10 – 11 жовтня 2019 року Черкаський державний технологічний університет, за ініціативи кафедри історії та права зібрав істориків, музеєзнавців, експертів, науковців, досвідчених фахівців та молодь на ІІ всеукраїнську науково-практичну конференцію (з міжнародною участю) «Культурно-історична спадщина України: перспективи дослідження та традиції збереження».
За словами ініціаторки події, завідувачки кафедри історії та права ЧДТУ та модераторки заходу Ірини Стадник, загалом на конференцію надіслано 57 доповідей не лише з багатьох куточків України, а й з-за кордону.
– Люди повинні пам’ятати свою історію, тому що історія вчить. Треба вчитися на історичних подіях, на тих подіях, які дають нам певні знання, які дають нам змогу зрозуміти правильність, або помилковість певної дії, – наголосив у вітальному слові проректор з науково-дослідної роботи та міжнародних зв’язків ЧДТУ Еміль Фауре та побажав усім учасникам вдалої і плідної роботи протягом конференції.
Зі свого боку директорка Державного архіву Черкаської області Тетяна Клименко у вітальному зверненні до аудиторії зауважила про багаторічну тісну партнерську співпрацю з Черкаським державним технологічним університетом.
- З Черкаським державним технологічним університетом ми співпрацюємо вже давно, не один десяток років. Ця співпраця для нас дуже плідна, плідна тим, що ми пізнаємо один одного щоразу по-новому: на кожній спільній конференції ми дізнаємося дуже багато про себе, – зазначила Тетяна Клименко. – Такі конференції – це чудова нагода для того, щоб дізнатися більше про історію, історію нашого краю, історію того регіону, в якому ми живемо. Нам треба вивчати документи, вивчати ту історію, яка дійсно була, незаангажована політичними силами чи політичним устроєм. Нам треба вивчати наново те, чого ми не знаємо.
Робота пленарного засідання розпочалася з доповіді завідувачки відділом етнології Черкаського обласного краєзнавчого музею Вікторії Наумчук, яка не лише розповіла про те, чим займалися ченці в монастирях Черкащини, а й продемонструвала роботи вишивальниць-черниць з колекції фондів Черкаського обласного краєзнавчого музею. Підчас свого виступу Вікторія Наумчук на прикладах унікальних чернечих вишитих рушників розкрила символіку, таємні коди та значення тогочасної вишивки.
- Рушники – наймогутніша річ із найпотужнішою енергетикою, – зауважила Вікторія Наумчук. – Нехай ця тема буде поштовхом для подальших наукових досліджень.
Продовжуючи тему історичного спадку Черкащини, директорка Державного архіву Черкаської області Тетяна Клименко ґрунтовно зупинилася на документальній спадщині Черкащини, зокрема на змісті фондів Державного архіву Черкаської області. Окрім загальної інформації про кількісний та якісний склад державної скарбниці документів, Тетяна Анатоліївна продемонструвала світлини офіційних матеріалів різних часів та різних призначень для кращого уявлення історичної еволюції.
- На кафедрі історії та права Черкаського державного технологічного університету відкрита спеціальність «Музеєзнавство та експертиза культурних цінностей», і студентам нерідко дають доручення знаходити предмети побуту певного періоду життя. Але для того, щоб описати будь-який предмет, потрібно знаходити десь інформацію, яка відтворена в документах, – зазначила Тетяна Клименко. – Документи є різного плану: особового походження, якщо люди писали свої спогади, є наукові документи, офіційні документи. У державному архіві Черкаської області зберігається понад один мільйон триста тисяч справ на різних основах: традиційній, тобто, паперовій, фото, кіно, фоно, відео. Ці документи відтворюють дуже багато цікавого для нашого розуміння.
Про встановлення автентичності та ознак культурних цінностей при дослідженні предметів фалеристики у своїй доповіді поінформував завідувач відділу інформаційних технологій Черкаського НДЕКЦ МВС Ігор Солодовніков. Ігор Вікторович зазначив, що у своїй роботі в науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі він має справу з усіма видами експертиз, зокрема і з експертизою культурних цінностей. Доповідач запевнив, що експерт повинен знатися на мистецтвознавстві, оскільки, за словами Ігоря Солодовнікова, мистецтвознавство – широкий спектр дослідження, який багато всього охоплює. На конкретних прикладах експерт-криміналіст довів, що завдяки мистецтвознавству, експертизі нерідко вдається встановити рік поховання, чи період захоронення. Окрім цього, Ігор Солодовніков ознайомив аудиторію з критеріями, за якими визначається культурна цінність предметів фалеристики: рідкісність та унікальність, автентичність, зв'язок з видатною особою, стан збереження, тиражність тощо. – Рідкісність і унікальність – це головна ознака визначення культурної цінності. Ми повинні чітко розуміти, що таке рідкісна річ і чим вона унікальна для держави, – наголосив Ігор Солодовніков. – Використання більшої кількості критеріїв ідентифікації предметів фалеристики для визначення їхньої цінності наближує експерта до об’єктивної оцінки.
Як продовження теми унікальності професор, завідувач кафедри джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, завідувач Навчально-наукової лабораторії експертизи культурно-історичних цінностей Олександр Потильчак у своєму виступі приділив увагу рідкісному типу наслідування дирхему хана Токтамиша з князівським знаком Володимира Ольгердовича.
На минулорічній конференції Олександр Валентинович пропонував до уваги аудиторії деякі результати досліджень своєї лабораторії експертизи культурно-історичних цінностей, а на нинішньому заході він запропонував поглянути на проблеми атрибуції експертизи на конкретному прикладі, на прикладі невеличкої монетки, яка була виявлена у квітні 1918 року у Васильківському районі на Київщині. Всього таких монет в Україні зараз чотири.
- Вага монетки всього 0,87 грам, але ця монета – це справжнє відкриття в середньовічній нумізматиці. Це той випадок, коли на перший погляд рядова знахідка, після експертизи культурних цінностей, виявляється предметом на межі унікальності, – зазначив Олександр Потильчак.
На пленарному засіданні також заслухали аспірантку кафедри філософських і політичних наук ЧДТУ, провідну наукову співробітницю відділу збереження і обліку фондів Черкаського обласного художнього музею Марину Бугерю з виступом про збереження і розвиток музичної культури України в контексті творчості С.В. Баштана. До того ж, заступниця директора з наукової роботи Кам’янського державного історико-культурного заповідника Таміла Чупак поділилася досвідом реалізації грантового проекту в інноваційній діяльності музейного закладу.
Після пленарного засідання учасники конференції продовжили роботу у секціях, де зосередили увагу на питаннях наукової атрибуції, оцінки та доведення автентичності культурних цінностей, розглянули інноваційні принципи в організації діяльності музеїв, зокрема мультимедійні технології, менеджмент і маркетинг та обговорили історію музейних колекцій і музейної справи. Учасники події не обійшли увагою і збереження культурно-історичної спадщини на Черкащині та обміркували актуальні проблеми сучасної історії України.
«Новітні пошуки крипти великого державотворця Богдана Хмельницького як наближення суспільства до усвідомлення необхідності створення пантеону національної пам’яті українських героїв», – такою темою, яку висвітлив на конференції д.і.н, професор, проректор з гуманітарно-виховних питань Черкаського державного технологічного університету Валентин Лазуренко, розпочалася робота ув одному із секційних засідань.
Також, Валентин Лазуренко, на початку своєї доповіді, передав щирі вітання учасникам конференції від голови Національної спілки краєзнавців України, д.і.н., професора, член-кореспондента НАН України Олександра Петровича Реєнта.
Крім цього, цікавим був виступ к.і.н., доц., завідувачки кафедри історії та права ЧДТУ Ірини Стадник, яка разом із к.і.н., доц., кафедри історії та права ЧДТУ Оксаною Яшан розкрила питання адаптації музеїв до потреб людей з інвалідністю на прикладі світового та вітчизняного досвіду.
Про Резиденцію Богдана Хмельницького в Чигирині, як об’єкта пам’яткоохоронної роботи, поінформував учасників конференції к.і.н., доцент кафедри історії та права ЧДТУ Юрій Лазуренко.
ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Культурно-історична спадщина України: перспективи дослідження та традиції збереження» в чергове стала відкритою платформою для взаємного обміну думками між науковцями, істориками, краєзнавцями, нумізматами, філософами, художниками, працівниками музеїв та заповідників, викладачами та студентами з різних регіонів України, об’єднавши науковців гуманітарних та технічних наук задля спільного вирішення актуальних питань сьогодення.
