ЧДТУ

14-річна Вероніка Подакіна з Черкас вивчає інженерні конструкції побудовані за принципом біонічної концепції, тобто подібні до природних предметів. Зі своїми дослідженнями школярка вже перемогла на двох міжнародних конкурсах і продовжує вивчати тему. У чому користь таких знань, – про це йдеться в матеріалі «Подробиці».

Вероніка демонструє на планшеті креслення та 3D-моделі конструкцій, які досліджувала. Кронштейни для порівняння характеристик зроблені за різними принципами. Антропогенний виготовлений людиною, і біонічний – схожий на природній.

Наукову діяльність школярка розпочала рік тому, подалася на Всеукраїнський етап конкурсу Малої академії наук. Тему вибрала цікаву для себе – як підвищити рівень міцності інженерних конструкцій через застосування біонічних концепцій.

Вероніка Подакіна, школярка:

Тобто те, що вже є в природі, перемістити ключовий аспект і принцип до інженерних, що проявило себе гармонійно в навколишньому середовищі.

Конструкції спершу розробляли та модифікували. Використовували для цього і штучний інтелект. Потому моделі надрукували на 3D-принтері й випробовували, аналізуючи результати. Зі своєю роботою Вероніка посіла друге місце.

Максим Бондаренко, професор, доктор технічних наук, завідувач кафедри приладобудування, мехатроніки та комп’ютеризованих технологій Черкаського державного технологічного університету, науковий керівник проєкту:

Це питання актуальне і дійсно цікаве людям, бо на сьогоднішній момент головна боротьба в усьому світі – інженерні конструкції, як спростити, менше ресурсів, але при цьому, щоб механічні функціональності не погіршувалися.

А потім у складі Національної збірної академії старшокласниця здобула дві перемоги на міжнародних конкурсах у Хорватії й Тайвані. Досліджувати інженерні конструкції юна науковиця продовжує і далі.

Вероніка Подакіна, школярка:

Розробляємо і досліджуємо метод адаптивного керування зусиллям захвату та швидкістю переміщення об'єктів біоелектронними маніпуляторами, тобто це напряму пов'язано з темою протезів.

Допитливість, бажання вивчати нове, а ще підтримка родини та викладачів. Саме ці риси, розповідає директор школи, де навчається Вероніка, допомогли сформувати цікавість дівчинки до науки.

Сергій Саєнко, директор першої міської гімназії:

Класний керівник буквально з того класу, як ми дали цей клас, вона прийшла і сказала: у мене росте майбутня зірочка, про неї ще почує весь світ. Різні ці чинники збираються, плюс бажання дитини.

Пишаються досягненнями доньки і її батьки. Секрет виховання юної науковиці, кажуть, простий.

Анна Подолянська та Максим Подакін, батьки:

Любіть все, що вас оточує, особливо ваших дітей, бо це насправді, якщо ставишся до справи з любов’ю, то ніколи не будеш працювати, а будеш робити улюблену справу, і все буде цікавим.

Вероніка сподівається, що її досліди допоможуть удосконалити систему протезування, а також будуть корисними й для інших галузей.