25 жовтня 2026 року в межах меморандуму про співпрацю Черкаського державного технологічного університету з артпростором «Morris Space» кафедра філософських, політичних і психологічних студій вкотре долучилася до культурно-інтелектуального життя Черкас, підтримуючи традицію відкритого філософського діалогу з міською громадою.
У творчому осередку «Morris Space», який об’єднує представників мистецького, академічного та бізнесового середовища, відбулася чергова публічна лекція доцента кафедри філософських, політичних і психологічних студій ЧДТУ Павла Кретова на тему «Серен К’єркегор: екзистенціал Віри, або Стрибок у порожнечу лицаря Регіни».
Продовжуючи третій цикл просвітницького проєкту «Зустрічі з філософією», Павло Васильович запропонував розглянути філософську спадщину данського мислителя Серена К’єркегора – одного з провісників екзистенціалізму, чиї ідеї про віру, свободу, тривогу, відповідальність та особистісний вибір не втрачають актуальності й сьогодні.
Під час лекції та подальшого обговорення учасники розмірковували над тим, чому найважливіші життєві рішення доводиться приймати без жодних гарантій, як співвідносяться віра й розум, свобода та відповідальність, а також де проходить межа між духовним покликанням і втечею від реальності.
Особливу увагу Павло Кретов приділив історії стосунків Серена К’єркегора з Регіною Ольсен – особистій драмі, що знайшла відображення в його філософських роздумах про любов, самозречення, провину та самотність. Окремо учасники зосередилися на питанні віри як найскладнішого вибору, що потребує готовності зробити крок у невідоме, навіть коли немає впевненості в результаті.
Звернення до філософської спадщини К’єркегора дало змогу поглянути на актуальні й сьогодні питання людського існування: як залишатися вірним собі, брати відповідальність за власний вибір і знаходити внутрішні опори в умовах невизначеності.
Просвітницька зустріч вийшла за межі традиційного лекційного формату, перетворившись на простір міждисциплінарного діалогу. Філософські ідеї осмислювалися крізь призму образотворчого мистецтва, поезії, музики та культурних традицій України і світу, а використання аудіовізуальних матеріалів допомогло простежити вплив К’єркегора на філософські та культурні парадигми ХХ–ХХІ століть.
Такі події засвідчують, що філософія не обмежується університетськими аудиторіями. Вона живе там, де є прагнення мислити, ставити запитання, шукати сенси та відкривати нові горизонти розуміння людини і світу.
