,
,

ЧДТУ

Черкаський державний технологічний університет
Cherkasy state technological university

Черкаський державний технологічний універсітет

Ви тут: ЧДТУ Про університет ЗМІ про нас У ЧДТУ втретє пройшла науково-практична конференція «Культурно-історична спадщина України: перспективи дослідження та традиції збереження»
Середа, 11 листопада 2020 10:08

У ЧДТУ втретє пройшла науково-практична конференція «Культурно-історична спадщина України: перспективи дослідження та традиції збереження»

     6 листопада 2020 року Черкаський державний технологічний університет, за ініціативи кафедри історії та права втретє об’єднав істориків, музеєзнавців, експертів, науковців, досвідчених фахівців, студентів навколо ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (з міжнародною участю) «Культурно-історична спадщина України: перспективи дослідження та традиції збереження». Цьогоріч конференція проходила з дотриманням необхідних протиепідемічних заходів, відтак чимало учасників мали можливість долучитися до події онлайн. Про це інформує «Прочерк» посилаючися на пресслужбу ЧДТУ.

     – Сьогодні ми ставимо за мету формування свідомої, патріотичної молоді для зміцнення потенціалу нашої країни. Залучаючи студентів до таких заходів, ми спонукаємо молодих людей не просто творити майбутнє, а досліджувати історичне минуле, без якого, як відомо, не може бути майбутнього, – зазначив у вітальному слові ректор ЧДТУ Олег Григор.

Конференцію підтримали і є її співорганізаторами: Управління культури  та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації; Національна спілка краєзнавців України;  Державний архів Черкаської області; Національний історико-культурний заповідник «Чигирин»; Кам’янський державний історико-культурний заповідник; Комунальна установа «Обласний художній музей» Черкаської обласної ради; Громадська організація «Національна академія наук вищої освіти України», Комунальний заклад «Черкаський обласний краєзнавчий музей» Черкаської обласної ради.

Третій рік поспіль робота конференції «Культурно-історична спадщина України: перспективи дослідження та традиції збереження» продовжує теоретичне узагальнення наукових досліджень, аналіз та розробку практичних рекомендацій щодо збереження, використання культурно-історичної спадщини, ролі музеїв в її збереженні, а також формування професійних компетенцій фахівців у сферах пов’язаних із вивченням і дослідженням культурно-історичної спадщини.

– Важливо, що кафедра історії та права Черкаського державного технологічного університету дала поштовх до організації цієї конференції, одним зі співорганізаторів якої є і Управління культури  та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації. Говорити про нашу історію, про наші національні цінності дуже на часі, адже зараз відбувається становлення нашої національної ідентичності. Сьогоднішня конференція, до якої ви залучили всю Україну, по праву є відкритою платформою для обміну думками і невдовзі, я сподіваюся, з нами буде весь світ, – наголосила у вітальній промові начальниця Управління культури  та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації Людмила Фіть.

З вітальними словами до учасників конференції звернулася і директор Черкаського обласного краєзнавчого музею Ірина Собко.

– Дуже приємно, що тематика цієї конференції є практично статутною діяльністю краєзнавчого музею та всіх музеїв і заповідників. Хочу відзначити, що Черкаський державний технологічний університет актуалізує тему збереження, дослідження історичної спадщини і сподіваюся, що сьогодні будуть напрацьовані практичні рекомендації щодо збереження культурної спадщини, а також узагальнені наукові дослідження, – висловила очікування від конференції директорка Черкаського обласного краєзнавчого музею Ірина Собко.

Пленарне засідання розпочалося з прямого включення зі столиці, під час якого  доктор історичних наук, професор, професор кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки  Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ярослав Калакура приділив увагу електронним джерелам у структурі соціокультурної інформації. Доповідь науковця викликала живу дискусію і спонукала до низки запитань, зокрема стосовно актуальної теми плагіату. Свою думку стосовно дискусійного питання висловив проректор з науково-дослідної роботи та міжнародних зв’язків ЧДТУ Еміль Фауре, який є експертом із впровадження системи антиплагіату в університетському середовищі. На думку Еміля Фауре, сучасні інформацій технології, система антиплагіату – це, насамперед, інструмент, а цим інструментом має користуватися експерт.

Продовжив пленарне засідання доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, завідувач Навчально-наукової лабораторії експертизи культурно-історичних цінностей Олександр Потильчак, який зупинився на проблематиці, що, за його словами, перегукується з попереднім виступом про електронні джерела. Олександр Потельчак  під час доповіді на тему: «Нововиявлений комплекс Джучидських дирхемів із околиць селища Маньківка на Черкащині: атрибуція нумізматичної пам’ятки» акцентував увагу на необхідності фіксування культурно-історичних знахідок, створення актуальної нумізматичної бази.

Перед тим, як говорити про Михайлівську церква в Суботові як об’єкт для сучасних наукових дискусій, доктор історичних наук, професор, заслужений працівник освіти України, проректор з гуманітарно-виховних питань ЧДТУ Валентин Лазуренко повідомив, що Черкаський державний технологічний університет активно відгукнувся на заклик Управління культури  та охорони культурної спадщини Черкаської облдержадміністрації надавати ідеї та проєкти щодо розвитку сфери культури, креативних індустрій та охорони культурної спадщини для створення проєкту обласної Програми розвитку культури Черкаської області. Відтак, Валентин Лазуренко поінформував учасників конференції про низку пропозицій, які університет надіслав на адресу управління задля збереження культурної спадщини та ефективного розвитку культури регіону.

Принагідно  доктор історичних наук, професор Валентин Лазуренко анонсував прийдешній вихід своєї нової книги, у якій він продовжує тему розвінчання міфів навколо місця поховання українського державотворця Богдана Хмельницького.

Заслужена художниця України, майстриня народного мистецтва, членкиня Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка Олександра Теліженко зауважила що, за тридцять років незалежності України вже мали б зникнути білі плями в історії культури, мистецтва, але їх залишається ще чимало. Відтак, Олександра Василівна продовжує інформувати спільноту про сакральність народної вишивки і цього разу майстриня приділила увагу рушнику в історичному контексті та епохам і стилям вишивки.

Із змістовними доповідями на конференції виступили: старший науковий співробітник відділу нематеріальної традиційної культури Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» Анатолій Богород, розповівши про особливості музеєфікації традиційної етнохореографічної спадщини українців; магістр історії, заступник голови правління громадського об’єднання «Черкаський колекціонер» Анатолій Шостопал, ознайомивши авдиторію з проблемами і перспективами нових нумізматичних знахідок; екскурсовод відділу «Музей Б. Хмельницького» Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» Надія Левченко, поділившись особливостями симпозіуму народного мистецтва «Холодний Яр» – 2017. Актуальним для сьогодення став виступ завідувачки відділу науково-просвітницької та виставкової роботи Черкаського обласного краєзнавчого музею Марини Бугері на тему «Комунікаційні стратегії Черкаського обласного краєзнавчого музею під час пандемії коронавірусу», у якому наголошувалося, що злагоджена, систематична робота музейної галузі у нових соціогуманітарних реаліях можлива і необхідна.

Не менш інформативними стали доповіді завідувача відділу досліджень у сфері інформаційних технологій Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Ігоря Солодовнікова, старшого наукового співробітника відділу «Музей Богдана Хмельницького» Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» Ольги Брель та завідувача відділу історії краю Черкаського обласного краєзнавчого музею Сергія Ганницького.

Окрім виступів, відомий історик, краєзнавець, журналіст із міста Кам’янка Олександр Вєтров презентував історико-документальний роман «На скрижалях історії».

Загалом, за словами завідувачки кафедри історії та права ЧДТУ та модераторки заходу Ірини Стадник, на конференцію надіслано 95 доповідей із багатьох куточків Черкащини та обласних центрів України та з-за кордону.

Варто зазначити, що сьогодні у ЧДТУ за освітньою програмою «Історія, музеєзнавство та експертиза культурно-історичних цінностей» навчаються студенти, які також взяли активну участь у конференції, а їхні тези були надруковані у збірнику матеріалів конференції, який вийшов до початку заходу.

Відтак, ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Культурно-історична спадщина України: перспективи дослідження та традиції збереження» в чергове стала відкритою платформою для взаємного обміну думками та напрацювання спільних практичних дій задля знаходження, дослідження, збереження та примноження культурно-історичних цінностей нашої держави.