ЧДТУ

Шановні науковці, викладачі, аспіранти і студенти! 

24 березня 2015 року на базі Черкаського державного технологічного університету буде проходити науково-практичний семінар “Хмарні технології в сучасному університеті” (ХТСУ-2015), присвячений 55-річниці ЧДТУ. 

Організаційний комітет семінару запрошує Вас взяти участь у роботі семінару,  виступити з доповідями і повідомленнями, продемонструвати власні хмарні сервіси та електронні освітні ресурси.

Минулого тижнякафедра екології та Центр з еко-виховання та екологічної безпеки ЧДТУ провели круглий стілна тему «Екологічна освіта: стан, перспективи та шляхи розвитку в Черкаському державному технологічному університеті». Зустріч відбулася у рамках заходів, присвячених 55-річчю від дня заснування ЧДТУ.

Учасники обговорення зійшлися на думці, що підготовка екологів з глибокими науковими знаннями наразі є досить актуальною. Такі фахівці повинні володіти навичками оптимального природокористування та долучатися до комплексного екологічного моніторингу всіх компонентів довкілля. Вони також мають чітко визначати причини і наслідки розвитку екологічних негативних та кризових ситуацій, розробляти заходи щодо їхнього запобігання.

З-поміж інших на зустрічі обговорено питання співпраці Центру з еко-виховання та екологічної безпеки ЧДТУ з громадськими екологічними організаціями з метою залучення до роботи студентів та аспірантів університету. Таким чином молодь здобуде новий досвід роботи з екологічними організаціями, а також долучиться до розробки та впровадження нових проектів.

Упродовж трьох днів уперше у стінах спортивного комплексу Черкаського державного технологічного університету за підтримки адміністрації та спортивного клубу вузу проходив Всеукраїнський турнір з міні-футболу «Кубок Чайка». Його проведення приурочили до 55-річчя від дня заснування університету.

У турнірі взяли участь 7 команд: спортивні клуби «Бастіон» (Одещина), «Таїров» (Одещина), «Старт» (Звенигородка), «Цетус» (Черкаси), «Дніпро-80» (Черкаси), а також спортивні дитячі юнацькі школи «Чайка» (Черкаси) та «Чайка-2003» (Черкаси). Вікова категорія гравців – 2001-2003 роки народження.

Відкрили турнір проректор з гуманітарно-виховних питань Черкаського державного технологічного університету Валентин Лазуренко, начальник Управління  у справах сім’ї, молоді та спорту Черкаської обласної державної адміністрації Максим Зеленський, заслужений тренер України Леонід Сіренко та головний суддя змагань Сергій Ковалевич.

У підсумку напруженої гри трійку лідерів сформували місцеві команди. Очолила турнірну таблицю СДЮШ «Чайка». Друге і третє місце посіли «Старт» та СДЮШ «Чайка-2003» відповідно. За рішенням суддів юних спортсменів відзначили ще й у чотирьох номінаціях. Так кращим воротарем турніру став Юрій Бондаренко («Чайка»), кращим захисником – Вадим Чайка («Бастіон»), кращим нападником – Олександр Матвійчук («Чайка-2003) та кращим гравцем – Владислав Приходько («Чайка»).

– Сергію Марковичу торік ви стали заслуженим професором університету. Ця подія для вас?

– Вважаю присвоєння звання за високу честь.П’ятнадцять років роботи у виші – найкращі в моєму житті.Любив я свою справу,студентів,викладачів. Кожне спілкування з ними надихало мене на творчість.

– Ваше ім’я широко відоме на Черкащині.

– Дякую за високу оцінку.Із 1972 по 1988 рік працював головою обласної планової комісії.

– Саме на цей час припадає соціально-економічний розвиток Черкаської області.

– Так і було. За ініціативи тодішнього очільника Черкащини Івана Лутака і запроваджено такий вид планування життя регіону.До цього окремо визначалися показники розвитку сільського господарства,промисловості,освіти,культури.Тепер же у комплексі.В основу бралася демографія, спосіб життя. Не буду хвалитися, але щороку в Черкасах будували одну-дві школи, дитячі садки.У принципі із колишнього повітового містечка Черкаси стали містом і справжнім обласним центром.Та не ним єдиним – розвивалися не тільки Сміла і Умань,а й Звенигородка,Монастирище,Маньківка,Чигирин… Та що там говорити: у кожному населеному пункті черкащанин мав жити гідно. До речі, у мене були дружні стосунки із тодішніми головами Ради міністрів УРСР з Вітольдом Фокіним та Віталієм Масолом. Дбали і про розвиток освіти, зокрема про технічний виш, який згодом став Черкаським інженерно-технологічним інститутом, а тепер Черкаський державний технологічний університет

– Невже обійшлося без недоліків?

– На жаль, ні. Планування тоді було директивним. Його цифри надходили згори. І на місцях не встигали освоювати заплановані кошти. Особливо цим страждали будівельники. Навіть новостворений домобудівний комбінат, який по суті збудував нове сучасне місто не встигав. А у перспективі на березі Дніпра і за ним мали вирости Черкаси-2 із мостами, комунікаціями. А населення мало зрости до 800-900 тисяч.

– Задуми і сподівання, на жаль, не всі здійснюються. Вчора і сьогодні навіть слово планування  викликає роздратування.

– І дарма. Весь світ свою економіку планує: і та ж Європа, і США. Завдяки плануванню найбільший прорив у розвитку зробив Китай.

– То нам полуду на очі наслали?

– Якщо образно, то так. Бо без плану ніякого прогресу. Тільки планують тепер не за директивою, а індикативно, тобто за наявних умов – як показує стрілка на циферблаті годинника чи на спідометрі автомобіля. Відповідно до вимог ринкової економіки треба і відчувати кон’юктуру і відповідно планувати.

– А держава «умиває руки»?

– Не має вона на це жодного права. Саме вона, згідно з Конституцією України, має щорічно складати план соціально-економічного розвитку. Розвивати виробництво, забезпечувати гідну заробітну плату громадянам. В університеті працював на кафедрі економіки і управління, викладав предмет «Державне регулювання економіки». Студенти розуміли мої лекції, часом і дискутували зі мною.

– Що ви побажаєте колегам?

– За визначенням Дмитра Мендєлєєва, освіта, навчання за складністю другі після сільськогосподарського виробництва. Тож натхнення, терпіння, успіхів у такій важливій справі!

До Черкас Валентин Биков приїхав із багатим досвідом викладача і керівника. У Кривому Розі працював деканом механіко-машинобудівного факультету у гірничорудному інституті, ректором Криворізького державного педагогічного інституту. За сімейних обставин (хвороба дружини) був змушений виїхати з Кривого Рогу.

Тож охоче прийняв пропозицію завідувати кафедрою технології машинобудування та металорізальних верстатів Черкаської філії КПІ. Коли ж згодом погодився висунути свою кандидатуру на посаду директора Черкаської  філії Київського політехнічного інституту, колектив  обрав  його.

У нашому житті діяльність вимірюємо двома показниками: до мене і при мені. Тоді в Україні існувало 15 філій різних інститутів. Черкаська серед них посідала друге місце…знизу. Талант організатора, кипуча енергія нового директора кардинально змінили ситуацію. Через 4 роки наш навчальний заклад вже був другим згори. Прийом першокурсників уже не 150, а 250, згодом – 330, і вже не 2 спеціальності, а в рази більше.

– Цю висоту назвав у передвиборній програмі. А ще зазначив, що через 5 років філія набуде статусу самостійного вищого навчального закладу, – згадує Валентин Іванович. Легко нині мовиться,а для цього треба було так багато зробити. І зробили. Вдячний однодумцям – бо вже через 4 роки у системі Міністерства вищої освіти УРСР з’явився новий вищий навчальний заклад – Черкаський інженерно-технологічний інститут. І на других виборах колеги довірили мені його очолити. Коли мені кажуть, що я колишній ректор, уточнюю: перший. Першим же завжди важче. Але й отримувати перемоги – приємніше. Поставив перед собою завдання зробити інститут справді престижним вишем. Для цього збудовано при мені четвертий  і приєднаний п’ятий корпуси, що значно розширило можливість навчатися по-сучасному. Дбали і про здоров’я студентів. До їх послуг з’явився 6 і 7 корпуси, стадіон, спортивно-оздоровча база на річці Рось з мальовничим краєвидом на 2 га.

Це при Валентині Бикову Черкаський технологічний став відомим у всьому світі – наш виш вперше в Україні заснував факультет по роботі з іноземними студентами. Сьогодні традиція жива. Торік відзначили 25-річчя його створення. До речі, це був єдиний філіал, що мав такий факультет. В 2016 році  будемо відзначати 25-річчя факультету підвищення кваліфікації,  (нині Центр післядипломної освіти та підвищення кваліфікації), що дозволяє отримувати другу вищу освіту.

– Як же вдавалося здійснити такі грандіозні справи?

– Звісно, не самому. Мені спочатку повірили, а потім підтримали. Черкаси теж допомагали інституту, ділилися коштами на його розвиток виробничі об’єднання «Азот», «Хімволокно», «Темп». Мали підтримку і в облвиконкомі. Начальник облплану був «наш». Щиро вдячний тодішньому начальнику облплану, а нині Почесному професору ЧДТУ Сергію Марковичу Гребенюку.

…Життя зроблене. Валентин Биков – заслужений діяч науки і техніки УРСР, доктор технічних наук, професор, академік Академії інженерних наук України, академік Національної академії екологічних технологій. І нині він у строю: завідувач кафедри, радник ректора.

Дослухаймося до його порад і побажань. А вони такі: працювати, працювати, працювати. Наш університет на зразок провідних європейських університетів мусить обов’язково мати у своєму складі високоефективний науково-дослідний інститут.