В житті не прагну до легких стежок
І не благаю затишку у долі …
По колоску складаю свій стіжок
На отчім недокошеному полі.
Ці рядки – життєве кредо Валерія Кириловича Шпака, академіка, професора, доктора філологічних наук, фундатора лінгвістичного факультету ЧДТУ, творчої особистості, талановитого поета, науковця міжнародного масштабу і, найголовніше, людини з великої літери.
19 жовтня 2013 року Валерію Кириловичу Шпаку могло б виповнитися 70 років, якби тяжка хвороба не забрала від нас цю непересічну людину: викладача від бога, справжнього науковця, талановитого керівника, поета в душі…. З нагоди цієї дати студенти та викладачі лінгвістичного факультету провели круглий стіл присвячений пам’яті Валерія Кириловича Шпака.
На зустріч було запрошено колег та друзів Валерія Кириловича, з якими він навчався, працював, чи просто зустрів на своєму життєвому шляху, прийшли люди, які його пам’ятають і шанують.
Голова профкому ЧДТУ Бойко Анжела Іванівна відкрила зустріч своїми спогадами про неординарну людину – Шпака В.К. Носань Сергій Лукович, літератор, член спілки письменників та Голиш Григорій Михайлович, директор бібліотеки ЧНУ, кандидат історичних наук, найкращі друзі Валерія Кириловича, його сокурсники поділилися своїми спогадами про довгі роки дружби, життєву позицію та відданість своїй справі. Пригадали й цікаві моменти з біографії, кумедні історії, факти про те, як створювався та розбудовувався лінгвістичний факультет.
На зустрічі також були присутні близькі родичі Валерія Кириловича: дружина Шпак Ольга Григорівна, невістка Шпак Любов, внучка Єлизавета Павлівна, учениця 4 класу Першої міської гімназії, рідна племінниця, студенткаІ курсу Смілянського промислово-економічного коледжу ЧДТУ, Голіненко Оксана Анатоліївна та внучка, що народилася в Італії, а зараз навчається в 7 класі 18 школи, Занкета Анастасія.
Лонська Надія Михайлівна, що віддала факультету більше 15 років і була фактично правою рукою Валерія Кириловича, зачитала свою знамениту «Шпакіану», яку вона особисто написала до його 60-річчя.
До слова запрошували колишніх аспірантів та колег Валерія Кириловича, Чепурду Ларису Михайлівну, кандидата економічних наук, доцента, Почесного працівника туризму України, завідувача кафедри туризму та готельно-ресторанної справи, Кучер Зою Іванівну, доцента, кандидата філологічних наук, завідувача кафедри романо-германської філології та перекладу, Пчелінцеву Олену Едуардівну, доцента, кандидата філологічних наук, завідувача кафедри української мови та загального мовознавства, Литвин Олену Володимирівну, начальника видавничо-редакційного відділу, Заїку Олександра Івановича, старшого викладача кафедри готельно-ресторанної справи та туризму.
Було сказано багато теплих слів, спогади про першого декана ЛФ викликали сльози на очах присутніх. На зустрічі лунали вірші Валерія Кириловича Шпака зі збірки «Серпневий зорепад» у перекладі англійською, німецькою та навіть італійською мовами, а також звісно українською у виконанні студентів БФ, ФІТІС, ФЕУ та ФЕТ: «Спека зварилась», «Хто ні раз не літав …», «Троянди любимо колючі …» «За все добро ти відбулася злом», «Учням», «Не гадай мені, юна циганко …», «Пожухле листя …».
В кінці зустрічі Ольга Григорівна Шпак подарувала студентам, що читали вірші, відому збірку віршів Валерія Кириловича «Серпневий зорепад» на довгу пам’ять про цей захід.
Насамкінець, хотілося б зазначити, що Валерій Кирилович завжди був оптимістом, людиною, що з посмішкою сприймала проблеми та незгоди, чуйно і відповідально ставилися до кожного свого підлеглого, співробітника, студента заклала міцний фундамент того дому, яким йому завдячують його учні, нині викладачі факультету, а також студенти.
Валерій Кирилович цінував думку і позицію кожного, а перш за все, творчу особистість. Він завжди докладав максимум зусиль, аби перетворити факультет на рідний дім, а колектив – в дружну родину, а тому сам жив і нас повчав жити так:
Ненавиджу мізерних і безликих
Тих скептиків, що душами інертні,
Бо все-таки ми разом – всі великі,
Бо кожен з нас по-своєму безсмертний.
Уклін Вам і вічна пам’ять, Валерію Кириловичу!
Колеги, аспіранти, студенти.