадян України.
Загалом держави-члени ЄС, які приймають українських біженців можуть розраховувати на понад 9,5 млрд. євро з фондів ЄС вже цього року, а загальна зарезервована сума складає понад 13 млрд. євро. Також 9 квітня в рамках кампанії Stand Up for Ukraine було зібрано 9,1 млрд. євро для допомоги біженцям в Україні та Європі від різних донорів. Ще 1 млрд. євро додав Європейський банк реконструкції та розвитку.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн сказала: «Солідарність держав, підприємств і людей з усього світу — це промінчик світла в цю похмуру годину. Кампанія «Stand Up for Ukraine» зібрала 9,1 мільярдів євро, включно з додатковим мільярдом євро внеску від ЄБРР, для людей, котрі рятуються від бомб як всередині України, так і за кордоном. Далі буде ще більше. Ми продовжимо надавати підтримку. І коли перестануть падати бомби, ми допоможемо народу України відбудувати свою країну. Ми продовжимо підтримувати Україну».
Прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо сказав: «Сьогодні ми зібрали більш як 12,4 мільярдів канадських доларів, щоб і надалі підтримувати українських людей, котрі були змушені переміститися через тривалу війну путіна, якій немає виправдання. Якщо буде потрібна їжа, вода, житло або медична допомога, ми продовжимо підтримувати вас і надавати допомогу, якої ви наразі потребуєте. Ми підтримуємо Україну.»
З цих 10,1 мільярдів євро, що складаються з пожертв і з фінансування від ЄБРР, 1,8 мільярда євро призначені для внутрішньо переміщених осіб, а 8,3 мільярда євро – для біженців у прикордонних державах-членах ЄС і у таких країнах, як Молдова.
Внески на суму в 9,1 мільярдів євро виглядають наступним чином:
4 мільярди євро – це фінансові внески і пожертви в натуральній формі для внутрішньо переміщених осіб та біженців, зроблені державами, підприємствами та приватними особами в усьому світі.
5 мільярдів євро – це кредити і гранти від фінансових інституцій ЄС (Європейський інвестиційний банк і Рада керуючих Європейського банку розвитку).
Внески від держав для внутрішньо переміщених осіб в Україні буде спрямовано в основному через українські державні органи на центральному та місцевому рівні. Пожертви від приватного сектору та окремих осіб для потреб внутрішньо переміщених осіб буде передано переважно через інституції ООН.
Під час міжнародного заходу зі збору коштів #StandUpForUkraine Європейський інвестиційний банк, банк ЄС, оголосив про програму фінансування у 4 млрд євро на 2022 та 2023 роки. Програма допоможе містам і регіонам у країнах-членах ЄС задовольнити нагальні інвестиційні потреби і відповісти на виклики, пов’язані з прийняттям та інтеграцією біженців, які рятуються від війни в Україні, що включає облаштування житла, шкіл, лікарень в громадах, що приймають біженців.
3. РОЗСЛІДУВАННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ ТА ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ЛЮДСТВА
Європейський Союз підтримує роботу міжнародної слідчої групи (Joint Investigation Group), створеної за результатами зустрічі керівників прокуратур Литви, Польщі та України для розслідування воєнних злочинів та злочинів проти людства, вчинених військовими рф в Україні.
Основною метою JIT є підтримка збору доказів та їх швидкого та безпечного обміну між партнерами, а також передачі інформації та доказів. Євроюст і надалі допомагатиме цьому процесу, надаючи оперативну, аналітичну, юридичну та фінансову допомогу сторонам JIT, а також підтримуючи координацію та співпрацю між усіма національними органами слідства та прокуратури, які також ініціювали розслідування основних злочинiв.
Спільна слідча група також сприятиме та підтримуватиме співпрацю країн-членів групи з Міжнародним кримінальним судом.
4. ФІНАНСОВА ДОПОМОГА ЄС УКРАЇНІ
Європейський Союз погодив Україні невідкладну макрофінансову підтримку в сумі 1,2 млрд. євро, з яких було виділено 600 млн. євро двома траншами по 300 млн.
Також ЄС виділив 120 млн. євро прямої бюджетної підтримки. Крім того, Європейський інвестиційний банк виділив 668 млн. євро для підтримки ліквідності.
Європейський банк реконструкції та розвитку погодив для України пакет заходів на суму 2 млрд євро, щоб допомогти громадянам, компаніям та країнам, що постраждали від війни. ЄС створить Трастовий фонд солідарності з Україною для накопичення коштів на відновлення країни після війни.
5. ОБОРОННА ДОПОМОГА
ЄС надав зброю та обладнання для Збройних Сил України на суму 1 млрд. євро. Це перший такий випадок в історії, який реалізований за допомогою Європейського механізму миру (European Peace Facility).
ЄС затвердив Стратегічний компас у сфері безпеки та оборони - документ, який містить план дій для забезпечення внутрішньої безпеки ЄС до 2030 року.
Для того, щоб в умовах кризи діяти швидко та рішуче, Європейський Союз:
* створить Потужності швидкого розгортання до 5000 військовослужбовців (EU Rapid Deployment Capacity),
* буде готовим протягом 30 днів розгорнути 200 повністю оснащених експертів місії СПБО - Спільної політики безпеки та оборони (CSDP), у тому числі в складних умовах,
* буде проводити регулярні живі навчання на суші та на морі,
* підвищить мобільність військових,
* посилить цивільні та військові місії та операції СПБО.
З метою посилення здатності передбачати, стримувати та реагувати на загрози та виклики, а також захищати інтереси безпеки ЄС, Європейський Союз:
розширить можливості аналізу розвідувальних даних,
розробить Панель «Hybrid Toolbox і Response Teams», яка об’єднає різні інструменти для виявлення та реагування на широкий спектр гібридних загроз,
продовжить розвивати кібердипломатичні інструменти (Cyber Diplomatic Toolbox) та створить Політику кіберзахисту ЄС, щоб бути більш підготовленими та краще реагувати на кібератаки,
розробить інструменти управління іноземною інформацією та інтерференції (Foreign Information Manipulation and Interference Toolbox),
розробить Космічну стратегію ЄС для безпеки та оборони, посилить роль ЄС як суб'єкта морської безпеки.
Держави-члени ЄС взяли на себе зобов’язання суттєво збільшити витрати на оборону, для того, аби зменшити критичні прогалини у військовому та цивільному потенціалі та зміцнити Європейську оборонну технологічну та промислову базу (European Defence Technological and Industrial Base). ЄС буде:
* обмінюватись даними щодо цілей держав-членів ЄС збільшувати видатки на оборону, для того аби відповідати потребам безпеки;
* забезпечувати подальші стимул для держав-членів ЄС брати участь у розвитку співпраці та спільно інвестувати в стратегічні засоби наступного покоління для роботи на суші, на морі, в повітрі, у кіберсфері та в космічному просторі;
* стимулювати оборонні технологічні інновації, щоб заповнити стратегічні прогалини та зменшити технологічну та промислову залежність.
Щоб подолати спільні загрози та виклики, ЄС:
* посилить співпрацю зі стратегічними партнерами, такими як НАТО, ООН та регіональними партнерами, включаючи ОБСЄ, АС та АСЕАН;
* буде розвивати двосторонні партнерства з однодумцями та стратегічними партнерами, такими як США, Канада, Норвегія, Велика Британія, Японія та інші;
* буде розвивати індивідуальні партнерства з країнами Західних Балкан, східними і південними сусідами ЄС, з країнами Африки, Азії, Латинської Америки, в тому числі шляхом посилення діалогу та співпраці, сприяння участі в місіях та операціях СПБО тощо.
Інфографіка - A Strategic Compass for the EU
6. ЗМЕНШЕННЯ ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ІМПОРТУ ЕНЕРГОНОСІЇВ З РОСІЇ
ЄС відмовляється від російського вугілля, нафти і скоротить споживання російського природного газу на 2/3 у 2022 році та повністю відмовиться від нього у найближчі роки. Для цього Єврокомісія підготувала план REPowerEU, метою якого є забезпечення компаній та домогосподарств чистою енергією за доступними цінами та повне припинення залежності від викопного палива з росії до 2030 року. Основними складовими цього плану є:
Цінова політика: регулювання цін для захисту споживачів та економіки, тимчасові податкові заходи для вітроенергетики та використання доходів від схем торгівлі викидами для зменшення цінового тиску на споживачів, державна допомога компаніям, які несуть великі витрати на енергію, покращення ефективності ринку електроенергії.
Заповнення ПСГ на 90% до 1 жовтня ц.р., координація дій операторів, спільна закупівля, розслідування дій операторів (Газпром).
Зменшення від викопного палива: інвестиції у сонячні батареї, теплові насоси, енергозбереження.
Перехід на водень з відновлюваних ресурсів: імпорт до 10 млн. т. власне виробництво 5 млн. т., та електрику як джерело енергії.
Виробництво біометану до 35 млрд. куб. м.
Диверсифікації постачання газу (США, Катар, Норвегія, Африка).
Спільні зусилля з США для виконання Паризької угоди та досягнення нульових викидів до 2050 року.
Литва, Латвія та Естонія стали першими країнами-членами ЄС, які повністю відмовилися від імпорту природного газу з росії.
Польща відмовилася від постачання російського вугілля. Також лідери ЄС домовилися, що країни-члени працюватимуть разом над добровільною спільною закупівлею газу, СПГ та водню.
Спільна платформа закупівель також буде відкрита для країн Західних Балкан і трьох асоційованих країн Східного партнерства
7. ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА
ЄС вживає заходів, аби запобігти продовольчій кризі в Україні та світі. Щоб українці мали достатньо їжі, палива та води ЄС надаватиме підтримку Україні у проведенні посівної та вирощуванні круп та соняшнику.
Для уникнення світової продовольчої кризи, ЄС та його держави-члени співпрацюватимуть з понад 70 країнами і нададуть допомогу на суму понад 4,5 млрд.євро з метою збереження систем виробництва і постачання харчових продуктів. ЄС також стимулює виробництво аграрної продукції на внутрішньому ринку, посилює самодостатність європейського аграрного сектору, і не допускатиме експортних обмежень для постачання харчів в ті країни, які цього потребують.
8. ЗАЯВКА УКРАЇНИ НА ЧЛЕНСТВО В ЄС
28 лютого 2022 року Україна подала заявку на членство в ЄС і запропонувала, щоб розгляд цієї заявки відбувся за новою, спеціальною процедурою. Європарламент 1 березня підтримав цю заявку і закликав інституції ЄС працювати над наданням Україні статусу кандидата відповідно до статті 49 Договору про Європейський Союз. Також 28 лютого президенти Болгарії, Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини та Словенії виступили зі спільною заявою, закликаючи ЄС до надання Україні статусу кандидата та розпочали переговори про вступ до ЄС. Підтримку висловили Хорватія, Румунія та Італія. Під час візиту до Києва 8 квітня 2022 року Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляйен передала українській стороні перелік запитань, на основі яких у найближчі місяці буде розглядатися питання щодо статусу України як кандидата на вступ в Європейський Союз.
18 квітня Президент України Володимир Зеленський передав послу ЄС Матті Маасікасу заповнений опитувальник щодо вступу України в ЄС. Першу частину опитувальника Україна заповника у рекордні терміни - за тиждень! Офіс Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції вже розпочав роботу над другою частиною опитувальника, який охоплює оцінку відповідності українського законодавства актам права ЄС.