Номативно-правові акти
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про боротьбу з тероризмом
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, № 25, ст.180)
{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 2600-IV від 31.05.2005, ВВР, 2005, № 25, ст.335
№ 3200-IV від 15.12.2005, ВВР, 2006, № 14, ст.116
№ 1254-VI від 14.04.2009, ВВР, 2009, № 36-37, ст.511
№ 1900-VI від 16.02.2010, ВВР, 2010, № 19, ст.151
№ 2258-VI від 18.05.2010, ВВР, 2010, № 29, ст.392
№ 2592-VI від 07.10.2010, ВВР, 2011, № 10, ст.63
№ 3266-VI від 21.04.2011, ВВР, 2011, № 43, ст.449
№ 5461-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 5, ст.62
№ 5502-VI від 20.11.2012, ВВР, 2014, № 8, ст.88
№ 406-VII від 04.07.2013, ВВР, 2014, № 20-21, ст.712}
{Щодо втрати чинності Закону
№ 2592-VI від 07.10.2010 додатково див. Закон
№ 763-VII від 23.02.2014, ВВР, 2014, № 12, ст.189}
{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 877-VII від 13.03.2014, ВВР, 2014, № 15, ст.326
№ 1313-VII від 05.06.2014, ВВР, 2014, № 29, ст.946
№ 1630-VII від 12.08.2014, ВВР, 2014, № 39, ст.2007
№ 1702-VII від 14.10.2014, ВВР, 2014, № 50-51, ст.2057
№ 141-VIII від 03.02.2015, ВВР, 2015, № 13, ст.87
№ 378-VIII від 12.05.2015, ВВР, 2015, № 28, ст.246
№ 649-VIII від 17.07.2015, ВВР, 2015, № 37-38, ст.369
№ 901-VIII від 23.12.2015, ВВР, 2016, № 4, ст.44
№ 965-VIII від 02.02.2016, ВВР, 2016, № 10, ст.104
№ 1437-VIII від 07.07.2016, ВВР, 2016, № 33, ст.564
№ 1798-VIII від 21.12.2016, ВВР, 2017, № 7-8, ст.50
№ 2004-VIII від 06.04.2017, ВВР, 2017, № 21, ст.246
№ 2268-VIII від 18.01.2018, ВВР, 2018, № 10, ст.54
№ 2293-VIII від 27.02.2018, ВВР, 2018, № 19, ст.180
№ 2581-VIII від 02.10.2018, ВВР, 2018, № 46, ст.371
№ 361-IX від 06.12.2019, ВВР, 2020, № 25, ст.171
№ 720-IX від 17.06.2020}
Цей Закон з метою захисту особи, держави і суспільства від тероризму, виявлення та усунення причин і умов, які його породжують, визначає правові та організаційні основи боротьби з цим небезпечним явищем, повноваження і обов'язки органів виконавчої влади, об'єднань громадян і організацій, посадових осіб та окремих громадян у цій сфері, порядок координації їх діяльності, гарантії правового і соціального захисту громадян у зв'язку із участю у боротьбі з тероризмом.
Положення цього Закону не можуть бути застосовані як підстава для переслідування громадян, які, діючи в межах закону, виступають на захист своїх конституційних прав і свобод.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення основних термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
тероризм - суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров'я ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей;
терористичний акт - злочинне діяння у формі застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, відповідальність за які передбачена статтею 258 Кримінального кодексу України. У разі, коли терористична діяльність супроводжується вчиненням злочинів, передбачених статтями 112, 147, 258-260, 443, 444, а також іншими статтями Кримінального кодексу України, відповідальність за їх вчинення настає відповідно до Кримінального кодексу України;
активи, що пов'язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, - кошти, майно, майнові і немайнові права, що повністю або частково, прямо чи опосередковано належать або перебувають під контролем осіб, що пов'язані з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, та активи, які отримані або походять від таких коштів, майна, майнових і немайнових прав, а також інші активи зазначених осіб;
{Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3266-VI від 21.04.2011}
технологічний тероризм - кримінальні правопорушення, що вчиняються з терористичною метою із застосуванням ядерної, хімічної, бактеріологічної (біологічної) та іншої зброї масового ураження або її компонентів, інших шкідливих для здоров'я людей речовин, засобів електромагнітної дії, комп'ютерних систем та комунікаційних мереж, включаючи захоплення, виведення з ладу і руйнування потенційно небезпечних об'єктів, які прямо чи опосередковано створили або загрожують виникненням загрози надзвичайної ситуації внаслідок цих дій та становлять небезпеку для персоналу, населення та довкілля; створюють умови для аварій і катастроф техногенного характеру;
{Абзац п'ятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020}
терористична діяльність - діяльність, яка охоплює:
планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів;
підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об'єктів у терористичних цілях;
організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах;
вербування, озброєння, підготовку та використання терористів;
пропаганду і поширення ідеології тероризму;
проходження навчання тероризму;
{Частину першу статті 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 361-IX від 06.12.2019}
виїзд з України та в’їзд в Україну з терористичною метою;
{Частину першу статті 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 361-IX від 06.12.2019}
фінансування та інше сприяння тероризму;
{Абзац статті 1 в редакції Закону № 2258-VI від 18.05.2010}
фінансування тероризму - надання чи збір будь-яких активів прямо чи опосередковано з метою їх використання або усвідомленням можливості того, що їх буде використано повністю або частково:
{Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 2258-VI від 18.05.2010; в редакції Законів № 1702-VII від 14.10.2014, № 361-IX від 06.12.2019}
для будь-яких цілей окремим терористом чи терористичною групою (організацією);
{Абзац статті 1 в редакції Законів № 1702-VII від 14.10.2014, № 361-IX від 06.12.2019}
для організації, підготовки або вчинення терористичного акту, втягнення у вчинення терористичного акту, публічних закликів до вчинення терористичного акту, створення терористичної групи (організації), сприяння вчиненню терористичного акту, проходження навчання тероризму, виїзду з України та в’їзду в Україну з терористичною метою, провадження будь-якої іншої терористичної діяльності, а також спроби вчинення таких дій;
{Абзац статті 1 в редакції Законів № 1702-VII від 14.10.2014, № 361-IX від 06.12.2019}
міжнародний тероризм - здійснювані у світовому чи регіональному масштабі терористичними організаціями, угрупованнями, у тому числі за підтримки державних органів окремих держав, з метою досягнення певних цілей суспільно небезпечні насильницькі діяння, пов'язані з викраденням, захопленням, вбивством ні в чому не винних людей чи загрозою їх життю і здоров'ю, зруйнуванням чи загрозою зруйнування важливих народногосподарських об'єктів, систем життєзабезпечення, комунікацій, застосуванням чи загрозою застосування ядерної, хімічної, біологічної та іншої зброї масового ураження;
терорист - особа, яка бере участь у терористичній діяльності;
терористична група - група з двох і більше осіб, які об'єдналися з метою здійснення терористичних актів;
терористична організація - стійке об'єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Організація визнається терористичною, якщо хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації;
боротьба з тероризмом - діяльність щодо запобігання, виявлення, припинення, мінімізації наслідків терористичної діяльності;
антитерористична операція - комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності;
{Абзац частини першої статті 1 в редакції Закону № 1313-VII від 05.06.2014}
район проведення антитерористичної операції - визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція;
режим у районі проведення антитерористичної операції - особливий порядок, який може вводитися в районі проведення антитерористичної операції на час її проведення і передбачати надання суб'єктам боротьби з тероризмом визначених цим Законом спеціальних повноважень, необхідних для звільнення заручників, забезпечення безпеки і здоров'я громадян, які опинилися в районі проведення антитерористичної операції, нормального функціонування державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій;
{Абзац статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5461-VI від 16.10.2012}
заручник - фізична особа, яка захоплена і (або) утримується з метою спонукання державного органу, підприємства, установи чи організації або окремих осіб здійснити якусь дію або утриматися від здійснення якоїсь дії як умови звільнення особи, що захоплена і (або) утримується.
Стаття 2. Правові основи боротьби з тероризмом
Правову основу боротьби з тероризмом становлять Конституція України, Кримінальний кодекс України, цей Закон, інші закони України, Європейська конвенція про боротьбу з тероризмом, 1977 р., Міжнародна конвенція про боротьбу з бомбовим тероризмом, 1997 р., Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму, 1999 р., інші міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, укази і розпорядження Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, а також інші нормативно-правові акти, що приймаються на виконання законів України.
Стаття 3. Основні принципи боротьби з тероризмом
Боротьба з тероризмом ґрунтується на принципах:
законності та неухильного додержання прав і свобод людини і громадянина;
комплексного використання з цією метою правових, політичних, соціально-економічних, інформаційно-пропагандистських та інших можливостей; пріоритетності попереджувальних заходів;
невідворотності покарання за участь у терористичній діяльності;
пріоритетності захисту життя і прав осіб, які наражаються на небезпеку внаслідок терористичної діяльності;
поєднання гласних і негласних методів боротьби з тероризмом;
нерозголошення відомостей про технічні прийоми і тактику проведення антитерористичних операцій, а також про склад їх учасників;
єдиноначальності в керівництві силами і засобами, що залучаються для проведення антитерористичних операцій;
співробітництва у сфері боротьби з тероризмом з іноземними державами, їх правоохоронними органами і спеціальними службами, а також з міжнародними організаціями, які здійснюють боротьбу з тероризмом;
антитерористична операція може здійснюватися одночасно із відсіччю збройної агресії в порядку статті 51 Статуту Організації Об’єднаних Націй та/або в умовах запровадження воєнного чи надзвичайного стану відповідно до Конституції України та законодавства України.
{Статтю 3 доповнено абзацом десятим згідно із Законом № 2268-VIII від 18.01.2018}
Розділ II
ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ БОРОТЬБИ З ТЕРОРИЗМОМ
Стаття 4. Суб'єкти боротьби з тероризмом
Організація боротьби з тероризмом в Україні та забезпечення її необхідними силами, засобами і ресурсами здійснюються Кабінетом Міністрів України у межах його компетенції.
Центральні органи виконавчої влади беруть участь у боротьбі з тероризмом у межах своєї компетенції, визначеної законами та виданими на їх основі іншими нормативно-правовими актами.
Суб’єктами, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом у межах своєї компетенції, є:
Служба безпеки України, яка є головним органом у загальнодержавній системі боротьби з терористичною діяльністю;
Міністерство внутрішніх справ України;
Національна поліція;
{Частину третю статті 4 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 901-VIII від 23.12.2015}
Міністерство оборони України;
центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері цивільного захисту;
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону;
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань;
Управління державної охорони України;
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи.
{Частину третю статті 4 доповнено абзацом десятим згідно із Законом № 965-VIII від 02.02.2016}
{Частина третя статті 4 в редакції Законів № 2600-IV від 31.05.2005, № 5461-VI від 16.10.2012}
До участі у здійсненні заходів, пов'язаних з попередженням, виявленням і припиненням терористичної діяльності, залучаються у разі необхідності також:
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
{Абзац другий частини четвертої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 361-IX від 06.12.2019}
Служба зовнішньої розвідки України;
Міністерство закордонних справ України;
Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України;
{Частину четверту статті 4 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1313-VII від 05.06.2014}
центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони здоров'я;
центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику в електроенергетичному, вугільно-промисловому та нафтогазовому комплексах;
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності;
центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сферах транспорту;
{Зміни до абзацу частини четвертої статті 4 див. в Законі № 5502-VI від 20.11.2012}
центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну фінансову політику;
центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища;
центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну аграрну політику;
{Абзац частини четвертої статті 4 виключено на підставі Закону № 406-VII від 04.07.2013}
{Абзац чотирнадцятий частини четвертої статті 4 виключено на підставі Закону № 965-VIII від 02.02.2016}
{Частина четверта статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3200-IV від 15.12.2005, № 2258-VI від 18.05.2010; в редакції Закону № 5461-VI від 16.10.2012}
У разі реорганізації або перейменування центральних органів виконавчої влади, перелічених у цій статті, їхні функції у сфері боротьби з тероризмом можуть переходити до їх правонаступників, якщо це передбачено відповідними актами Президента України.
{Частина п'ята статті 4 в редакції Закону № 2258-VI від 18.05.2010; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2592-VI від 07.10.2010}
До участі в антитерористичних операціях за рішенням керівництва антитерористичної операції можуть бути залучені з дотриманням вимог цього Закону й інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від підпорядкованості і форми власності, їх посадові особи, а також громадяни за їх згодою.
Координацію діяльності суб'єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України.
Стаття 5. Повноваження суб'єктів, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом
Служба безпеки України здійснює боротьбу з тероризмом шляхом проведення оперативно-розшукових та контррозвідувальних заходів, спрямованих на запобігання, виявлення та припинення терористичної діяльності, у тому числі міжнародної; збирає інформацію про діяльність іноземних та міжнародних терористичних організацій; провадить у межах визначених чинним законодавством повноважень виключно з метою отримання упереджувальної інформації у разі загрози вчинення терористичного акту або при проведенні антитерористичної операції оперативно-технічні пошукові заходи у системах і каналах телекомунікацій, які можуть використовуватися терористами; забезпечує через Антитерористичний центр при Службі безпеки України організацію і проведення антитерористичних заходів, координацію діяльності суб'єктів боротьби з тероризмом відповідно до визначеної законодавством України компетенції; здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних з терористичною діяльністю; ініціює питання накладення на невизначений строк арешту на активи, що пов'язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них за зверненням особи, яка може документально підтвердити потреби в покритті основних та надзвичайних витрат; забезпечує у взаємодії з розвідувальними органами України безпеку від терористичних посягань установ України за межами її території, їх співробітників та членів їхніх сімей.
{Частина перша статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3200-IV від 15.12.2005, № 3266-VI від 21.04.2011, № 1313-VII від 05.06.2014, № 720-IX від 17.06.2020}
Міністерство внутрішніх справ України спільно з Національною поліцією організовує боротьбу з тероризмом шляхом запобігання, виявлення та припинення кримінальних правопорушень, вчинених з терористичною метою, розслідування яких віднесене законодавством України до компетенції Національної поліції; надає Антитерористичному центру при Службі безпеки України необхідні сили і засоби; забезпечує їх ефективне використання під час проведення антитерористичних операцій.
{Частина друга статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 901-VIII від 23.12.2015, № 720-IX від 17.06.2020}
Міністерство оборони України, органи військового управління, з’єднання, військові частини і підрозділи Збройних Сил України забезпечують захист від терористичних посягань об’єктів та майна Збройних Сил України, зброї масового ураження, ракетної і стрілецької зброї, боєприпасів, вибухових та отруйних речовин, що перебувають у військових частинах або зберігаються у визначених місцях; організовують підготовку та застосування сил і засобів Сухопутних військ, Повітряних Сил, Військово-Морських Сил і Сил спеціальних операцій Збройних Сил України в разі вчинення терористичного акту у повітряному просторі, у територіальних водах України; беруть участь у проведенні антитерористичних операцій на військових об'єктах та в разі виникнення терористичних загроз безпеці держави із-за меж України; в разі залучення до проведення антитерористичної операції - забезпечують із застосуванням наявних сил та засобів виконання завдань щодо припинення діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій; беруть участь у затриманні осіб, а у випадках, коли їх дії реально загрожують життю та здоров’ю заручників, учасників антитерористичної операції або інших осіб - їх знешкоджують.
{Частина третя статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1900-VI від 16.02.2010; в редакції Закону № 1313-VII від 05.06.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1437-VIII від 07.07.2016}
Центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері цивільного захисту, підпорядковані їм органи управління у справах цивільної оборони та спеціалізовані формування, війська цивільної оборони здійснюють заходи щодо захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних з технологічними терористичними проявами та іншими видами терористичної діяльності; беруть участь у заходах з мінімізації та ліквідації наслідків таких ситуацій під час проведення антитерористичних операцій, а також здійснюють просвітницькі та практично-навчальні заходи з метою підготовки населення до дій в умовах терористичного акту.
{Частина четверта статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5461-VI від 16.10.2012}
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та органи охорони державного кордону здійснюють боротьбу з тероризмом шляхом запобігання, виявлення та припинення спроб перетинання терористами державного кордону України, незаконного переміщення через державний кордон України зброї, вибухових, отруйних, радіоактивних речовин та інших предметів, що можуть бути використані як засоби вчинення терористичних актів; забезпечують безпеку морського судноплавства в межах територіальних вод та виключної (морської) економічної зони України під час проведення антитерористичних операцій; надають Антитерористичному центру при Службі безпеки України необхідні сили і засоби, забезпечують їх ефективне використання під час проведення антитерористичних операцій.
{Частина п'ята статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2600-IV від 31.05.2005, № 5461-VI від 16.10.2012, № 1313-VII від 05.06.2014}
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань здійснює заходи щодо запобігання та припинення кримінальних правопорушень терористичної спрямованості на об'єктах Державної кримінально-виконавчої служби України.
{Частина шоста статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1254-VI від 14.04.2009, № 5461-VI від 16.10.2012, № 720-IX від 17.06.2020}
Управління державної охорони України бере участь в операціях з припинення терористичних актів, спрямованих проти посадових осіб та об'єктів, охорону яких доручено підпорядкованим цьому Управлінню підрозділам, надає Антитерористичному центру при Службі безпеки України необхідні сили і засоби; забезпечує їх ефективне використання під час проведення антитерористичних операцій.
{Частина сьома статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1313-VII від 05.06.2014}
Розвідувальні органи України здійснюють добування, аналітичну обробку та надання в установленому порядку розвідувальної інформації про діяльність іноземних та міжнародних терористичних організацій за межами України, а також здійснюють заходи безпосередньої протидії терористичним загрозам життю і здоров'ю громадян України, установам та об'єктам державної власності України в разі залучення розвідувальних органів України до участі в антитерористичних операціях за межами України.
{Статтю 5 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 3200-IV від 15.12.2005}
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, здійснює контрольно-дозвільні процедури з переміщення товарів (вантажів) у районі проведення антитерористичної операції, вживає заходів для виявлення, аналізу та перевірки фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з фінансуванням тероризму, здійснює інші заходи із запобігання та припинення кримінальних правопорушень у сфері оподаткування, митній та бюджетній сферах, злочинів, пов’язаних з відмиванням, легалізацією, розкраданням коштів та іншими незаконними фінансовими операціями.
{Статтю 5 доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом № 965-VIII від 02.02.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020}
Стаття 6. Повноваження інших суб'єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом
Суб'єкти, які залучаються до боротьби з тероризмом, у межах своєї компетенції здійснюють заходи щодо запобігання, виявлення і припинення терористичних актів та кримінальних правопорушень терористичної спрямованості; розробляють і реалізують попереджувальні, режимні, організаційні, виховні та інші заходи; забезпечують умови проведення антитерористичних операцій на об'єктах, що належать до сфери їх управління; надають відповідним підрозділам під час проведення таких операцій матеріально-технічні та фінансові засоби, засоби транспорту і зв'язку, медичне обладнання і медикаменти, інші засоби, а також інформацію, необхідну для виконання завдань щодо боротьби з тероризмом.
{Частина перша статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020}
Стаття 7. Антитерористичний центр при Службі безпеки України
На Антитерористичний центр при Службі безпеки України покладається:
розроблення концептуальних засад та програм боротьби з тероризмом, рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності заходів щодо виявлення та усунення причин та умов, які сприяють вчиненню терористичних актів та інших кримінальних правопорушень, здійснюваних з терористичною метою;
{Абзац другий частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020}
збирання в установленому порядку, узагальнення, аналіз та оцінка інформації про стан і тенденції поширення тероризму в Україні та за її межами;
організація і проведення антитерористичних операцій та координація діяльності суб'єктів, які ведуть боротьбу з тероризмом чи залучаються до конкретних антитерористичних операцій;
організація і проведення командно-штабних і тактико-спеціальних навчань та тренувань;
участь у підготовці проектів міжнародних договорів України, підготовка і подання в установленому порядку пропозицій щодо вдосконалення законодавства України у сфері боротьби з тероризмом, фінансування проведення суб'єктами, які ведуть боротьбу з тероризмом, антитерористичних операцій, здійснення заходів щодо запобігання, виявлення та припинення терористичної діяльності;
взаємодія із спеціальними службами, правоохоронними органами іноземних держав та міжнародними організаціями з питань боротьби з тероризмом.
Антитерористичний центр при Службі безпеки України складається з Міжвідомчої координаційної комісії та штабу, а також координаційних груп та їх штабів, які створюються при регіональних органах Служби безпеки України. У складі Антитерористичного центру при Службі безпеки України можуть створюватися і діяти військово-цивільні адміністрації - тимчасові державні органи, які призначені для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення безпеки і нормалізації життєдіяльності населення, правопорядку, участі у протидії диверсійним проявам і терористичним актам, недопущення гуманітарної катастрофи в районі проведення антитерористичної операції. Організація, повноваження і порядок діяльності військово-цивільних адміністрацій визначаються законом.
{Частина друга статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 141-VIII від 03.02.2015}
Міжвідомча координаційна комісія Антитерористичного центру при Службі безпеки України формується з керівника Антитерористичного центру та його заступників; заступників Міністра внутрішніх справ України, заступників керівника Національної поліції, керівників центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері цивільного захисту; заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України; заступників керівників центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону, Управління державної охорони України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань; командувача Національної гвардії України; начальника Управління Служби безпеки України в м. Києві, заступника голови Київської міської державної адміністрації, заступників керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також інших визначених Президентом України посадових осіб.
{Частина третя статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2600-IV від 31.05.2005; в редакції Закону № 5461-VI від 16.10.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 877-VII від 13.03.2014; в редакції Закону № 1313-VII від 05.06.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 901-VIII від 23.12.2015}
Положення про Антитерористичний центр при Службі безпеки України, персональний склад Міжвідомчої координаційної комісії затверджуються Президентом України. Керівник Антитерористичного центру при Службі безпеки України призначається Президентом України.
{Частина четверта статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2592-VI від 07.10.2010}
Поточну роботу з виконання завдань, покладених на Антитерористичний центр при Службі безпеки України, організовує його штаб.
До складу координаційних груп при регіональних органах Служби безпеки України входять керівники регіональних органів Служби безпеки України, територіальних органів Національної поліції, регіональних органів та територіальних підрозділів Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, відповідних органів з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Автономної Республіки Крим, обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, у регіонах, де дислоковано органи охорони державного кордону, підрозділи Управління державної охорони України, - їх керівники, а також представники інших місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій.
{Частина шоста статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2600-IV від 31.05.2005, № 1313-VII від 05.06.2014, № 901-VIII від 23.12.2015}
Координаційні групи при регіональних органах Служби безпеки України очолюють відповідно начальник Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим, начальник управління Служби безпеки України в області, містах Києві та Севастополі.
Склад координаційних груп при регіональних органах Служби безпеки України затверджується відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, головою обласної державної адміністрації, головою виконавчого органу Київської чи Севастопольської міської ради.
Організаційне забезпечення роботи координаційних груп здійснюється регіональними органами Служби безпеки України.
Антитерористичний центр при Службі безпеки України утримується за рахунок коштів, передбачуваних окремим рядком у Державному бюджеті України, а також інших джерел, передбачених законами України.
{Частина десята статті 7 в редакції Закону № 141-VIII від 03.02.2015}
Стаття 8. Взаємодія суб'єктів, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом
Суб'єкти, які згідно з цим Законом безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом, зобов'язані:
1) взаємодіяти з метою припинення кримінально протиправної діяльності осіб, причетних до тероризму, в тому числі міжнародного, фінансування, підтримки чи вчинення терористичних актів та кримінальних правопорушень, які скоєні з терористичною метою;
{Пункт 1 частини першої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020}
2) здійснювати обмін інформацією щодо:
заволодіння чи виникнення загрози заволодіння терористичними групами (терористичними організаціями) зброєю, вибуховими речовинами, іншими засобами масового ураження;
перетинання державного кордону України її громадянами, іноземцями та особами без громадянства з метою вчинення терористичних актів;
виявлених у пасажирів проїзних документів, що дають право на проїзд у транспортних засобах міжміського та міжнародного сполучення, з ознаками підроблення;
використання чи загрози використання терористами, терористичними групами чи терористичними організаціями засобів зв'язку та комунікаційних технологій;
3) сприяти забезпеченню ефективного прикордонного контролю, контролю за видачею документів, що посвідчують особу, та проїзних документів з метою запобігання їх фальсифікації, підробленню або незаконному використанню;
4) запобігати діям або пересуванню терористів, терористичних груп чи терористичних організацій, а також осіб, які підозрюються у вчиненні терористичних актів або причетності до міжнародних терористичних груп чи організацій;
5) припиняти спроби іноземців, щодо яких є дані про їх причетність до міжнародних терористичних груп чи організацій, здійснювати транзитний проїзд через територію України.
Стаття 9. Сприяння органам, які здійснюють боротьбу з тероризмом
Державні органи, органи місцевого самоврядування, об'єднання громадян, організації, їх посадові особи зобов'язані сприяти органам, які здійснюють боротьбу з тероризмом, повідомляти дані, що стали їм відомі, щодо терористичної діяльності або будь-яких інших обставин, інформація про які може сприяти запобіганню, виявленню і припиненню терористичної діяльності, а також мінімізації її наслідків.