22 травня – пам’ятна дата для кожного українця. Саме в цей травневий день у 1861 році відбулося перепоховання видатного українського поета, художника, громадського діяча та справжнього символа нації − Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева.
Щороку Черкаський державний технологічний університет разом із сотнями українців брав участь у пам'ятній ході «Останнім шляхом Кобзаря» від Успенського собору в Каневі до Чернечої гори, де поховано поета, щоб засвідчити шану Великому Кобзарю. Цьогоріч, зважаючи на обставини, дружна родинаЧДТУ вшановує пам'ять і велич Тараса Григоровича Шевченка дистанційно.
Варто нагадати, що серце 47-річного українського поета зупинилося 10 березня 1861 року у Санкт-Петербурзі, там його (на Смоленському кладовищі) спочатку і поховали. Але і друзі Тараса Григоровича, і численні шанувальники його творчості знали про палке бажання поета бути похованим, згідно з його «Заповітом», написаним ще в 1845 році, на рідній землі – «…Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий... ».
Завдяки клопотанням М.М.Лазаревського у квітні 1861 року було отримано дозвіл на перепоховання Великого Кобзаря. А 22 травня 1861 року Шевченка перепоховали на Чернечій горі поблизу м.Канева Черкаської області. Могила мала вигляд кургану, згодом на ній поставили дубовий хрест. У 1939 році на могилі встановлено сучасний бронзовий пам’ятник. Автори проекту – скульптор Матвій Манізер та архітектор Євген Левінсон, могила Шевченка має статус пам’ятки історії та монументального мистецтва.
Могила Тараса Шевченка – національна святиня українського народу. Ця історична пам'ятка єднає український народ, вчить молоде покоління любові до Батьківщини та небайдужості до долі України.
