ЧДТУ

У Черкаському державному технологічному університеті навчаються 69 студентів з інших країн. Кількість зменшилася від початку повномасштабного вторгнення – до того було 140. Про це йдеться в сюжеті «Суспільне Черкаси».

Та війна – не єдина причина, яка зупиняє іноземців навчатися в українських освітніх закладах, розповів Суспільному начальник навчально-наукового центру з роботи з іноземними студентами Сергій Оніщенко.

По відеозв’язку відбувається заняття з української мови для 26-річного Чжана із Шанхаю. Нині він працює в університеті викладачем з малювання, але хоче приїхати на навчання до України.

– Я планую навчатися в аспірантурі в університеті імені Тараса Шевченка. Я художник, люблю українське мистецтво. Мені подобається українська архітектура і українські картини маслом, – розповів він.

Для вступу Чжану потрібно пройти курси з вивчення української мови. Він обрав підготовче відділення черкаського освітнього закладу.

– Зараз моя подруга з Китаю навчається у Черкасах. Мені дуже подобаються Черкаси. Спочатку я читав, слухав.

На підготовчому відділені майбутніх студентів готують протягом восьми місяців або року, розповіла старша викладачка кафедри української мови та загального мовознавства Олена Деньга:

– У нас раніше було багато арабських студентів, які вибирали навчання у медичних закладах. Це для них було дуже важливо і дуже престижно, тому що вони казали, що багато гарних лікарів – саме з України. У нас вони вивчали українську мову і аспекти, біологію, хімію, а потім могли їхати в будь-який заклад вищої освіти. Також є студенти, які вивчали це не для того, щоб навчатися, а для того, щоб, наприклад, із Туреччини працювати в сфері туризму. Вони вивчали мову, це для них як додатковий бонус на роботі – знання мови. Китайські студенти дуже часто навчалися два роки, тому що для них трошки важче опановувати.

Знання української – обов’язкова умова вступу до освітніх закладів України, додала пані Олена. Після її вивчення вони складають іспити:

– Без знання мови вони не можуть навчатися на першому курсі. Одного року я не скажу що зовсім достатньо, але це мінімум, щоб розуміти щось. Зазвичай перший курс для них важкуватий, але потім, якщо вони знаходяться тут, то, звичайно, спілкуються більше і вже більше практики.

Мову студенти опановують по-різному:

– Якщо брати, наприклад, арабських студентів, вони порівняно починають дуже швидко розмовляти. У мене є таке хобі, як музика, тому ми багато співаємо на уроках і це дає змогу швидше почати розмовляти фразами. А китайські студенти дуже красиво каліграфію пишуть, запам’ятовують закінчення, розуміють систему відмінків, але щоб розмовляти, їм треба більше практики.

На другому курсі за спеціальністю «Право» навчається Довлетгелді Кузиєв. Він приїхав із Туркменістану:

– Тут, в Україні, вивчилися мої брати. Потім і я сюди прийшов. Трохи складно було, але стараємося вивчити українську мову. Перед вступом учив українську мову й математику. Зараз навчання легше, трохи почав розуміти українську мову. Нам теж треба українською мовою розмовляти.

Цьогоріч на навчання в магістратурі приїхав з Туркменістану Бегенчгелді Сапаров. Каже, Десять років він уже вивчав у Черкасах прикладну лінгвістику. Обрав знову Україну, бо задоволений рівнем освіти:

– Приїхав тут навчатися на економіку, магістратура. Раніше я вже вчився в Черкасах, тому хотів продовжити і завершити повну магістратуру, щоб добре приймали у моїй країні цю спеціальність. Навчаємось дружньо, іноземець чи ні – не має значення. Мені це подобається.

Та працювати, зазначив студент, повернеться до своєї країни. Так зазвичай і відбувається, розповів начальник навчально-наукового центру з роботи із іноземними студентами Сергій Оніщенко.

– Ми ж видаємо дипломи європейського зразка. Тобто вони визнаються по всьому світу. І тому труднощів у наших випускників з наступним працевлаштуванням не виникало, – пояснив він.

З його слів, у 2022-2023 роках в університеті навчались 33 іноземні студенти. Та такий спад зумовлений не лише повномасштабним вторгненням:

– Ще одна причина – це те, що європейські, світові ЗМІ не зовсім правильно відображають ситуацію в Україні. Дехто вважає, що вся Україна повністю в бойових діях. І ще одна причина – це те, що є країни підвищеного міграційного ризику. З ними працювати, особливо зараз, в умовах війни, дуже важко. Їм відмовляють в оформленій видачі віз. Ну, а це, звичайно, перепона для приїзду в Україну. На цей час ми маємо лише громадян із чотирьох країн.

Іноземних студентів почали набирати з 1986 року, зазначив Сергій Оніщенко. Під час війни вчена рада затвердила для них змішану форму навчання, що і допомагає іноземцям продовжувати здобувати освіту.

– Передусім треба пересвідчитись у тому, чи володіє іноземець українською мовою. Якщо ні, для цього є рік вивчення української мови, так зване підготовче відділення. І основне, що має зробити іноземець, — це, звичайно, отримати запрошення встановленого зразка на навчання в Україну. На підставі цього запрошення він потім уже і перетинає кордон, або ж вступає дистанційно. Зараз в умовах війни нам дозволено займатися набором іноземних студентів дистанційно. За весь час не було жодного року, щоб ми припинили такий набір. Є заклади, які в умовах війни взагалі відмовились працювати з навчанням іноземних студентів через ці складнощі, які виникають при роботі з ними, – зазначив пан Сергій.