ЧДТУ

Третя Всеукраїнська науково-практична конференція (з міжнародною участю) «Культурно-історична спадщина України: перспективи дослідження та традиції збереження» відбулася 6 листопада в Черкаському державному технологічному університеті. Захід ініційований кафедрою історії та права. Про це повідомляє кореспондент інформаційного агентства «Нова Доба». 

Третій рік поспіль ЧДТУ запрошує взяти участь у цьому заході людей, яким небайдужа культурно-історична спадщина. Цьогоріч до конференції долучилися 95 учасників. Окрім черкаських науковців, свої дослідження презентували представники з Чигирина, Корсуня-Шевченківського, Кам’янки, Києва, Полтави та Харкова. 

Сьогодні ЧДТУ за освітньою програмою «Історія, музеєзнавство та експертиза культурно-історичних цінностей» навчаються студенти, які також взяли активну участь у конференції, а їх тези були надруковані у збірнику матеріалів конференції (у двох частинах), який вийшов до початку заходу.       

 Пленарне засідання розпочалося з прямого включення зі столиці, під час якого доктор історичних наук, професор, професор кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ярослав Калакура приділив увагу електронним джерелам у структурі соціокультурної інформації. Доповідь науковця викликала живу дискусію і спонукала до низки запитань, зокрема стосовно актуальної теми плагіату. 

Із вітальним словом виступив ректор Черкаського державного технологічного університету Олег Григор. 

–  Дуже приємно, що ми залучаємо наших студентів, які фактично не лише творять історію, а й досліджують минуле. Це важливо, бо країна потужна лише тоді, коли ми знаємо свою історію. На жаль, сьогодні ми працюємо в умовах обмеженого карантину, тому використали всі можливості, щоб поспілкуватися як очно, так і дистанційно. Під час конференції розглянуть досить актуальні питання, що формуватимуть свідомість молоді. Думаю, що старшому поколінню теж цікаво поділитися дослідженнями, – зазначив Григор.

    Він додав, що основна мета таких заходів – формування національної свідомості в молоді, почуття патріотизму та поціновування української історико-культурної спадщини. 

Керівниця Управління культури та охорони державної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації Людмила Фіть зауважила, що нині говорити про українську історію та національні цінності досить актуально.

 – Це чудово, що кафедра історії та права ЧДТУ дала поштовх до організації третьої конференції з міжнародною участю. Приємно, що ми також є одними зі співорганізаторів цього заходу. Нині ми усвідомлюємо, яка величезна відповідальність лежить на наших плечах. Адже зараз відбувається серйозне становлення національної ідентичності. Я дуже вдячна всім за проведення такої активної роботи. Сьогодні конференція є відкритою платформою для обміну думками. Приємно, що ви скористалися технологіями, аби долучити представників із різних регіонів країни, – зауважила Фіть. 

За словами директорки Черкаського обласного краєзнавчого музею Ірини Собко, тематика вже третьої конференції є практично статутною діяльністю всіх музеїв та заповідників.

– Хочу наголосити, що ЧДТУ як один із провідних ЗВО нашої держави актуалізує тему дослідження історико-культурної спадщини. Думаю, що сьогодні будуть напрацьовані практичні рекомендації щодо збереження об’єктів історії, а також узагальнені наукові дослідження, – сказала Собко. 

Як зазначив доктор історичних наук, професор, заслужений працівник освіти  України, проректор з гуманітарно-виховних питань ЧДТУ Валентин Лазуренко, науковці, які взяли участь у конференції, безперечно, є патріотами держави.

– Учасники цього заходу – це ті люди, які не лише свідомо, а й на підсвідомому рівні зберігають нашу культуру та популяризують духовність. Хочу повідомити присутнім, що Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА планують реалізувати програму розвитку культурного потенціалу Черкащини. Наш університет теж запропонував власні ідеї та пропозиції, – зауважив Лазуренко. 

За його словами, працівники ЧДТУ зініціювали низку ідей: 

– створити на Черкащині Музей Вільного козацтва, перший загін якого виник у селі Гусакове Звенигородського району у квітні 1917 року. Музей відкрити в уцілілому приміщенні колишньої волосної управи, де було проголошено створення Вільного козацтва. Це – місця пам’яті Української революції 1917 – 1921 рр.; 

– розробити і затвердити на державному рівні комплексну Програму новітнього дослідження пам’ятки національного значення Іллінської церкви в селі Суботів Чигиринського району на предмет підтвердження чи спростування сучасної наукової гіпотези, щодо виявлення в церкві на глибині від 4 метрів і нижче аномалії, яка вказує на наявність там можливого поховання великого українського державотворця, гетьмана України Богдана Хмельницького; 

– із метою ефективної (в нормальних людських умовах) роботи працівників Суботівської філії НІКЗ «Чигирин» закласти в бюджеті області кошти на побудову невеликого адміністративного приміщення на місці «залізного вагончика», в якому стоїть як метод обігріву в зимовий період «самодільна опалювальна конструкція». У таких умовах вже понад 30 років поспіль самовіддано працюють працівники філії заповідника та куди приїздять тисячі туристів із усієї держави та із-за кордону; Завершити капітальний ремонт колишньої садиби Енгельгардтів в селі Будище Звенигородського району Черкаської області та привести до комфортного стану Будищанський парк, які включені в Національний заповідник імені Т. Г. Шевченка; 

– затвердити план заходів щодо відзначення в 2021 році: 160-річчя перепоховання Т.Г. Шевченка на Чернечій горі; 200-річчя Платона Симиренка; 150-річчя Івана Піддубного; 150-річчя Агатангела Кримського;130-річчя Юрка Тютюнника; 130-річчя Володимира Симиренка;  

– вивчити питання створення історико-культурного заповідника «Родина Симиренків» у Млієві Городищенського району; 

– встановити пам’ятний знак затопленим селам Черкащини; 

– зобов’язати дорожні служби, районні державні адміністрації,  ОТГ облаштувати в’їздні знаки до міст і сіл із короткими історичними повідомленнями;

– створити при Черкаській ОДА дорадчий громадський орган – Гуманітарну раду з питань культури  з представників авторитетних у регіонів діячів культури, освіти, науки; 

– створити редколегію з підготовки та видання енциклопедичного довідника (або серії брошур) «Видатні черкащани». 

Наприкінці конференції ректор ЧДТУ Олег Григор нагородив усіх учасників сертифікатами.