Метою проведення конференції було узагальнення досвіду наукових досліджень у сфері бухгалтерського обліку, контролю та аналізу, а також сприяння їх практичній реа лізації.
В роботі конференції прийняли участь відомі вчені, представники різних шкіл бухгалтерського обліку, економічного аналізу, контролю та аудиту, керівники впливових громадських організацій, представники вищих навчальних закладів з усіх регіонів України та зарубіжжя.
Під час роботи конференції опрацьовано важливі науково-теоретичні та практичні проблеми дослідження сучасних кризових явищ в економіці та питання обліково-контрольного і аналітичного забезпечення функціонування системи менеджменту підприємства. Отримані висновки та рекомендації відзначаються як науковою, так і практичною значимістю, визначенням актуальності проблем та шляхів їх вирішення.
На пленарному засіданні із вітальною промовою виступив заступник Голови оргкомітету конференції, проректор з науково-педагогічної роботи та соціально-економічного розвитку Черкаського державного технологічного університету, завідувач кафедри бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту, д.е.н., професор В.М. Яценко.
Після вітальної промови Володимир Микитович у своїй доповіді «Активізація інноваційної підприємницької діяльності в Україні»зазначив, що європейський вибір України на шляху інтеграції у високотехнологічне конкурентне середовище зумовив необхідність формування та запровадження інноваційної моделі розвитку, яка повинна була забезпечити високі та стабільні темпи економічного зростання, вирішити певні соціальні й екологічні проблеми, забезпечити конкурентоспроможність національної економіки, підвищити експортний потенціал країни, гарантувати їй економічну безпеку. Яценко В.М. зауважив, що на практиці інноваційний розвиток не став однією з головних характеристик зростання національної економіки України. Спостерігалися протягом кількох років й позитивні тенденції, але вони мали переважно тимчасовий характер і змінювалися слабкими зрушеннями в економіці, що характеризує інноваційні процеси в Україні як нестійкі та позбавлені чітких довготермінових стимулів для інноваційної діяльності.
У зв’язку з цим Володимир Микитович розглянув основні чинники, які впливають на інноваційну діяльність підприємства, дослідив стан інноваційної діяльності в Україні, динаміку впровадження інновацій на промислових підприємствах України у 2008-2012 рр. та джерела фінансування інноваційної діяльності в промисловості, обґрунтував необхідність для розвитку інноваційної діяльності в Україні здійснення комплексу організаційно-економічних заходів, що охоплюватимуть: здійснення ефективної державної інноваційної політики, погоджуючи темпи і пропорції розвитку науки, технологій і виробництва; вдосконалення механізму захисту прав інтелектуальної власності та процедур патентного захисту інновацій; забезпечення сприятливого клімату для створення власних наукомістких виробництв повного циклу шляхом використання різних форм державної підтримки; розвиток інноваційної інфраструктури шляхом покращення системи інформаційного забезпечення інноваційної діяльності, сертифікації і впровадження розробок, підготовки і перепідготовки кадрів; забезпечення комерціалізації наукових результатів шляхом формування основ для ефективного партнерства державного та підприємницького секторів в інноваційній сфері; розширення міждержавного співробітництва в галузі наукових розробок та інноваційної діяльності, координації зусиль в питаннях розвитку пріоритетних для кількох держав напрямків. Реалізація яких дасть змогу значно підвищити рівень інноваційної активності промислових підприємств, стабілізувати прискорений процес оновлення виробництва, ефективно використовувати внутрішні та залучені зовнішні інвестиції на інноваційну діяльність.
На прикладі досвіду розвинених країн, Яценко В.М. довів, що в умовах глобальної конкуренції на світовому ринку виграє той, хто має розвинену інфраструктуру реалізації нововведень, хто володіє найефективнішим механізмом інноваційної діяльності і використовує увесь діапазон технологій створення та реалізації інновацій.
На завершення доповіді Яценко В.М. окреслив пропозиції щодо активізації інноваційної підприємницької діяльності, що має відбуватись не відокремлено від інших економічних процесів, а у взаємозв’язку з ними, а саме: вивчення попиту споживачів, пошук нових способів задоволення їх потреб та засобів удосконалення існуючих товарів чи їх характеристик; стимулювання ринку збуту інноваційної продукції; вивчення досвіду розвинених країн світу стосовно інтеграції інноваційних процесів в економіку; формування у підприємств, що впроваджують інновації , до більш лояльного їх сприйняття (без остраху та недовіри); вертикальна та горизонтальна інтеграція науки і виробництва.
Із доповіддю «Специфіка промислового маркетингу» виступив д.е.н., головний науковий співробітник Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Россоха Володимир Васильович.
У своїй доповіді Володимир Васильович наголошує, що особливістю маркетингу високотехнологічної продукції є наявність додаткових ризиків, викликаних специфікою інноваційних товарів, необхідністю для виробництва їх складних технологій, навчання для використання нових продуктів, коротким терміном життєвого циклу товару, що обмежує час для проведення маркетингових заходів. Створення високотехнологічних товарів потребує значних вкладень у наукові дослідження й конструкторські розроблення, а просування на промисловому ринку – прямої і синхронної взаємодії всіх служб підприємства.
Володимир Васильович зазначив, що важливе значення для промислового підприємства має вибір концепції маркетингу
На думку Володимира Васильовича, товарна концепція маркетингу, що спрацьовувала на нерозвиненому ринку України з незначною кількістю конкурентів і високим попитом на будь-який товар, нині вже не діє. Очевидна нагальна необхідність упровадження концепції задоволення потреб – знаходження потреб на сегменті ринку зі спроможним платіжним попитом і найкращим способом задоволення їх у вигляді вигідної покупки і післяпродажного обслуговування. Зміна конкурентного середовища на ринку промислових товарів полягає в тому, що конкурент виявляється не за об’єктивними властивостями товару, а за ідентичним використанням пропозиції для задоволенням потреб.
Насамкінець Россоха В. В. зазначив, що маркетинг являє собою сферу економічної науки – раціонального ведення господарства, визначення не лише витрат на проведення комплексу маркетингу, а й доходів від маркетингової діяльності. Водночас економіка не стоїть на місці, ринок диктує свої правила, інтерес до цивілізованого маркетингу просипається навіть у монополістів із психологією спекулянтів, які починають розуміти, що колись настане кінець їхнього єдиновладдя на ринку.
Павлов КостянтинВікторович, д.е.н., професор, проректор по науці Іжевського інституту управління, з м. Іжевська, Росія, виступив з доповіддю «Региональные особенности инновационного развития российской экономики»
КостянтинВікторович підкреслив актуальність врахування регіональної специфіки різних територіальних формувань при визначенні перспектив соціально-економічного розвитку держави оскільки кожен достатньо великий регіон відрізняється від інших багатьма соціально-економічними характеристиками.
Павлов К.В. зазначив, що територіальні особливості істотно вплинули на процес розвитку підприємницької діяльності в різних регіонах Росії. Значно відрізняються за темпами та якістю приватизованих підприємств індустріальні та аграрні райони. Такого роду відмінності пов’язані з об’єктивними та суб’єктивними факторами: галузева структура виробництва в регіоні та його географічне положення, вибір варіанту регіональної стратегії соціально-економічного розвитку.
У зв’язку з цим КостянтинВікторович зазначив, що в умовах перехідного до ринкових відносин періоду відмічалися серйозні відмінності у темпах формування ринкового середовища в залежності від вибору територіальної моделі ринкового реформування.
На думку Павлова К.В., істотні відмінності, які були характерні для різних регіональних моделей реформування російської економіки на перших етапах перехідного періоду зникають з наближенням ринкового середовища за своїми характеристиками до стандартів, характерних для розвинених країн. З розвитком ринкових відносин відмінності між різними регіональними моделями та стратегіями нівелюється і самі ці моделі набувають все більше уніфікованого характеру.
На переконання Павлова К.В., зменшення, стирання відмінностей між варіантами економічної поведінки, характерної для різних регіонів, що спостерігається на сьогодні в російській економіці, можна пояснити достатньо високими темпами росту ВВП, заходами, що приймаються керівництвом держави щодо посилення вертикалі влади й перетину центробіжних процесів, приведенням нормативно-правових та законодавчих актів і документів у відповідність з загальноросійськими вимогами.
Із доповіддю «Державний фінансовий контроль діяльності суб’єктів господарювання» виступиланачальник відділу інспектування у сфері матеріального виробництва та фінансових послуг Державної фінансової інспекції в Черкаській області Золотарьова Неля Олександрівна
В своїй промові Неля Олександрівна розкрила, основні завдання та функції Державної фінансової інспекції щодо реалізації державної політики у сфері державного фінансового контролю діяльності суб’єктів господарювання в Черкаській області.
Серед напрямів розвитку цілісної системи державного фінансового контролю в Україні Золотарьова Н.М. виділила: сприяння формуванню цілісності системи державного фінансового контролю шляхом прийняття Кодексу державного фінансового контролю України, який буде системоутворюючим нормативним актом щодо визначення суб’єктів державного фінансового контролю, їх класифікацією в залежності від компетенції стосовно об’єктів контролю. Обов’язковість взаємоконтролю між різними групами системи державного фінансового контролю, тобто суб'єкт контролю одної групи одночасно є й об'єктом контролю для іншої групи.
Доповідач Золотарьова Н.М. у своїй доповіді акцентувала увагу на головних завданнях органу державного фінансового контролю, які пов’язані в першу чергу з використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, коштів, взятих під гарантії Уряду, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, бюджетних установах і суб’єктах господарювання державного і комунального секторів економіки, а також у юридичних осіб, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі – підконтрольні установи), станом та повнотою виконання підконтрольними установами функцій та завдань, покладених на них відповідно до законодавства.
Відповідаючи на запитання учасників щодо недооцінки ролі фінансового контролю в Україні конференції Золотарьова Н.М. відзначила про дотримання законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, а також дотримання законодавства про державні закупівлі для забезпечення фінансової дисципліни у державі. Такий стан призводить до значних позитивних зрушень, які визначають потребу в підвищенні ролі фінансового контролю на сучасному етапі розвитку економіки.
Орехівський Григорій Анастасійович, к.е.н., доцент кафедри економічної теорії Національного університету біоресурсів та природокористування України виступив з промовою «Вчення, яке креативно живить економіку і світ».
Григорій Анастасійович зазначив, що у науковій спадщині К. Маркса є багато конструктивних теоретико-методологічних ідей, які витримали перевірку часом і визнані провідними науковцями світу. Тому, очевидно, не лише корисно, а й необхідно, раз у раз звертатися до марксизму. Для України нової доби і небаченої стагнаційної кризи в період реставрації капіталізму не зайве враховувати творчу думку найвидатніших зарубіжних вчених, досягнення різних шкіл і напрямів науки.
На думку Орехівського Г.А., марксистське вчення креативне, бо дає можливість постійно розв’язувати нагальні світові проблеми талановито, відхиляючись від традиційних схем мислення. Невичерпне джерело ідей К. Маркса слугує взірцем оригінальності, продовжує озброювати людей животворною економічною теорією.
На завершення виступу, Григорій Анастасійович підкреслив, що останнім часом у світі активно розпочалася реабілітація вчення К. Маркса. Україні не завадить також долучитися до цього креативного вчення, щоб не опинитися на узбіччі глобального прогресу.
З доповіддю «Аудиторська оцінка впливу подальших подій» виступив к.е.н., доцент кафедри фінансового аналізу і контролю Київського національного торговельно-економічного університету Шерстюк Олександр Анатолійович.
Олександр Анатолійович підкреслив необхідність дослідження аудитором впливу подальших подій на фінансові звіти визначена у Міжнародних стандартах контролю якості, аудиту, оглядів, інших послуг, пов’язаних з наданням упевненості. Наголосив на необхідності класифікації подальших подій за періодами, коли вони були виявлені, що дасть можливість визначити вплив подій, що стосувалися інформації фінансової звітності і були виявлені після звітної дати, на необхідність внесення відповідних змін як до фінансової звітності, так і до аудиторського звіту.
На думку Олександра Анатолійовича характер впливу аудиторських доказів на професійне судження аудитора стосовно перевіреної інформації, визначається такими можливими варіантами: 1) виникнення підстав для зміни судження шляхом її модифікації; 2) виникнення підстав для відмови від модифікації судження; 3) виникнення підстав для зміни виду модифікації судження; 4) виникнення підстав для проведення додаткових аудиторських процедур, необхідних для підтвердження чи спростування попереднього судження щодо перевіреної інформації.
На переконання Шерстюка О. А., після оцінювання впливу аудиторських доказів щодо подальших подій на аудиторський звіт, аудитор має вжити заходів щодо інформування про такі події користувачів перевіреної інформації. Водночас, необхідним є оцінювання заходів щодо внесення змін до фінансової звітності та аудиторського звіту, що є характерним для оцінювання впливу подій, про які стало відомо до дати оприлюднення.
На завершення Олександр Анатолійович зазначив,що додатково аудитор має оцінити дії управлінського персоналу для оприлюднення інформації, що стосується подальших подій, та відповідного нового аудиторського звіту. При цьому, необхідно також враховувати наближеність чергових термінів підготовки фінансової звітності, в якій управлінський персонал може врахувати відповідні події.
Старший викладач кафедри обліку, аудиту і статистики Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі Шарапа Ольга Миколаївна виступила з доповіддю «Деякі проблеми та напрями розвитку асоціацій сільгоспвиробників в Україні».
У своїй доповіді Ольга Миколаївна відмітила, що невеликі фермерські господарства зазнають великих труднощів в питанні виходу на зарубіжні ринки. Ефективним вирішенням цих проблем, на думку Шарапи О.М., було б створення національних асоціацій виробників конкретних сільськогосподарських товарів, які представляють інтереси відповідних виробників, створення професійних асоціацій на рівні окремих регіонів, а також розробка і реалізація механізмів допомоги фермерам у напрямах сприяння фермерам у виробничій сфері й сприяння в збуті продукції.
На завершення пленарного засідання учасники конференції прийняли резолюцію та сфотографувались на пам’ять про Х Міжнародну науково-практичну конференцію, що була проведена 15-16 травня 2013 року у Черкаському державному технологічному університеті. 