ЧДТУ

Історія Черкаського державного технологічного університету починається у 1960 р. з Черкаського загальнотехнічного факультету Київського технологічного інституту харчової промисловості (Наказ міністра вищої і середньої спеціальної освіти Української РСР за № 84 від 11 березня 1960 р.).

За роки свого становлення Черкаський державний технологічний університет завдяки потужному кадровому потенціалу та накопиченому досвіду навчальної, наукової та виховної роботи перетворився на провідний науково-педагогічний центр з підготовки висококваліфікованих кадрів у Придніпровському регіоні.

Першим керівником – деканом Черкаського загальнотехнічного факультету – був кандидат технічних наук, доцент Лещенко Дмитро Дмитрович, який чимало зробив для становлення та подальшого зміцнення новоствореного закладу вищої  освіти. Серед перших викладачів факультету були В. П. Криштопа, О. Є. Кравченко, М. П. Лоєцький, Д. С. Сирота,Н. І. Пересипкіна, В. С. Королевич, А. В. Агальцев, В. І. Шатохін та інші. Науковий ступінь та вчене звання на 1960 р. мали: П. Ю. Маруня, І. Я. Казінкін, В. Т. Шпак. Доценти Черкаського педінституту М. Є. Фонкіч та Г. О. Бугаєнко працювали за сумісництвом.

Черкаському регіону і обласному центру в умовах бурхливого розвитку на той час найбільше потрібні були інженери-будівельники. Тому з 20 травня 1961 р. Черкаський загальнотехнічний факультет було підпорядковано Київському інженерно-будівельному інституту. На факультеті тоді навчалося близько 500 студентів. У 1963 р. відбувся перший випуск. Студентів після трирічного терміну навчання було переведено для продовження освіти до інших вищих навчальних закладів України.

Промисловість Черкаської області для свого подальшого розвитку потребувала висококваліфікованих інженерних кадрів. Це сприяло швидкому становленню навчального закладу, зміцненню навчально-матеріальної бази. У 1969 – 1970 рр. за рахунок підприємств хімічної промисловості обласного центру було споруджено два навчальні корпуси, які сьогодні функціонують як корпуси Черкаського державного технологічного університету №№ 2 і  3.

У семидесяті роки минулого століття за вечірньою та заочною формами навчалось близько 1200 студентів. Було створено денне підготовче відділення. Кількість штатних викладачів зросла до 28. Діяло три кафедри: гуманітарних наук, загальнотехнічних і загальнонаукових дисциплін.

Із 1970 по 1975 рр. загальнотехнічний факультет очолював кандидат технічних наук, доцент Аліпов Георгій Іванович. За цей час був зроблений вагомий внесок у розвиток та поліпшення роботи факультету, зокрема добудовано гуртожиток № 1 та їдальню на 220 місць.

У 1976 р. керівником факультету було призначено кандидата технічних наук, доцента Кайдаша Миколу Геврасійовича. Із збільшенням контингенту студентів, зміцненням кадрового складу та розширенням навчально-лабораторної бази й інфраструктури для нашого навчального закладу рамки загальнотехнічного факультету стали завузькими. Тому 10 листопада 1977  р. Наказом міністра вищої і середньої спеціальної освіти за № 370 його було реорганізовано у Черкаський філіал Київського інженерно-будівельного інституту. Крім загальнотехнічного, було створено будівельний факультет, започатковано спеціальність "Промислове та цивільне будівництво" з вечірньою формою навчання.

На той час у філіалі на  двох факультетах навчалися понад 1500 студентів, з яких близько 800 – за заочною формою навчання, і майже 750 – за вечірньою. Працювало п’ять кафедр: марксизму-ленінізму, загальнотехнічних дисциплін, математики, фізики і хімії та будівництва. Половина професорсько-викладацького персоналу мала наукові ступені й вчені звання.

Навчально-матеріальна база філіалу з року в рік зростала: два навчально-лабораторні корпуси, 12 лабораторій, бібліотека, їдальня, буфет і два студентські гуртожитки. Було розроблено генеральний план розвитку Черкаського філіалу Київського інженерно-будівельного інституту на 1980 – 1990 рр., згідно з яким у березні 1980 р. розпочалося будівництво нового дев’ятиповерхового навчально-лабораторного корпусу (нині головний корпус Черкаського державного технологічного університету).

На урочистостях з нагоди закладання підвалин новобудови із капсулою-посланням для наступних поколінь зібрались представники керівництва області й міста, підприємств і організацій. Будівництво цього об’єкта велося за рахунок пайових коштів промислових підприємств Черкаської області. Перспективним планом також передбачалося створення нових факультетів: приладобудівного, механічного, радіотехнічного, економічного, хіміко-технологічного. І  головна мета – набуття вищим навчальним закладом самостійності.

Розширення філіалу пов’язано з появою нових висококваліфікованих працівників, зокрема доктора технічних наук, професора А. К. Поліщука, кандидатів технічних наук, доцентів П. А. Донченка, Г. Т. Олійника, Л. П. Бедлевич. Найбільшим досягненням у розвитку Черкаського філіалу став його перехід у підпорядкування до Київського політехнічного інституту завдяки спільним зусиллям керівників області й міста, зокрема  І. К. Лутака, В. Г. Сокоренка, С. М. Гребенюка. Відвідання філіалу міністром освіти України В. Д. Пархоменком засвідчило перспективність молодого навчального закладу в регіоні. 

01 грудня 1979 р. Черкаський філіал Київського інженерно-будівельного інституту підпорядковано Київському політехнічному інституту, що внесло докорінні зміни в його профіль. Розпочалася підготовка спеціалістів різних галузей народного господарства. Було здійснено прийом студентів на спеціальності "Технологія машинобудування, металорізальні верстати та інструменти", "Прилади точної механіки", "Механічне обладнання заводів будівельних матеріалів". Таким чином, було впроваджено наскрізну підготовку інженерів від першого курсу до останнього за п’ятьма спеціальностями (включаючи спеціальності "Промислове і цивільне будівництво" та "Технологія неорганічних речовин"). На цей час вже складалися основи і традиції нашого навчального закладу.

З 1980 по 1987 рр. філіал очолював доктор технічних наук, професор Поліщук  Анатолій  Костянтинович, який багато зробив для подальшого розвитку матеріальної бази навчального закладу. В 1982 р. створено вечірній факультет, деканом якого призначено кандидата технічних наук, доцента М. М. Битька. Почалася ціліспрямована підготовка до відкриття самостійного вищого навчального закладу. І в цьому питанні велику роль відіграв директор філіалу професор А. К. Поліщук.

У 1983 р. було здано в експлуатацію новий навчально-лабораторний корпус (нині це корпус № 1), завдяки чому збільшилися навчальні площі, поліпшилося технічне оснащення лабораторій, кабінетів.

Відбувся перший випуск інженерів-механіків, розпочато підготовку фахівців за спеціальностями: "Радіотехніка", "Електронно-обчислювальні машини" з вечірньою формою навчання. Вперше здійснено набір на денне відділення за спеціальностями: "Технологія машинобудування, металорізальні верстати та інструменти", "Прилади точної механіки", що стало базою для створення механічного факультету. В цьому ж році відбувся перший випуск інженерів за спеціальністю "Технологія неорганічних речовин".

У ці роки до філіалу прибувають нові кваліфіковані кадри – кандидати наук, доценти В. В. Мироненко, В.  І. Фірсов,  В. І. Кобко, Н. П. Красиловець, Є. Я. Губар. Захистили кандидатські дисертації В. С. Королевич, В. І. Шатохін, К. Я. Охріменко, С. А. Кисіль, В. П. Оніпченко, О. Г. Березняк та інші. Почали працювати в навчальному закладі доктори наук, професори С. І. Губар, Є. О. Васильцов, В. І. Биков, Ю. О. Кочкарьов.

У 1985 р. у філіалі  працювало п’ять докторів наук, професорів, 45 кандидатів наук, доцентів, які мали тісні зв’язки з провідними вченими Київського політехнічного інституту.

У 1980-ті роки у Черкаському регіоні почали активно нарощувати темпи виробництва такі підприємства, як "Азот", фабрика гігровати, завод хімічного волокна, приладобудівний завод, машинобудівний завод ім. Г. Петровського,  заводи "Фотоприлад", "Уманьферммаш" та інші. Необхідність вирішення ряду невідкладних проблем стала основою укладання великої кількості госпдоговірних наукових тем з науковцями Черкаського філіалу КПІ.

Нарощення наукового потенціалу навчального закладу відбувалося через запрошення для роботи, крім професорів, ряду кандидатів наук, доцентів. Це такі викладачі, як В. М. Лісоченко, В. І. Унрод, В. Є. Степаненко, Н. І. Степаненко, Г. С. Столяренко, О. П. Горох, К. З. Ягудін, Л. Г. Темнік, О. І. Бакаєв, Ю. Г. Лега та інші.  Вони зробили вагомий внесок  у подальший розвиток навчального закладу.

З часом розширювали свої можливості підприємства Черкащини, зростала потреба у висококваліфікованих фахівцях. У Черкаському філіалі відчувалась потреба поповнення рядів науковців для підготовки фахівців за спеціальностями "Обчислювальна техніка", "Комп’ютерні науки". Доктор технічних наук, професор Ю. О. Кочкарьов разом із кандидатом технічних наук, доцентом Г. Т. Олійником чимало зусиль доклали до створення і розвитку кафедри обчислювальної техніки. Було відкрито механічний факультет з денною формою навчання, деканом якого було призначено А. П. Ткаченка.

Збільшився і прийом студентів, зокрема на стаціонар – до 125 осіб, на вечірній факультет – до 300 і загальнотехнічний – до 340 осіб. Станом на 16 березня 1985 р. у філіалі налічувалось 2400 студентів: з них 190 – денної форми навчання, 1200 – вечірньої, 1010 – заочної, а також 75 слухачів підготовчого відділення. На восьми кафедрах працювало 90 викладачів.

З початком перебудови (1985 р.) змінилася процедура призначення керівників колективів: їх почали обирати на загальних зборах працівників підприємств, організацій, установ. У квітні 1987 р. на загальних зборах колективу філіалу одноголосно директором було обрано професора Бикова Валентина Івановича, який із 1985 р. очолював кафедру технології машинобудування.

З 1987  по 1991 рр. кількість спеціальностей денної форми навчання зросла з 2 до 6, кількість кафедр – з 8 до 16, докторів наук – з 5 до 16, кандидатів наук – з 45 до 55.  Професорсько-викладацький склад поповнили професори: доктор фізико-математичних наук Ю. П. Кунченко, доктори технічних наук Р. А. Аблязов, Д. І. Котельников, В. Я. Білоусов, С. П. Поляков, доктор хімічних наук Б. П. Мінаєв, кандидат  технічних наук  П. О. Руденко. Захистили докторські дисертації В. І. Діскант, В. Т. Шпак, В. К. Шпак, В. А. Ващенко.

Відбулися структурні зміни: ліквідовано вечірній факультет, розширено механічний та створено приладобудівний факультети. У цей час започаткував свою роботу факультет по роботі з іноземними студентами. На денному відділенні було розпочато підготовку за спеціальностями "Радіотехніка" та "Електронно-обчислювальні машини". У 1990 р. збудовано навчально-лабораторний корпус  № 4. Вагомий внесок у його будівництво зробили заступник директора філіалу А. О. Надточій і начальник відділу капітального будівництва  Н. О. Васильєва. Для відпочинку працівників, починаючи з 1988 р., побудовано базу відпочинку "Рось", яка займає площу у 2 га.

Київський політехнічний інститут на той час вже мав великий досвід створення самостійних вищих навчальних закладів, що відокремлювались від нього і ставали зразковими. Черкаський філіал КПІ також готувався до такої події.

26 липня 1991 р. за клопотанням керівних органів області, Київського політехнічного інституту, Міністерства освіти України Кабінет Міністрів нашої держави прийняв рішення про створення на базі Черкаського філіалу КПІ Черкаського інженерно-технологічного інституту (ЧІТІ) як самостійного вузу з державною формою власності.

Першим ректором інституту обрано Бикова Валентина Івановича. Принагідно слід зазначити, що в цей час в інституті відкривалися нові спеціальності, збільшувався контингент студентів. До шести спеціальностей денної форми навчання, що були на час створення інституту, додалося ще десять: фінанси і кредит; облік і аудит; менеджмент організацій; економіка підприємства; обробка матеріалів за спецтехнологіями; екологія; інфораційні управляючі системи та технології; програмне забезпечення автоматизованих систем; металорізальні верстати та системи; прикладна лінгвістика.

У 1991 – 1992 навчальному році у складі ректорату налічувалося п’ять проректорів, а саме: проректор Сирота Михайло Дмитрович, який відповідав за організацію навчальної роботи; Акіньшин Валерій Дмитрович – проректор з наукової роботи; Яценко Володимир Микитович – проректор з фінансово-економічної роботи та соціального розвитку; Бушин Микола Іванович – проректор з міжнародних зв’язків; Сьобко Петро Никифорович – проректор з адміністративно-господарської роботи. Потім була введена посада проректора з навчально-виховної роботи, яку обіймала Лукашенко Валентина Максимівна.

З набуттям інститутської самостійності ректорат і професорсько-викладацький склад приступили до справжньої перебудови навчального процесу з тим, щоб забезпечити Черкаський регіон кадрами такого рівня кваліфікації, який би відповідав вимогам формування ринкових механізмів. Активізувалася підготовка наукових кадрів через створену в ЧІТІ у 1991 р. аспірантуру. Керівництво науковою діяльністю в інституті здійснювали проректори з наукової роботи: 1991 – 1997 рр. – докторфізико-математичних наук, професор В. Д. Акіньшин; 1998 р. – кандидат технічних наук, професор Ю. Г. Лега; 1999 – 2000 рр. – доктор технічних наук, професор В. Я. Білоусов. У наступний період на цій посаді працювали професори доктор технічних наук, професор  В. М. Шарапов; доктор фізико-математичних наук Ю. П. Кунченко; доктор економічних наук, професор Т. М. Качала; доктор технічних наук, доцент С. В. Заболотній; доктор технічних наук, професор С. М. Рудницький. Зараз на цій посаді працює доктор технічних наук, професор Е. В. Фауре, розвиваючи науково-технічну діяльність і міжнародні зв’язки університету.

Незважаючи на складне економічне становище в Україні, інституту вдалося зберегти науково-кадровий потенціал. У розробці наукових тем брали участь понад 600 осіб, у тому числі: 30 докторів наук, професорів, понад 420 кандидатів наук, 385 доцентів, 56 асистентів. Про значні результати самовідданої праці науковців нашого навчального закладу свідчать і такі факти: за період 1994 – 2000 рр. було подано 121 заявку на винаходи, отримано 118 рішень про видачу патентів та авторських свідоцтв, опубліковано 763 наукові статті у вітчизняних журналах і збірниках наукових праць, 217 – у зарубіжних журналах і збірниках, видано 42 підручники і навчальні посібники, 31 наукову монографію. Результати наукових досліджень експонувались на 16 виставках.

Значно збільшилася кількість наукових розробок, що публікувалися викладачами. Цьому сприяло також заснування науково-технічного журналу "Вісник Черкаського інженерно-технологічного інституту" та двох збірників наукових праць: "Гуманітарний вісник" і "Збірника наукових праць Черкаського інженерно-технологічного інституту. Серія: Економічні науки". Відповідно до рішення  ВАК України ці видання було включено до переліку фахових наукових видань, в яких можуть публікуватися основні результати дисертаційних робіт.

Відбулися й якісні зміни в інтернаціоналізації наукових пошуків. Викладачі інституту стали активніше брати участь у міжнародних та національних наукових конференціях і семінарах. За десять років (1991 – 2001 рр.) вони виступили 232 рази на міжнародних і 820 – на національних науково-теоретичних конференціях і семінарах.

З 1993 р. колектив науковців ЧІТІ плідно співпрацює з колегами Лінчопінського університету (Швеція). У 1996 – 1999 рр. успішно проводилися спільні науково-дослідні роботи з представниками інституту Ерстеда м. Копенгаген (Данія), університетів м. Страсбург (Франція), м. Констанц (ФРН), у 1998 – 2000 рр. – з університетами Німеччини, Ізраїлю, Об’ єднаних Арабських Еміратів  та ін.

Важливе місце завжди займала робота з науково обдарованою молоддю, починаючи зі студентів, які залучаються до наукових досліджень. Методичне керівництво науково-технічною творчістю студентів здійснюють рада з науково-дослідної роботи студентів та рада молодих вчених. Традиційними стали Дні студентської науки.

У 1991 – 2000 рр. у Черкаському інженерно-технологічному інституті здійснено низку заходів, які докорінно змінили не лише зміст навчально-виховного та наукового процесів, а й статус вищого навчального закладу. Вони, в першу чергу, стосувалися таких важливих питань, як удосконалення стилю й методів роботи апарату управління.

У 1997 р. в інституті вперше був здійснений випуск бакалаврів і магістрів за новими навчальними планами. У 1999 – 2001 рр. від 30 до 48 % дипломних проектів було виконано за конкретними завданнями виробництва, 45 % – за реальними проектно-конструкторськими й технологічними розробками, 22 % мали дослідну спрямованість. 87 % випускників 2000 р. були працевлаштовані. Державною атестаційною комісією було відзначено, що організаційне і науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу в ЧІТІ відповідає державним вимогам, а також існує чітка система планування та організації навчального процесу.

Виховна складова навчально-виховного процесу набула реалізації через масові заходи: відзначення державних свят, вшанування ювілярів, національно-патріотичне виховання, організоване дозвілля студентів та співробітників ЧІТІ. Було затверджено атрибутику навчального закладу. Тут велику роль відіграла проректор з гуманітарної освіти і виховання, доктор педагогічних наук, професор Білик Л.І.

За часи керівництва професора В. І. Бикова у Черкаському інженерно-технологічному інституті настійно і планомірно створювалися всі умови до переходу вищого навчального закладу у нову якість – набуття статусу університету.

На початку 1990-х рр. у системі вищої освіти України сталося досить багато якісних і кількісних змін: навчальні заклади перейшли до ступеневої підготовки спеціалістів; усі вузи пройшли атестацію та отримали відповідну категорію; було здійснено реорганізацію і зміну статусу вузів; державою було створено умови для відкриття нових вузів і спеціальностей на комерційних засадах.

Інститут набував сил, постійно розвивався і зміцнював матеріальну базу. У вересні 1998 р. ректором інституту на зборах трудового колективу було обрано проректора з науково-дослідної роботи ЧІТІ Легу Юрія Григоровича. З приходом на посаду ректора Ю. Г. Леги здійснено низку заходів, які докорінно змінили не лише зміст навчально-виховного та наукового процесу, а й статус вищого навчального закладу. Вони стосувалися таких важливих питань, як удосконалення стилю й методів роботи апарату управління, втілення в життя нових підходів і методів роботи, відкриття нових факультетів, підвищення виконавчої дисципліни.

На той час у Черкаському інженерно-технологічному інституті налічувалося 9 факультетів, 30 кафедр, підготовка фахівців здійснювалася із 11 напрямів за 17 спеціальностями та 26 спеціалізаціями. Також до структури інституту було включено Смілянський радіотехнікум, два філіали кафедр, сім навчально-методичних комплексів у районних центрах області: Кам’янці, Золотоноші, Тальному, Смілі, а також у смт Стеблів.

Станом на 1 грудня  2000 р. у ЧІТІ навчалося 5450  студентів, із них 3371 – за денною формою, 2079 – за заочною. 2395 студентів навчалися за рахунок бюджету держави, решта – на умовах контракту, коштом фізичних та юридичних осіб. Крім цього, в інституті працювали магістратура та екстернат, де навчалося близько 80 осіб.

Навчальний процес забезпечували 310 викладачів, серед яких 24 доктори наук, професори (з урахуванням сумісництва), 106 кандидатів наук, доцентів. В інституті працювали 15 академіків галузевих академій. Переважна більшість професорсько-викладацького складу мала стаж науково-педагогічної роботи десять і більше років. Половину кафедр очолювали доктори наук, професори.  

У ці роки у Черкаському інженерно-технологічному інституті склалася відповідна організаційно-управлінська структура на чолі з ректором, який обирається на загальних зборах трудового колективу і затверджується Міністерством освіти і науки України. Під його керівництвом і керівництвом проректорів функціонувало кілька колегіальних органів. По-перше, вчена рада – орган, що розглядає і визначає найважливіші напрямки діяльності інституту. По-друге, рада деканів, основне призначення якої  – забезпечення високого рівня навчального процесу і організації на наукових засадах виховної роботи студентів. По-третє, методична рада, що визначає головні напрямки методичного забезпечення викладання та інтенсифікації навчального процесу. По-четверте, науково-технічна рада, що займається питаннями координації науково-технічної діяльності. По-п’яте, виховна рада, що займається питаннями національно-патріотичного виховання та гуманізації навчального процесу. 

Така система управління уможливлювала підвищення ефективності керівництва, тому що до вирішення кардинальних питань розвитку колективу залучається широкий загал викладачів, співробітників і студентів.

На початку 90-х рр. ХХ ст. ректоратом приділялася велика увага якісному поліпшенню навчального процесу, його методичному й технічному забезпеченню. Слід відзначити випуск на власній видавничо-поліграфічній базі навчальних посібників із грифом Міністерства освіти і науки України, підготовлених провідними науковцями ЧІТІ під керівництвом професорів А. А. Тимченка, В. К. Шпака, Ю. Г. Леги, В. І. Хомякова,  доцента А. І. Боровика та ін., які згодом побачили світ великими тиражами у спеціалізованих видавництвах України.

В інституті почала реалізовуватися комплексна програма неперервної комп’ютерної освіти, в результаті виконання якої було досягнуто такий рівень забезпеченості ПЕОМ: 14 студентів денної форми навчання на один сучасний комп’ютер. У 1999 р., наприклад, було придбано 150 сучасних комп’ютерів.

Концепція розвитку інституту була спрямована на відкриття нових, необхідних суспільству спеціальностей. У 2000 р. їх було вже 17. Серед нових і престижних спеціальностей: комп’ютерне програмування, прикладна лінгвістика, а також блок економічних спеціальностей – фінанси, бухоблік і аудит, менеджмент, економічна кібернетика та ін.

Цілеспрямована робота велась над поліпшенням матеріально-технічної та навчально-лабораторної бази: були обладнані сучасні лабораторії з фізики, високоефективних процесів обробки матеріалів, спеціалізовані аудиторії з менеджменту, бухгалтерського обліку, фінансів, іноземних мов та інші.

Розвиваючи навчальний заклад, ректорат особливу увагу звертав на розвиток інфраструктури. За роки становлення збудовано чотири навчальні корпуси та два гуртожитки. У 1997 р. нашому навчальному закладу передано у власність спортивний комплекс з двома спортивними залами і стадіоном на 5 тис. глядачів. Навчальні та житлові площі ЧІТІ  становили загалом 52 тис. м2, у тому числі – сім навчальних корпусів та два гуртожитки.

У 1999 р. інститут придбав базу відпочинку на березі Чорного моря, де за сезон мали змогу оздоровитися більше 600 осіб. Було створено лікувально-оздоровчий центр для студентів та співробітників.

В умовах ринкової економіки колектив Черкаського інженерно-технологічного інституту розробив концепцію розвитку, заходами якої було передбачено подальше вдосконалення навчальної, наукової діяльності та виховання майбутніх спеціалістів. Одним із стратегічних напрямів стало фінансове забезпечення навчального закладу за рахунок власних позабюджетних коштів, залучення яких передбачене рішенням Кабінету Міністрів України.

Дбаючи передусім про соціальний захист професорсько-викладацького складу, навчально-допоміжного та обслуговуючого персоналу, аспірантів і студентів навчального закладу, ректорат домігся своєчасної виплати заробітної плати, стипендій. Більшість співробітників, а це майже 500 осіб, отримують різні заохочення у вигляді доплат, надбавок, премій, допомог за рахунок спецкоштів, які надходять за навчання студентів на комерційній основі; підвищення кваліфікації та перепідготовка фахівців відповідно до потреб ринку праці; за різноманітні курси: фахівців для роботи  на ПК та в Internet, фахівців малого і середнього бізнесу та ін.

Вагомий внесок у зміцнення кадрового потенціалу регіону з 1993 р. зробив  факультет перепідготовки фахівців (декани: доктор педагогічних наук, професор І. П. Підласий, кандидат технічних наук, доцент Т. І. Веретільник), до створення якого багато творчих зусиль доклав проректор з соціально-економічного розвитку В. М. Яценко. За період існування цього факультету пройшли перепідготовку та одержали другу спеціальність понад 2500 осіб, з них  понад 1000 осіб з вищою освітою, у тому числі підвищили кваліфікацію працівники податкових адміністрацій Черкаської, Кіровоградської, Дніпропетровської та Сумської областей України. Було отримано ліцензію на право навчання фахівців з ведення реєстру власників іменних цінних паперів і підготовлено близько 200 реєстраторів.

Одним із важливих напрямків діяльності у нових економічних умовах стало впровадження ефективних енергозберігаючих технологій. Була створена за наказом Міністерства освіти і науки України спеціалізована група з енергозбереження, яка успішно діє й донині, з метою виявлення непродуктивних витрат тепла, електроенергії, газу та інших видів енергії і впровадження заходів щодо їх скорочення. Ці заходи дали можливість вдвічі скоротити витрати на теплозабезпечення і на 15 % – електроспоживання, отримати майже втричі більше позабюджетних коштів, ніж фінансування з бюджету, і забезпечити стабільний фінансовий стан інституту та подальший його розвиток.

Під керівництвом проректорів з навчальної роботи кандидата технічних наук, професора  П.  А. Донченка (працював у 1994 – 2002 рр.) і доктора технічних наук професора С. М. Первунінського (працював у 2002 – 2005 рр.) інтенсивно розвивається мережа напрямів підготовки фахівців. А це, насамперед, потребує розробки навчальних і робочих програм, відповідного методичного та наочного забезпечення, до розробки якого залучається увесь професорсько-викладацький склад кафедр і декани факультетів. Методологічне й методичне спрямування здійснює ректорат, а головним координатором є навчальний відділ. Методична рада узагальнює й поширює позитивний досвід роботи професорсько-викладацького складу, видає рекомендації щодо викладання окремих дисциплін і проведення різних форм занять, координує роботу кафедр і деканатів із забезпечення навчально-методичною літературою викладання нових дисциплін, затверджує видання до друку.

У закладі вищої освіти в процесі виховання фахівців нової генерації традиційно приділяється велика увага духовному зростанню молодої людини. В рамках виконання Національної програми гуманітаризації вищої технічної освіти в інституті проводилась значна навчально-методична діяльність, значна увага приділялася гуманітарним кафедрам та дисциплінам.  Було створено досить потужну власну видавничу базу – редакційно-видавничий відділ (згодом – центр).

Бібліотека була створена у закладі освіти у 1960 р. З того часу науково-технічна бібліотека ЧІТІ, а нині – ЧДТУ, стала багатогалузевою, другою в області за обсягами фондів технічного напряму, і налічувала близько 40 тис. примірників книг. Книговидача щорічно становила понад 600 тис. примірників.

На базі кафедри іноземних мов з метою підготовки фахівців нового напряму була створена кафедра прикладної лінгвістики, яку очолив провідний професор інституту В. К. Шпак. За ініціативи В. К. Шпака з того часу у стінах інституту почали регулярно відбуватися зустрічі з відомими письменниками (М. Негода, С. Носань, Г. Білоус,   В. Коваленко, В. Кикоть, гуморист і поет В. Даник та ін.). Ця традиція творчих зустрічей продовжується і донині.

У 1998 р. ректорат ЧІТІ прийняв рішення про створення Музею історії закладу вищої освіти, який урочисто було відкрито 10 квітня 1998 р. Організатором розробки та формування експозиції музею є професор М.  І. Бушин.

Профспілкова організація та спілка жінок "Оріана" розгорнули активну роботу з організації дозвілля та розвитку корпоративної культури. На новий рівень було піднято організацію виховної роботи, розвивалось студентське самоврядування, виховна робота, патріотичне виховання, художня самодіяльність. За ініціативи проректора з гуманітарної освіти та виховання Л. І. Білик створено гуманітарно-виховну частину (яку з 2005 р. реорганізовано у Центр культури та виховання ЧДТУ, нині – Відділ студентського розвитку і культурних програм). Під егідою цього підрозділу відбувається активне становлення студентського самоврядування у закладі вищої освіти та реалізовується його культурно-просвітницька місія.

Набули великої популярності серед студентства  студентський клуб,  народний хоровий колектив "Наддніпряни", молодіжна театральна студія, хореографічний колектив "Либідь", правовий клуб "Інтелект".

Згодом студенти реалізовували таланти у  вокальному ансамблі " Консонанс" та інших колективах. Знаними у місті й регіоні знаними стали КВК ЧДТУ, "Шутки в сторону" та інші.

Університет на межі тисячоліть – це великий центр науково-дослідних робіт. Науковці розробляли тематику з 11 пріоритетних наукових напрямків, виконували чотири науково-технічні проекти на отримані гранти. Публікації становили щорічно 700-800 наукових праць, у тому числі за кордоном. Збільшилась кількість випущених навчальним закладом монографій, підручників та навчальних посібників з грифом Міністерства освіти і науки України. Найбільш активно працювали у галузі винахідництва доктори технічних наук В. М. Шарапов, Г. С. Столяренко, В. М. Лукашенко та інші науковці. Захистили докторські дисертації Н. Г. Романенко, О. М. Пилипенко, Ю. М. Тесля, Л. І. Білик, С. М. Рудницький, В. І. Осипенко, Г. В. Канашевич, В. Є. Снітюк, Л. О. Петкова, О. В. Коломицева й інші, а кандидатські дисертації – низка молодих талановитих науковців.

 У жовтні 2000 р. відбулася акредитація інституту. Згідно з рішенням міжгалузевої акредитаційної комісії від 15 грудня 2000 р. та наказом Міністерства освіти і науки України від 25 грудня 2000 р. Черкаський інженерно-технологічний інститут акредитовано за найвищим ІV рівнем. Працівники інституту розуміли, що це не лише визнання заслуг, а й здобуття права на більш високе звання – Черкаський державний технологічний університет.

І вже 26 вересня 2001 р. було прийняте розпорядження Кабінету Міністрів України "Про утворення Черкаського державного технологічного університету", яке підписав Прем’єр-міністр України Анатолій Кінах. Заклад вищої освіти продовжив потужний поступ у новому статусі, вдосконалюючи засади, форми і методи освітньої діяльності відповідно до вимог часу, продовжуючи традиції і набуваючи нових висот на освітньо-наукових теренах в Україні й світі.

Візитівкою ЧДТУ є його випускники, які працюють у різних куточках України та світу, чи не у всіх сферах економіки й суспільного життя. Серед них – чимало видатних громадських діячів, науковців, педагогів, керівників підприємств, установ, організацій різних форм власності, справжніх професіоналів.

Ми пишаємося тим, що у Черкаському державному технологічному університеті працював Михайло Сирота – відомий український державний, політичний та громадський діяч, один із авторів Конституції України, якого по праву називають її "батьком", Почесний громадянин міста Черкаси (посмертно). Михайло Дмитрович за освітою інженер-будівельник, наш випускник (закінчив на той час – Черкаську філію Київського політехнічного інституту), кандидат технічних наук, доцент, з 1991 по 1994 р. – проректор з навчальної роботи Черкаського інженерно-технологічного інституту. У 1996 р. Михайло Дмитрович був керівником Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з доопрацювання та ухвалення проекту Конституції України. У завершальний період ухвалення основного закону він понад 15 годин простояв за трибуною Верховної Ради, відстоюючи нову Конституцію України.  М. Д. Сирота трагічно загинув 25 серпня 2008 року на 53 році життя. У 2017 р. вдячні черкащани встановили на території Площі Знань ЧДТУ пам’ятний знак. Рішенням Вченої ради університету ім’я видатного державотворця присвоєно навчальному корпусу ЧДТУ № 3. Саме в цьому корпусі Михайло Дмитрович навчався та працював, тут знаходиться меморіальна дошка пам’яті відомого політика. Вікна цього корпусу виходять на Площу Знань, де височіє погруддя Михайла Сироти. Також було засновано щорічну премію Михайла Сироти за вагомі наукові досягнення здобувачів вищої освіти Черкаського державного технологічного університету  за мультидисциплінарним напрямом. 

Випускники ЧДТУ – спеціалісти вищої кваліфікації, які спроможні ефективно організовувати найскладніші виробництва. Все це ще раз підтверджує високий професіоналізм науково-педагогічного складу університету, його відповідальність за глибоку і якісну підготовку й виховання майбутніх фахівців.

Над цим плідно працювали проректор з навчальної роботи університету: кандидат, а нині – доктор технічних наук, професор О. О. Ситник, кандидат наук  з державного управління (нині доктор політичних наук) доцент О. О. Григор,  кандидат технічних наук, доцент Є. В. Ланських, а сьогодні  – перший проректор, кандидат технічних наук, доцент А. В. Гончаров. Професорсько-викладацькі лави університету у 2010 – 2021 рр. поповнили: доктор технічних наук В. Я. Гальченко, доктор педагогічних наук Ю. В. Триус, доктори економічних наук Л. В. Фінагіна, Р. В. Манн, Л. В. Проданова, О. В. Захарова, В. І. Чиж. Докторами наук стали А. І. Бойко, В. М. Лазуренко, Н. В. Махиня, В. В. Палагін, О. О. Ситник, Л. М. Чепурда, О. П. Плахотний, Л. І. Панкова, а також випускники нашого закладу О. О. Григор, Е. В. Фауре, Т. О. Прокопенко, О. Л. Храмова-Баранова, І. О. Яковець, Г. М. Чепурда, І. М. Пріхно, В. М. Вязовик, М. О. Бондаренко, І. В. Яценко, К. В. Базіло, А. С. Павловська, Л. С. Васильченко, О. В. Батраченко, Л. А. Тарандушка та інші, кандидатами – плеяда співробітників університету. Нині наші випускники очолюють факультети університету: Д. В. Грецький (БФ), В. В. Демиденко (ФЕУ), А. В. Чепинога (ФІТІС), а також ряд кафедр і відділів. Нова генерація керівників ЧДТУ поєднує в управлінні університетом і традиції закладу, і новітні підходи, реалізує національні засади вищої освіти, адаптуючи кращий зарубіжний досвід в освітньому процесі до реалій сьогодення.

Університет сьогодні

Заклад вищої освіти має понад 60-річну історію свого розвитку та увібрав на сьогодні найвищі цінності наукової та освітньої ниви, ставши одним із фундаторів підготовки професіоналів інженерно-промислового виробництва у регіоні. Черкаський державний технологічний університет на сьогодні – це науково-освітній центр, який високоякісно працює за сучасними європейськими стандартами, впроваджуючи новітні технології підготовки фахівців, які в умовах  сьогодення успішно конкурують і в Україні, і на міжнародному рівні.

Стратегія розвитку ЧДТУ спрямована на зміцнення його позиції у системі освіти в масштабі регіону, країни, європейського простору. В освітній політиці серед стратегічних цілей університету – підготовка висококваліфікованих, конкурентноспроможних спеціалістів, інтегрування у європейський освітній простір, подальше утвердження позицій на українському і міжнародному рівні. Здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти за понад 100 освітніми програмами, понад 40 спеціальностями за освітніми рівнями бакалавра, магістра, освітньо-науковим рівнем доктора філософії. Загальний контингент студентів налічує близько 3 тис. здобувачів вищої освіти. Університет готує фахівців за широким спектром сучасних спеціальностей: з природничих наук, математики та статистики, інформаційних технологій, механічної, електричної та енергетичної інженерії, робототехніки, автоматизації та приладобудування, електроніки та телекомунікацій, хімічної та хрчової технології, транспорту, культури і мистецтва, гуманітарних наук, соціальних та поведінкових наук, управління та адміністрування, архітектури та будівництва, аграрних наук та продовольства, права, соціальної роботи та сфери обслуговування. Впроваджуються нові актуальні освітні програми, зокрема у 2021 р. – "Штучний інтелект" за освітнім ступенем магістра та "Управління стартапами і проєктами в галузі інформаційних технологій". Українські студенти та іноземні громадяни обирають наш університет, розпочинають у ЧДТУ свій шлях до успіху. 

Поряд з підготовкою висококласних професіоналів професорсько-викладацький склад сприяє формуванню національної промислової та підприємницької еліти з державним мисленням, виховує патріотів рідної землі.

Основними напрямами діяльності  ЧДТУ є:

– підготовка фахівців з вищою осітою різних ступенів за обраними ними спеціальностями згідно з державними замовленнями та договірними зобов’язаннями;

– підвищення кваліфікації фахівців за акредитованими освітніми програмами, курсова підготовка;

– підготовка громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства до вступу у заклади вищої освіти;

– підготовка іноземних громадян;

– міжнародна діяльність;

– наукова, науково-дослідна діяльність;

– профорієнтаційна, виховна, культурно-освітня, просвітницька, методична, видавничо-поліграфічна, спортивно-оздоровча діяльність;

– фінансово-господарська діяльність в Україні та за її межами.

До структури Університету входять:

7 факультетів, що об’єднують кафедри та лабораторії;

відокремлений структурний підрозділ "Смілянський промислово-економічний фаховий коледж Черкаського державного технологічного університету";

науково-дослідний інститут; бібліотека; підготовче відділення;

центри і відділи: навчально-науковий центр по роботі з іноземними студентами; аспірантура, проєктів та програм; студентського розвитку та культурних програм; редакційно-видавничий та ін.;

навчальні, науково-дослiднi, дослідно-конструкторськi, дослідно-впроваджувальні, конструкторсько-технологічні, інформаційні, сертифікаційні, виробничі та інші пiдроздiли, у тому числі полігони;

навчально-виробничі майстерні, виробничі, комерційні підрозділи, автошкола;

адміністративно-управлінські та господарські підрозділи, їдальня;

бази відпочинку: "Рось", "Топольок" (с. Чорноморка, Очаківський район, Миколаївська область).

Факультети ЧДТУ:

• Будівельний;

• Комп’ютеризованих технологій машинобудування і дизайну;

• Електронних технологій і робототехніки;

• Харчових технологій та сфери обслуговування;

• Економіки та управління;

• Інформаційних технологій і систем;

• Гуманітарних технологій.

Кадровий потенціал ЧДТУ складають 15 академіків галузевих академій наук, понад 60 докторів наук, професорів, понад 200 кандидатів наук, доцентів.  Серед викладачів та співробітників університету – корифеї національної вищої школи: заслужені діячі науки і техніки України, заслужені працівники освіти України, заслужені працівники культури України. Сформувалися і працюють визнані в Україні та світі наукові школи за різними напрямками науки, діють науково-дослідні лабораторії, випускаються п’ять наукових збірників і журналів, монографії, підручники і посібники, збірники матеріалів конференцій.

Пріоритетними напрямами діяльності Університету на середньо- та довготривалу перспективу є: 

забезпечення якості освіти до вимог роботодавіців, здійснення підготовки фахівців з вищою освітою за відповідними освітньо-професійними, освітньо-науковими, науковими програмами на різних рівнях вищої освіти;

поєднання в освітньому процесі навчальної, наукової, інноваційної та виховної діяльності;

участь у забезпеченні суспільного та економічного розвитку держави та регіону через формування людського капіталу;

формування правової, екологічної культури, моральних цінностей, соціальної активності, громадянської позиції та відповідальності, патріотизму, здорового способу життя, здатності вільно мислити та навичок самоорганізації в сучасних умовах;

поширення знань серед населення, підвищення освітнього і культурного рівня громадян;

поглиблення інтернаціоналізації освітньої, наукової та суспільної діяльності шляхом розширення мережі міжнародних зв’язків та співпраці з іноземними партнерами;

реалізація творчих, просвітницьких, мистецьких, видавничо-поліграфічних, культурно-виховних, спортивних та оздоровчих ініціатив, заходів, програм. 

ЧДТУ має унікальну корпоративну культуру зі своїми традиціями, цінностями, студентоцентрованими взаєминами професури і студентства, загальним ставленням до навколишнього світу. Студентоцентризм є аксіомою у діяльності ЧДТУ. Навколо студентів обертається  і зміст освітнього процесу, і вся організаційно-управлінська діяльність закладу.

Тут студент має всі можливості отримати не лише високу професійну кваліфікацію, але й бути активним учасником багатогранного університетського життя. Участь в самоврядуванні сприяє соціалізації особистості студента, допомагає відчути потребу в удосконаленні комунікативних навичок, сприяє розвитку загальної та професійної ерудиції, забезпечує умови для самореалізації та самовдосконалення. Виховання кожного як особистості, формування потреби і здатності до професійної творчості, наукового пошуку, щоб впливати та удосконалювати процеси, які відбуваються в університеті – завдання, що має реальне втілення. 

Розвиток студентського самоврядування в університеті виводить ЧДТУ у лідери студентського руху у регіоні. У нашому закладі вищої освіти студент – це постать, яка в умовах університетського життя максимально розкриває свої професійні та організаційні здібності.

В університеті студента шанують, а це створює неабиякий клімат спільної роботи, що завжди приводить до успіху. Утверджуючись у статусі рівноправного члена університетської родини, студент бере участь в управлінні навчальним закладом, що робить його відповідальним за ефективну життєдіяльність студентського колективу. Ось чому студентському самоврядуванню приділяється особлива увага. Лідери студентства нашого університету знані в регіоні й Україні: це Сергій Шмиголь, Софія Ярмош, Іван Іскімжі, Юлія Загоровська та інші.

Характерною ознакою діяльності університету сьогодні є його інноваційність, прагнення забезпечити високу якість освіти, привести освітню і наукову діяльність у відповідність до нових соціально-економічних вимог, сприяти розбудові країни, зрівнятися з кращими європейськими університетами. 

Науковці ЧДТУ активно беруть участь у реалізації високотехнологічних ініціатив і проєктів державного та міжнародного рівнів, долучаються до роботи всеукраїнських та міжнародних конференцій, семінарів та тренінгів. В університеті щорічно проводяться Дні студентської науки, в яких щороку беруть участь 35-40 % контингенту студентів денної форми навчання.

ЧДТУ здійснює підготовку наукових кадрів вищої кваліфікації через систему аспірантури та докторантури. На сьогодні навчається понад 100 здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії, 5 осіб перебуває в докторантурі. Тривалий час в університеті функціонують спеціалізовані вчені ради із захисту докторських і кандидатських дисертацій з технічних і економічних наук. Створюються спецради  для захисту дисертацій на здобуття освітньо-наукового ступеня доктора філософії. 

Життя у відкритому світі спрямовує  діяльність професорсько-викладацького та студентського колективів на зміцнення міжнародних зв’язків. Укладаються угоди з навчальними закладами інших країн, які мають на меті співпрацю на основі удосконалення освітньої та наукової роботи. Міжнародна діяльність ЧДТУ протягом останніх років показує зростання активності в  розвитку навчальної та  науково-технічної співпраці зі  спорідненими закордонними закладами, зокрема організація міжнародних конференцій з актуальних питань, розширення спільних проектів і програм, здобуття подвійного диплома. Активізувалася участь молодих вчених у проведенні спільних досліджень, закордонна практика і  стажування студентів і викладачів за кордоном. Науковці ЧДТУ створили міцну платформу для розвитку міжнародного співробітництва та посилення інтеграційних процесів в науково-освітній сфері. Міжнародна співпраця університету має як освітню, так і наукову складові. Університет співпрацює зі спорідненими закордонними закладами США, Канади, Німеччини, Франції, Іспанії, Нідерландів, Польщі, Болгарії, Молдови, Греції, Чехії, Словаччини, Вірменії, Китаю, Грузії й ін. У 2021 р. укладено договори з трьома університетами Таджикистану.  У квітні 2021 р. ЧДТУ став членом Асоціації кавказьких університетів.

Здійснюються проєкти в межах таких програм та проєктів міжнародного співробітництва:

Британська Рада в Україні ("British Council") – для забезпечення сталості реалізованого проєкту "Англійська мова для університетів";

"Активні громадяни" ("Active citizens") – програма для молоді у галузі міжкультурного діалогу і соціального розвитку; 

Програма розвитку ООН в Україні. Університет є одним з засновників та активних учасників Національної мережі ЗВО-партнерів Проєкту ЄС/ПРООН "Місцевий розвиток, орієнтований на громаду" та реалізує інші міжнародні проєкти і програми.

У 2021 р. ЧДТУ виграв та отримав фінансування проєкту "Норвегія-Україна. Професійна адаптація. Інтеграція в державну систему", спрямованого на професійну адаптацію військовослужбовців  ЗСУ, ветеранів війни (учасників бойових дій  та членів їх сімей). У рамках проєкту 34 слухачі мали змогу набути практичних навичок і компетенцій для написання бізнес-плану та відкриття власного бізнесу. Наразі  у ЧДТУ здобувають вищу освіту 36 учасників бойових дій. 

З 2018 року в ЧДТУ діє єдиний на території Черкаської області Інформаційний центр Європейського Союзу в Черкаській області. 

ЧДТУ створює добрі умови і для навчання, і для виховання, і для всебічного розвитку особистості. Цьому сприяють іміджево-культурологічні проекти, змістовні заходи національно-патріотичного спрямування, традиційні екологічні, спортивні, профорієнтаційні, науково-просвітницькі заходи, зорієнтовані на культурно-просвітницький простір черкаського регіону.

Стали популярними ініційовані ЧДТУ обласні заходи, що проводяться в стінах університету: Фестиваль-конкурс юнацької творчості "Крила", фестивалі "Європейський туризм на мапі Черкащини", "Реклама-фест", фестиваль робототехніки "Робофест ЧДТУ".

В університеті з особливою увагою ставляться до розвитку фізичної культури та спорту, дбаючи, щоб заняття фізичною культурою та спортом стало потребою кожної молодої людини. Для виховання здорової нації у ЧДТУ створена належна спортивна база. Неабиякий інтерес викликають змагання серед студентів різних факультетів. Вихованці університетських спортивних гуртків і секцій виборюють першість на всеукраїнських та міжнародних змаганнях. На рівні університету проводяться спортивно-масові заходи: до Дня студентського спорту, до Дня Українського козацтва, до Дня працівника фізичної культури, першості університету з різних видів спорту, змагання з рухливих ігор та естафет серед збірних команд ЧДТУ тощо. Популярними стали Тижні футболу в ЧДТУ.

У сучасному суспільстві, що вже вступає до постінформаційного етапу розвитку, важливою умовою підвищення якості освіти і формування власних конкурентних переваг закладів освіти регіону є розширення доступу до інформації. Підготовка висококваліфікованих спеціалістів з вищою освітою передбачає також ефективне співробітництво між університетом і потенційними роботодавцями, створення такої системи освіти, яка б давала можливість поєднувати практичне застосування набутих професійних компетентностей зі зміцненням теоретичної підготовки фахівця. Тому ЧДТУ із 2017 року став ініціатором, успішно реалізує й активно впроваджує регіональний освітній інформаційно-просвітницько-патріотичний проєкт " ВЧИСЬ, ПРАЦЮЙ, ЖИВИ НА ЧЕРКАЩИНІ!". Головна мета проєкту: підняти на якісно новий рівень престижність регіональних закладів освіти Черкащини всіх рівнів – від середньої освіти до вищої, та підвищити потужність регіональних роботодавців із метою, аби молодь залишалася на Черкащині. В рамках проєкту проводяться форуми соціального партнерства; колектив університету здійснює виїзні Дні ЧДТУ" у школах територіальних громад Черкаського регіону. Укладено договори про співпрацю уже із близько 100 партнерами.

 Спортивна гордість ЧДТУ

В ЧДТУ на посаді фахівця Відділу студентського розвитку та культурних програм працює майстер спорту України  міжнародного класу з футболу Богдан Кулинич, який є гордістю нашої держави, ним пишаються в університеті, адже він є випускником Будівельного факультету. Богдан Кулинич: 2016 р. – чемпіон XV літніх Паралімпійських ігор, м. Ріо-де-Жанейро (Бразилія); 2013 р. – чемпіон Інтерконтинентального кубку світу, м. Барселона (Іспанія); 2014 р. –  переможець Чемпіонату Європи, м. Порту (Португалія); 2015 р. – срібний призер Чемпіонату світу, м. Манчестер (Велика Британія); 2017 р. – переможець Чемпіонату світу, м. Сан Луїс (Аргентина); 2018 р. – срібний призер чемпіонату Європи, м. Зейст (Нідерланди); 2019 р. – срібний призер чемпіонату світу, м. Севілья (Іспанія). З 2013 р. – член Національної паралімпійської збірної команди України з футболу.

ЧДТУ також щиро пишається спортивними досягненнями своїх студентів і випускників, а саме: майстрами спорту України міжнародного класу: Євгенією Архипенко (переможниця чемпіонату світу з пауерліфтингу серед юніорок та призерка Чемпіонату Європи, випускниця ФГТ 2005 року), Мариною Чорноморець (багаторазова чемпіонка та призерка чемпіонатів України з кульової стрільби, призерка міжнародних змагань, випускниця ФЕУ 2018 року); майстрами спорту України: Мішіко Беселія (професійний боксер, чемпіон України серед професіоналів, випускник ФЕУ 2014 року), Єлизаветою Сікало (учасниця чемпіонатів світу зі стрільби із лука, призерка міжнародних змагань, багаторазова призерка чемпіонатів та кубків України), Олександром Нудьга (чемпіоном України у стрибках в довжину (інваспорт).

Реалізуючи засади соціального партнерства і дбаючи про майбутнє, технологічний університет спільно з органами державної влади, роботодавцями, профспілками та представниками освіти в ході регіональних форумів і  круглих столів, виїздів по школах і коледжах, наукових пікніків та інших заходів піднімає рівень престижності вищої освіти для випускників шкіл, які вибирають цей авторитетний навчальний заклад, демонструє можливості і перспективи. У ході співпраці з сільськими школами Черкащини ЧДТУ допомагає у розробці дизайн-проектів різних об’єктів у школах на їх замовлення (дизайн їдалень, парків біля шкіл, об’єктів туристичного призначення, актових залів тощо) в рамках студентських курсових і дипломних робіт. 

У 2021 р. Черкаський державний технологічний університет значно покращив свої показники у рейтингу закладів вищої освіти «Топ-200 Україна», піднявшись вгору на 41 сходинку (з 143 на 102).  До речі, ЧДТУ за цим рейтингом займає 25-ту позицію серед закладів вищої освіти, які не мають статусу національного. До того ж, цьогоріч університет у загальному рейтингу за показниками Scopus посідає 60-те місце серед університетів України, піднявшись на 79 позицій. ЧДТУ за цим рейтингом займає 12-ту позицію серед закладів вищої освіти, які не мають статусу національного. Рейтинг базується на показниках бази даних Scopus, що є інструментом для відстеження цитованості наукових статей, які публікуються працівниками закладу освіти.

Крок за кроком Черкаський державний технологічний університет стає визнаним авторитетним лідером серед закладів вищої освіти регіону. Вбираючи й імплементуючи досвід і стандарти грандів європейської та національної вищої освіти та наукових досягнень, керівництво, професорсько-викладацький склад та студентство сповнені сил та енергії йти вперед до нових досягнень, які дадуть змогу і надалі дотримуватися сучасних вимог щодо високого рівня професійної і спеціальної освіти, цілеспрямовано підвищувати якість навчання, покращувати науково-педагогічний потенціал та активізовувати міжнародну діяльність. Реалізація державної політики в сфері вищої освіти сьогодні потребує дотримання пріоритетів і настійних пошуків нових підходів і моделей розвитку. Так, відповідно до кластерної моделі у контексті регіонального підходу до формування освітньої політики розвиток вищої освіти в регіонах визначається через розвиток перспективних і значущих галузей економіки регіону, які мають розвиватися першочергово. Наш університет, здійснюючи підготовку фахівців для таких галузей, є структуротвірним елементом відповідних кластерів на Черкащині. Тому головним завданням, як зазначає ректор ЧДТУ Олег Олександрович Григор, є й надалі забезпечувати підготовку висококваліфікованих, конкурентноспроможних спеціалістів, фізично і морально здорових патріотів України, здатних ефективно працювати в нинішніх непростих умовах на засадах інноваційного розвитку, невпинного поширення інформаційних і нанотехнологій, з урахуванням глобальних ринкових і суспільних трансформацій і викликів часу.