,
,

ЧДТУ

Черкаський державний технологічний університет
Cherkasy state technological university

Черкаський державний технологічний універсітет

Ви тут: ЧДТУ Про університет ЗМІ про нас Учень Бориса Патона докторську дисертацію захистив у черкаському університеті
Понеділок, 22 лютого 2021 12:14

Учень Бориса Патона докторську дисертацію захистив у черкаському університеті

В одному з вищих навчальних закладів якось довелося почути такий монолог: «А знаєте, чим університет відрізняється від коледжу? Тільки одним – в університеті є наука». І справді, чому професори та доценти, які працюють у закладі вищої освіти, мають «займатися наукою»? Тому що сучасного фахівця, особливо в сфері високих технологій і технічних наук, можна підготувати тільки на основі вивчення новітніх досягнень. Зрозуміло, що про такі здобутки вчених студентам можуть розповісти тільки ті, хто реально займається цією самою наукою. Чи достатньо сьогодні розвинута наукова складова в закладах вищої освіти? Чимало вишів можуть похвалитися справді цінними з сучасного погляду науковими розробками, потужною базою досліджень, сильним складом науковців. Як вважають, приміром, у Черкаському державному технологічному університеті, майбутніх фахівців у процесі навчання слід якомога ширше долучати до наукової роботи. Причому чим раніше, тим краще. Тоді «на виході» можна одержати справді спроможного фахівця, здатного креативно мислити, який не боїться труднощів, має глибокі знання і вміє самостійно працювати. Про це повідомляє «Черкаський край».

У розмові з ректором Черкаського державного технологічного університету Олегом Григором дізнався про безліч проблем, які стримують розвиток наукової складової. Найбанальніша – наших науковців за зарплату в дві тисячі доларів і вище все частіше переманюють у країни Заходу. Причому далеко не кожен із них працює там за спеціальністю чи має змогу розвивати власні розробки та напрацювання.

Разом із тим, ректор розповів, що велику роль у процесі збереження й примноження наукових кадрів відіграють ініціативи навчального закладу. Тим, хто прагне власного наукового розвитку, потрібно забезпечити можливість творчо працювати. Цікаво, що дисертації в цьому університеті захищають досить часто. Загалом сьогодні в закладі працює найбільше докторів наук за всю його історію. Цими днями Олег Григор запросив на захист докторської дисертації, що відбувся в стінах ЧДТУ, науковця зі столиці Андрія Лукашенка, який багато років співпрацював із відомим ученим, президентом НАН України, академіком Борисом Патоном.

Секретар спеціалізованої ради Юлія Бондаренко розповіла, що докторська дисертація київського науковця стосується комп’ютерних систем і компонентів.

– Ця робота, – зазначила вона, – допоможе вирішити важливу науково-технічну проблему, яка пов’язана з підвищенням ефективності комп’ютерно-інтегрованих систем, що використовуються в енергозберігаючому та ресурсозберігаючому технологічному устаткуванні. До дисертації додано акти та довідки про впровадження результатів наукової роботи, які захищені патентами України. Ці розробки вже впроваджені й ефективно працюють не лише на низці вітчизняних підприємств, а й у Молдові.

Підготовка до захисту ди­сертації здійснювалася як в інституті зварювання, так і в Черкаському державному технологічному університеті на кафедрі спеціалізованих комп’ютерних систем та робототехніки.

– Яке значення для Черкаського університету має цей захист? – запитую у Юлії Юріївни.

– Важливо те, що коли готувалася ця дисертаційна робота, частина досліджень виконувалася на базі ЧДТУ. Під ці розробки відкривалися науково-дослідні теми, які фінансувалися з держбюджету, молодь у рамках цієї співпраці мала можливість перейняти досвід. Як продовження цього дослідження, тепер тут можуть захищатися інші науковці, адже це допомогло створити новий виток у розвитку наукових напрямків і наукових шкіл.

Як розповів автор дисертації Андрій Лукашенко, дослідницька та підготовча робота тривала близько 15 років. А стати науковцем він мріяв ще з дитинства.

– Досягнення, сподіваюся, досить вагомі. Вони мають допомогти нашій промисловості розвиватися. Практична цінність дисертації описана дрібним шрифтом на восьми сторінках. Якщо в кількох словах, то сенс роботи такий: з допомогою розроблених методів управління цифровими приладами можна істотно скоротити енергоспоживання мікросхем, а також збільшити обсяги пам’яті в десятки тисяч разів. Це основна її тема.

– Якою була роль у докторській роботі вашого наукового керівника?

– Відомого вченого, Героя України Бориса Патона я запам’ятав звичайною людиною – зі своїми звичками, сильними рисами й навіть недоліками. Але, як керівник із величезним досвідом, він мудро, просто блискуче керував багатьма процесами. Чимало з них він сам ініціював. Багато чого можна було в нього перейняти, навчитися. Гадаю, що мені дуже пощастило, що Борис Євгенович погодився бути моїм консультантом. Частина тієї роботи, яку ми проводили в інституті електрозварювання, лягла в основу дисертації. А та частина, яка пов’язана зі зварювальними процесами, продовжує розвиватися й далі. Коли вона завершиться, це буде, без перебільшення, прорив у техніці. Допомогла й наукова база ЧДТУ, з яким ми плідно й тісно співпрацюємо. А з Борисом Євгеновичем працювали з 2010 року. Раз на два тижні обов’язково зустрічалися, радилися, я доповідав йому про хід розробок. Як директор заводу (Андрій Лукашенко – очолює державне підприємство «Дослідний завод спецелектрометалургії Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона»), спілкувався з ним частіше, але вже не з питань дисертації, а в поточних справах.

П’ятнадцять років – тривалий час, але й обсяг досліджень – теж значний. Цікаво, що починали ми працювати зовсім над іншою проблемою – досліджували зварювальні процеси, які впливали на кристалізацію металу з допомогою лазерного випромінювання. Зрозуміли, що це надто швидкісні процеси й без цифрового управління лазерними променями, отже, того, що ми задумали, не вийшло. Тож довелося займатися новими розробками в дещо іншій, але не менш важливій сфері. Щоб отримати певні результати, знадобилося десять років. Мені довелося вивчити чимало суміжних дисциплін – таких, як матеріалознавство, основи зварювання та багато інших.

– Яких результатів очікуєте від практичної реалізації ваших розробок?

– Вони вже на стадії впровадження на низці підприємств промисловості. Але швидкість віддачі, результативність уже мало залежать від мене як науковця. Дуже багато факторів впливає на швидке й повне впровадження розробок. Іноді доводиться просто переконувати людей, терпляче пояснювати різні процеси, яких не помітно неозброєним оком і які дуже швидкоплинні. Однак я вірю в успіх.

Витяг із висновками наукового консультанта роботи Бориса Патона і його відгуком про дисертацію під час наукового захисту зачитала Юлія Бондаренко. А ректор Олег Григор поділився думками:

– Сьогоднішній захід особливий – свою наукову роботу представляє людина, яка тісно працювала, спілкувалася з видатним науковцем сучасності, президентом НАН України (1962-2020) – Борисом Патоном. Андрій Лукашенко – продовжувач його починань у сфері науки. Переконаний, що ми ще довго згадуватимемо Бориса Євгеновича Патона і його унікальні розробки в процесах зварювання не лише металів, а й навіть живих клітин. Мені приємно, що саме в нашому університеті триває справа, започаткована цією великою людиною. Такі події безпосередньо впливають і на престиж університету, а ще – дають гарний поштовх усій науковій роботі закладу: без докторів наук неможливо готувати аспірантів, залучати до глибоких досліджень студентів. Тому намагаємося співпрацювати з багатьма науковими установами й закладами. Ділимося власним здобутком, переймаємо досвід інших, адже наука насправді не має кордонів.

Роман Кирей