,
,
Відеоканал ЧДТУ

ЧДТУ

Черкаський державний технологічний університет
Cherkasy state technological university

Черкаський державний технологічний універсітет

Ви тут: ЧДТУ Про університет ЗМІ про нас У ЧДТУ відбулася перша регіональна історико-краєзнавча конференція «Персоналістичний вимір історії Черкащини»
П'ятниця, 16 березня 2018 09:53

У ЧДТУ відбулася перша регіональна історико-краєзнавча конференція «Персоналістичний вимір історії Черкащини»

12 березня в Черкаському державному технологічному університеті відбулася Перша регіональна історико-краєзнавча конференція «Персоналістичний вимір історії Черкащини».

Інформує ПРОЧЕРК

Відкриваючи конференцію, модератор заходу проректор з гуманітарно-виховних питань, професор Валентин Лазуренко зазначив, що “мета конференції полягає в теоретичному узагальненні персоналістичного виміру історії Черкащини, висвітленні внеску окремих особистостей у розвиток Черкащини, формування професійних компетенцій фахівців у сферах, пов’язаних із вивченням і дослідженням ролі особистості в історично-культурному процесі”.

Організацію та проведення історико-краєзнавчої події підтримали Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації; Департамент культури та взаємозв’язків з громадськістю Черкаської обласної державної адміністрації; Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради; Державний архів Черкаської області; Національна спілка краєзнавців України; Черкаський обласний краєзнавчий музей та Черкаський обласний художній музей.

Конференція була присвячена 80-річчю з дня народження доктора історичних наук, професора, заслуженого працівника освіти України Бушина Миколи Івановича.

Загалом, для участі в конференції надійшло 84 статті від науковців, викладачів навчальних закладів, вчителів, краєзнавців, працівників заповідників і музеїв, студентів, аспірантів та учнів шкіл.  Цьогорічна конференція вирізняється широкою географією  учасників, які прибули до Черкаського державного технологічного університету для участі у визначній події.  Це представники навчальних, освітніх, науково-дослідних та культурно-освітніх закладів з Києва, Вінниці, Одеси, Переяслава-Хмельницького, Харкова, Черкас, Ватутіного, Городища, Кам’янки, Канева, Лисянки, Чигирина та села Коврай, що на Золотоніщині.

Учасників конференції привітали ректор Черкаського державного технологічного університету Олег Григор,  заступник міського голови м. Черкаси Ігор Волошин; заступник начальника Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації Валентина Ткаченко;  голова Черкаського обкому профспілки працівників освіти і науки України Ольга Жалдак;  д.і.н., проф., головний науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України, член президії Національної спілки краєзнавців України Олександр Гуржій;  проректор із наукової, інноваційної та міжнародної діяльності Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Сергій Корновенко.

Після урочистих привітань та пошанувань ювіляра Миколи Бушина учасники конференції розпочали роботу.

Першим з ґрунтовною доповіддю виступив голова Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, професор Василь Мельниченко з доповіддю «Краєзнавство Черкащини в біографіях відомих дослідників краю».

– Останніми роками на Черкащині з-під пера членів Національної спілки краєзнавців України вийшло чимало цікавих і різнопланових праць про наших відомих у різних сферах земляків. Водночас самі ж краєзнавці – безкорисні дослідники історії краю і автори життєписів славних черкащан, тривалий час залишалися поза увагою, - зазначив у доповіді Василь Мельниченко. - Адже в кожному місті і селі Черкащини завжди були і є краєзнавці – патріоти рідного краю і України, головним життєвим кредо яких було і залишається об’єктивне вивчення подій минулого, життя і діяльності видатних уродженців Черкащини, донесення до широкого загалу достовірних знань про героїчні і трагічні сторінки нашої минувшини.

Завідувач кафедри філософських і політичних наук ЧДТУ, доктор філософських наук Анжела Бойко, у свою чергу, приділила особливу увагу такій темі як «Персоналізм як життєтворчість».

- Однією з найбільш яскравих течій сучасної філософії, що ставить у центр свого пізнання людину як найвищу цінність, є персоналізм, - наголосила Анжела Бойко. - Це філософське вчення виникає наприкінці ХІХ – початку ХХ століття і самостійно розвивається у різних країнах світу як своєрідна відповідь на запит людського духу про сенс життя і пустотність людини, про свободу і творчість, і зрештою: бути особистості чи ні? Як зазначав основоположник французького персоналізму Е. Муньє, основною проблемою суспільства стало те, що у більшості людей пригнічено можливість або навіть намір бути особистістю. Людина забула про смисл власного існування, вона постала не творцем, а уярмленим панівною ідеологією, інерцією та автоматизмами життя користувачем. Панівні ідеології ХХ століття, колективізм та індивідуалізм, потребували альтернативи. В першому людина розчинялась, а в другому відокремлювалась від усього – і в обох – втрачала себе. Індивідуалізм та колективізм постають протилежностями, двома полярностями історичного розвитку: один передбачає пріоритетність особи, заперечуючи цінність загальноколективного, інший навпаки.

Альтернативу пропонує персоналізм: замість егоїстичного індивідуалізму і безособового колективізму він передбачає і розвиток особистості – вільної духовної сутності, що поєднує унікально індивідуальне та загальнолюдське універсальне, – і розвиток спільноти, бо «Я» можливе лише через «Ми».

Безліч цікавих питань та жваву дискусію викликала доповідь кандидата  історичних наук, старшого наукового співробітника Інституту археології НАН України Дмитра Куштана «Скільки років Черкасам?: неопублікований спадок Михайла Пономаренка».

Михайло Федорович Пономаренко (1920 – 2010 рр.) – відомий черкаський історик, краєзнавець, археолог, з ім’ям якого пов’язана ціла епоха історикокраєзнавчих досліджень на Черкащині. Саме йому на початку 1980-х років було доручено здійснити археологічні розкопки та розвідки з метою встановлення часу заснування обласного центру, – повідомив Дмитро Куштан. - У науковому архіві Інституту археології НАН України, як додаток до наукового звіту М. Пономаренка про археологічні дослідження у Черкасах 1981 року, зберігається рукопис його статті «Скільки років Черкасам?» – п’ять аркушів машинописного тексту. Ця стаття так і не була опублікована. Причина зрозуміла: висновки Михайла Федоровича щодо віку Черкас не співпадали з офіційною (компартійною) версією, «заточеною» на відзначення 700-річчя в 1986 році. А після помпезного святкування ювілею міста ця версія стає незаперечною істиною і донедавна не робилося жодних спроб її відкоригувати.

Після пленарного засідання учасники конференції продовжили роботу у секціях «Краєзнавство Черкащини: персоналі стичний вимір», «Видатні постаті Черкащини в контексті регіональної персоналістики», «Краєзнавчі студії», «Видатні постаті України в історії Черкащини».

Матеріали конференції видані науково-популярним збірником.