,
,
Відеоканал ЧДТУ

ЧДТУ

Черкаський державний технологічний університет
Cherkasy state technological university

Черкаський державний технологічний універсітет

ПОЛОЖЕННЯ про організацію контролю та оцінювання якості навчання студентів

Завантажити прикріплення:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

Затверджено

Вченою радою ЧДТУ

від « 17»вересня 2012

протокол № 2

  

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ КОНТРОЛЮ

ТА ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ НАВЧАННЯ

СТУДЕНТІВ

 

 

 

І. Загальні положення

Положення про організацію контролю та оцінювання  якості навчання студентів (далі Положення) розроблено на підставі:

- Закону  “Про вищу освіту ”;

- “Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах ”, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 02.06.1993 p. № 161;

- Тимчасового положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців, затвердженого наказом МОН України № 48 від 23.01.2004 р.;

- Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу в Черкаському державному технологічному університеті, затвердженого на засіданні Методичної ради ЧДТУ від 10 червня 2006 р., протокол № 10;

- наказу МОНмолодьспорту України від 29.03.2012 р. № 384 «Про затвердження форм документів з підготовки кадрів у вищих навчальних закладах І-ІУ рівнів акредитації»;

- Правил внутрішнього розпорядку Черкаського державного технологічного університету;

- Статуту ЧДТУ.

 

ІІ. Види  контролю та критерії оцінювання

          Контрольні заходи є необхідним елементом зворотного зв'язку в процесі навчання. Вони визначають відповідність рівня набутих студентами знань, умінь та навичок вимогам стандартів вищої освіти та інших нормативних документів щодо вищої освіти і забезпечують своєчасне коригування навчального процесу.

            В організації навчального процесу університету застосовуються контрольні заходи у формі  вхідного, поточного, модульного, рейтингового, відстроченого і підсумкового (семестрових контролів і державної атестації).

            2.1. Вхідний контроль проводиться перед вивченням нового курсу з метою визначення рівня підготовки студентів з дисциплін, які забезпечують цей курс. За результатами вхідного контролю розробляються заходи з надання індивідуальної допомоги студентам, коригування навчального процесу з відповідного курсу.

            2.2. Поточний контроль здійснюється під час проведення лекцій, практичних, лабораторних  та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до  виконання  конкретних видів навчальної діяльності.  Форма проведення  поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання   рівня   знань   визначаються   відповідною   кафедрою.
            Результати поточного контролю використовуються як викладачем  для коригування методів і засобів навчання, так і студентами  для планування самостійної роботи.   Поточний контроль може проводитися у формі усного опитування або письмового експрес-контролю на практичних заняттях та лекціях у формі колоквіуму, за результатами якого студент допускається до виконання лабораторної роботи, виступів студентів при обговоренні питань на практичних і семінарських заняттях, а також у формі комп'ютерного  тестування.

            Об’єктами поточного контролю знань студентів є:

1. Систематичність та активність роботи на семінарських, практичних, лабораторних заняттях. Оцінюванню можуть підлягати: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських і практичних заняттях; активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські (практичні) заняття; результати виконання і захисту лабораторних робіт, експрес - контролю тощо.

2. Виконання завдань для самостійного опрацювання. Оцінюванню можуть підлягати: самостійне опрацювання тем чи окремих питань; проведення розрахунків; написання рефератів, підготовка конспектів навчальних чи наукових, переклад іншомовних текстів тощо.

3. Виконання модульних (контрольних) завдань. Оцінюванню можуть підлягати: тести, виконання письмових завдань, контрольних робіт, індивідуальних завдань тощо.

            Результати поточного контролю (поточна успішність) є основою для  проведення заліку і враховуються викладачем при визначенні підсумкової екзаменаційної оцінки з  дисципліни.

  2.3. Модульний  контроль успішності студентів здійснюється для перевірки рівня засвоєння  навчального матеріалу в кінці кожного навчального модуля.

Модульний контроль проводиться в письмовій або у пись­мово-усній формі. Письмовий компонент модульного контролю обов'язковий і проводиться шляхом виконання контрольних за­вдань для перевірки засвоєння фактичного матеріалу відповідних модулів і розв'язування практичних задач.

Модульний контроль за видами занять здійснюють викладачі, які їх проводили.

  Основні завдання модульного контролю полягають у підвищенні мотивації студентів до опанування навчального матеріалу, мотивації спільної систематичної роботи викладачів і студентів протягом семестру, а також у підвищенні рівня організації навчального процесу в університеті.

            Кожна кафедра визначає і розробляє форму проведення модульного контролю (тестування, контрольна робота, письмові завдання з усним захистом тощо), структуру завдань, систему та критерії оцінювання результатів їх виконання; розподіляє загальну кількість балів, за якими оцінюється  вся поточна робота.

            Форма, структура, конкретний перелік робіт (завдань), критерії оцінювання зазначаються у робочих програмах навчальних дисциплін і доводяться до відома студентів  на початку семестру.

 

Приклад розподілу балів,  які отримують студенти

- для заліку  

Поточне тестування та самостійна робота

Сума

Змістовий модуль №1

Змістовий модуль № 2

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т7

Т8

Т9

100

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Т1, Т2 ... Т9 – теми змістових модулів.

- для екзамену

Поточне тестування та самостійна робота

Підсумковий тест (екзамен)

Сума

Змістовий модуль 1

Змістовий модуль

2

Змістовий модуль

3

40

100

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т7

Т8

Т9

Т10

Т11

Т12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Т1, Т2 ... Т12 – теми змістових модулів.

Примітки: загальна кількість балів, що вноситься до відомості обліку успішності за поточну роботу не може перевищувати 60.

До модульного контролю допускаються всі студенти.

Термін проведення модульних контролів - 9-10, 17-18 навчальні тижні за розкладом навчальних занять.

Результати модульного контролю заносяться викладачем до модульно-рейтингової відомості (Додаток Г) і враховуються при визначенні семестрової оцінки.

Перескладання модуля відбувається відповідно до графіку ін­дивідуального відпрацювання практичних занять, затвердженим ведучим курсу.

2.4. Рейтинговий контроль є інструментом комплексного оцінювання якостінавчальної роботи студентаз усіх кредитних модулів на певному етапі навчання. Рейтинговий контроль успішності студентів проводиться, як правило,  на 8-9 навчальних тижнях з дисциплін, з яких передбачено семестровий  контроль у формі заліку (диференційного заліку) або екзамену.

 Рейтингову атестацію  здійснює викладач, який проводить практичні (лабораторні, семінарські) заняття. Атестацію може  здійснювати викладач, який проводить лекційні заняття з дисципліни.

Примітка. Якщо дисципліна складається з одного навчального модуля,  викладач повинен здійснити проміжний контроль на 8-9 навчальному тижні, який оцінюється за 100-бальною шкалою.

Рейтингова оцінка виставляється в балах за шкалою навчального закладу (100 бальною шкалою).

Результати рейтингового контролю заносяться до журналу  відображення успішності студентів (журнал рейтингового контролю), який зберігається в деканаті.

Викладач обов’язково інформує студентів про результати рейтингового контролю.

Наприкінці 9 навчального тижня,  після аналізу результатів   рейтингового контролю, деканати подають до навчального відділу  дані про кількість студентів, які за  результатами рейтингового контролю є невстигаючими.

Примітка. Дані подаються про студентів, результати рейтингового (модульного) контролю яких становлять менше 34 балів за шкалою навчального закладу. Зразок форми звіту деканатів подано  в Додатку А .

Якщо студент без поважних причин не склав проміжний  контроль, то він може, з дозволу декана, в термін до початку семестрового контролю,  ліквідувати цю заборгованість.

Деканати факультетів разом з кафедрами аналізують результати проведення рейтингового контролю і розробляють план заходів щодо ліквідації академічної неуспішності і покращення навчального процесу.

На 10 навчальному тижні навчальний відділ університету узагальнює результати рейтингового контролю  і доповідає на засіданні ректорату.

2.5.Контроль залишкових знань, проводиться через деякий час після вивчення дисципліни. Цей вид контролю не впливає на результати  навчання студента і проводиться вибірково, як правило, в інтересах зовнішнього чи внутрішнього контролю якості навчання, з метою вивчення рівня  стійкості засвоєних знань студентами.

Контроль залишкових знань може проводитись за рішенням ректора (проректора з навчальної роботи) навчального закладу, а також за ініціативою навчального відділу або декана факультету.

2.6 Ректорський   контроль є одним з видів контролю залишкових знань  і проводиться, як правило, на початку навчального року у формі ректорських контрольних робіт за темами дисципліни, що були вивчені у попередньому семестрі, або за навчальною програмою всієї дисципліни.

Ректорський контроль здійснюється з метою виявлення залишкового рівня знань  студентів з навчальної дисципліни (або окремого модуля), з наступним аналізом якості навчання та викладання.

Підставою для проведення ректорських контрольних робіт є наказ ректора (проректора з навчальної роботи).  Керівництво    організацією    та    проведенням    ректорського контролю здійснюється   начальником   навчального   відділу   університету ( «Методичні рекомендації щодо організації та проведення ректорського контролю якості підготовки студентів», затверджені методичною радою ЧДТУ від 15.10.2011, протокол № 58).

2.6.1. Семестровий контроль з  дисципліни проводиться відповідно до навчального плану у вигляді семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку в терміни, встановлені графіком навчального процесу, та в обсязі навчального матеріалу, визначеному робочою програмою дисципліни. Форма проведення семестрового контролю (усна, письмова, комбінована, тестування тощо), зміст і структура екзаменаційних білетів (контрольних завдань) та критерії оцінювання визначаються рішенням відповідної кафедри. 

Перелік екзаменів і заліків семестрового контролю визначається робочим навчальним планом. Кількість екзаменів у кожній сесії не повинна перевищувати 5, а заліків – 6 (не враховуючи заліки з практики).        Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної дисципліни (семестрового екзамену, заліку), якщо він виконав усі види робіт, передбачені навчальним планом на се­местр з цієї дисципліни.

2.6.2. Залік  - це вид підсумкового контролю, за якого засвоєння студентом навчального матеріалу з дисципліни оцінюється на підставі результатів поточного, проміжного контролів (тестування, поточного опитування, виконання індивідуальних завдань та певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях) протягом семестру і модульного контролю.

Семестровий залік з окремої дисципліни проводиться після закінчення її вив­чення, до початку екзаменаційної сесії (як правило, викладачем на останньому занятті). Заліки приймаються викладачами, які проводили практичні, семінарські, лабораторні заняття в навчальній групі або чи­тали лекції з дисципліни.

Семестровий залік виставляється за умови, коли студент успішно виконав усі модульні (контрольні) завдання та інші види робіт, передбачені робочою програмою навчальної дисципліни, і набрав при цьому 60 і більше балів (за 100 бальною шкалою).

У разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право скласти їх до початку екзаменаційної сесії. Час та порядок складання визначає викладач.

Диференційований залік з дисципліни -  це форма підсумкового   контролю,  що полягає в  оцінці  засвоєння  студентом  навчального матеріалу  з  певної  дисципліни  виключно на підставі результатів виконаних індивідуальних завдань (розрахункових,  графічних тощо). Семестровий  диференційований  залік  планується  при  відсутності екзамену  і  не  передбачає  обов'язкову присутність студентів.

Диференційований залік складається в такому ж порядку, що і залік.

 2.6.3. Семестрові екзамени складаються студен­тами у період екзаменаційних сесій згідно з розкладом. Відхилення від розкладу екзаменів недопустимо. У разі хвороби екзаменатора завідувач кафедри повинен здійснити його заміну і сповістити про це деканат.        

На підготовку студен­тів до кожного екзамену необхідно планувати не менше 3-х днів. Перед кожним екзаменом обов’язково проводиться консультація.

Семестровий екзамен може проводитися в усній формі за білетами або у письмовій формі за контрольними завданнями, а також за допомогою тестування (з використанням технічних засобів).

Можливе поєднання різних форм контролю. Форма проведення семестрового контролю з дисципліни зазначається у навчальному плані та робочій  програмі дисципліни. Зміст екзаменаційних білетів (контрольних завдань), перелік матеріалів, користування якими дозволяється студенту під час екзамену, а також критерії оцінювання рівня підготовки студентів обговорюються на засіданні кафедри і затверджуються завідувачем кафедри. Ці матеріали дійсні протягом навчального року, вони є складовою навчально-методичної документації з дисципліни і зберігаються на кафедрі.               

Екзаменаційні білети (Додаток Д) або контрольні завдання повинні повністю охоплювати робочу  програму дисципліни або її частину, яка виноситься на семестровий контроль, та забезпечувати перевірку знань, навичок і умінь відповідного рівня, що передбачені програмою. Кількість екзаменаційних білетів для усного екзамену повинна перевищувати кількість студентів у навчальній групі не менше, ніж на 5. Кількість варіантів контрольних завдань (для письмового контролю) повинна забезпечити самостійність виконання завдання кожним      студентом. 

Залежно від змісту і значущості навчальної дисцип­ліни у фаховій підготовці спеціаліста екзамен може включати тео­ретичні питання, практичні ситуації і задачі. Ек­заменаційні білети затверджує завідувач кафедри.

Складність та трудомісткість контрольних завдань для письмового контролю повинні відповідати відведеному часу контролю (90 - 135 хвилин); завдання не повинні вимагати докладних пояснень, складних розрахунків та креслень і забезпечувати мінімум непродуктивних витрат часу на допоміжні операції, проміжні розрахунки  тощо.        
          При визначенні критеріїв оцінювання  відповідей студента або виконання певного завдання з певної дисципліни необхідно враховувати:

 - повноту і правильність відповіді;

 - здатність узагальнювати   отримані   знання;
 - здатність застосовувати правила, методи, принципи, закони у конкретних   ситуаціях;
-  уміння аналізувати і оцінювати факти, події, інтерпретувати схеми, графіки, діаграми;

-  уміння викладати матеріал         чітко, логічно, послідовно.

            Оцінка "Відмінно"- А (90-100 балів) ставиться,  якщо основні питання розкриті на високому теоре­тичному і практичному рівнях, студент без ускладнень орієнту­ється в матеріалі, повністю відповідає на додаткові запитання. Якість відповідей свідчить про вільне володіння матеріалом лек­ційних і практичних занять, а також про ознайомлення з додатко­вим матеріалом з навчальної дисципліни.    

Оцінка "Добре"- В,С (74-89 балів) ставиться,  якщо розкриті основні питання, а на додаткові сту­дент відповідає не повністю. Якість відповідей виявляє вільне володіння лекційним і практичним матеріалом. Ознайомлення з додатковими джерелами не систематизовано.

      Оцінка "Задовільно" – D, E (60-73 бали) ставиться, якщо студент    володіє тільки загальним поняттєвим апаратом, він в цілому орієнтується в досліджуваному предметі, але при розкритті основних питань допускає суттєві помилки.

Оцінка "Незадовільно" з можливістю повторного складання – FX (35-59 балів) ставиться, якщо студент робить принципові помилки у відповідях, не може дати обґрунтовані відповіді на всі основ­ні питання викладача, не орієнтується в основних теоретичних і практичних положеннях курсу, або не засвоїв окремі розділи курсу.

Оцінка “Незадовільно” з обов’язковим повторним курсом – F (1-34 балів)  - відсутність будь-якого розуміння  навчального матеріалу.

Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін, формою підсумкового контролю яких є екзамен, здійснюється на основі результатів  модульного і підсумкового контролю знань (екзамену).Максимальна кількість балів, яку може отримати студент за результатами модульних  контролів, не може перевищувати 60. Якщо за результатами  хоч одного з модульних контролів студент отримав менше 30 балів, він не допускається до екзамену.

Результати екзамену оцінюються від 0 до 40 балів. Екзамен вважається складеним, якщо студент набрав не менше 20 балів. У разі, коли відповіді студента оцінені менш ніж у 20 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами екзамену та незадовільну загальну підсумкову оцінку. У цьому разі отримані результати модульного контролю не враховуються.

Студент не допускається до семестрового контролю з певної дисципліни, якщо він не виконав усіх видів робіт, завдань, передбачених робочою програмою навчальної дисципліни на семестр. При цьому викладач у відомості обліку успішності робить запис «не допущений», який прирівнюється до академічної заборгованості. Недопущення студента до семестрового контролю з певної навчальної дисципліни не може бути причиною не допуску його до контролю з інших дисциплін.

        Екзамен приймає лектор, який викладає курс. У прийман­ні екзамену можуть брати участь викладачі, які проводили у навчальній групі інші види занять з дисципліни. Якщо окремі розділи дисципліни читалися кількома вик­ладачами, екзамен може проводитися за їх участю з виставленням однієї загальної оцінки. Як виняток, за наявності поважних причин, завідувач кафедри, за по­годженням з деканом,  може призначати для приймання екзамену іншого викладача з числа лекторів цієї дисципліни.

Повторне складання екзаменів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачеві, другий — комісії, що створюється розпорядженням декана факультету. До складу комісії входять завідувач (провідний викладач) кафедри і викладачі відповідної кафедри, а також представник деканату (декан, заступники декана).

        У випадках конфліктної ситуації за мотивованою заявою студента чи викладача, розпорядженням декана також створюється комісія для приймання екзамену (заліку).

Оцінка комісії є остаточною.

       Студенти, які були допущені до складання семестрового контролю, але не з’явилися на екзамен без поважної причини, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку.       

Студенти, що одержали під час сесії незадовільні оцінки і не склали екзамен повторно комісії, при­значеній деканом, відраховуються з вищого навчального закладу.

Перескладання екзамену (диференційованого заліку) для підвищення  оцінки не допускається. У крайніх випадках допускається перескладання  не більше ніж  двох дисциплін за весь період навчання з метою отримання документа про вищу освіту з відзнакою. Дозвіл на це дає ректор (проректор з навчальної роботи) на підставі заяви студента за погодженням  з деканом факультету.

         Перескладання здійснюється після складання студентом останньої екзаменаційної сесії.

         Студент, який захворів під час сесії, зобов’язаний повідомити деканат про свою хворобу  та в тижневий термін після одужан­ня подати довідку медичного закладу.

         За наявності поважних, документально підтверджених причин (хвороба, сімейні обставини тощо) окремим студентам може встановлюватись індивідуальний графік складання екзаменів (заліків) або ліквідації академічної заборгованості.

Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість. Ліквідація студентами академічної заборгованості проводиться після закінчення сесії до початку наступного семестру. Як виняток, допускається  складання заліків під час екзаменаційної сесії лише з тих дисциплін, без яких не є можливим допустити студента до складання екзамену.

                Студенти, які                       одержали   під   час   сесії   більше   двох незадовільних оцінок, відраховуються з вищого навчального закладу.

         Оперативна інформація щодо результатів складання екзаменів подається до навчального відділу щотижня за встановленою формою.

Результати семестрового контролю регулярно обговорюються на засіданнях ректорату, кафедр, вченихрад факуль­тетів та вченої ради університету і є одним з важливих чинників управління якістю навчального процесу в університеті.

2.7. Державна атестація студентів проводиться державною екзаменаційною комісією після закінчення навчання за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем. Основним завданням державної атестації є встановлення відповідності рівня якості підготовки випускників вимогам стандартів вищої освіти. За результатами позитивної атестації видається диплом державного зразка про здобуття відповідного освітнього рівня та отриману кваліфікацію. Вимоги щодо організації дипломного проектування та державної атестації випускників зазначені у «Положенні про державну атестацію студентів у Черкаському державному технологічному університеті»,   затвердженому  вченою радою ЧДТУ 31.08.2012,  протокол № 1.

 

ІІІ. Проведення семестрового контролю

        При проведенні семестрового контролю екзаменатор повинен мати таку документацію:
-  комплект екзаменаційних білетів (контрольних завдань), затверджений завідувачем кафедри (із зазначенням номера протоколу та дати засідання кафедри)     за      місяць         до     початку      екзаменаційної    сесії;
- окремі екзаменаційні білети (контрольні завдання) для видачі студентам;
- перелік матеріалів, користування якими дозволяється   студенту    під   час   складання екзамену, затверджений завідувачем кафедри;
-  критерії оцінювання рівня підготовки студентів, затверджені завідувачем кафедри;
- екзаменаційну відомість, підписану  деканом факультету.

       Екзаменаційну відомість (відомість обліку успішності) екзаменатор отримує в деканаті  в день проведення екзамену, видача якої реєструється у    відповідному         журналі.
       Присутність на екзаменах або заліках сторонніх осіб без дозволу декана     факультету  не    допускається. 
       Тривалість усного екзамену в навчальній групі, як правило, не повинна перевищувати 9 годин, а письмового - 3 години.  При проведенні усного екзамену в аудиторії одночасно може перебувати  6-12 студентів. Для підготовки до відповіді студенту повинно надаватися не менше 30 хвилин. Практичні навички можуть перевірятися із застосуванням спеціального обладнання і технічних         засобів.
       На екзаменах студенти зобов'язані подавати екзаменаторові залікову книжку (індивідуальний навчальний план студента - ІНПС). У разі втрати залікової книжки (ІНПС) студент повинен мати довідку з деканату про її втрату та документ, що засвідчує особу, в іншому випадку студент до екзамену не допускається. Під час виконання екзаменаційних робіт (підготовки до відповіді на усному екзамені) студенти зобов'язані дотримуватися відповідних вимог кафедри щодо проведення екзамену. При виявленні факту використання студентом недозволених матеріалів, викладач має право припинити складання екзамену  студентом і виставити незадовільну оцінку. При порушенні студентом встановлених правил внутрішнього розпорядку або етичних норм поведінки на екзамені викладач має право заборонити йому складання екзамену з відповідною позначкою в екзаменаційній відомості та зазначити причини у доповідній записці на ім'я декана факультету. Відмова студента від відповіді на питання екзаменаційного білету атестується   як незадовільна відповідь.

Екзаменатор       повинен:
- дотримуватись розкладу екзаменів (дата, час початку екзамену, аудиторія);
- проводити екзамен тільки за білетами (контрольними завданнями), що затверджені (для більш об'єктивного оцінювання рівня підготовки студента екзаменатор має право ставити додаткові питання в межах навчальної  програми);
- при усній формі проведення екзамену оголосити оцінку відразу після закінчення опитування студента і внести її до екзаменаційної відомості та залікової книжки (ІНП) студента;

- при письмовій формі проведення екзамену оголошувати оцінку не пізніше наступного робочого дня.

      

IV. Тестовий контроль знань

Основна мета те­стового контролю знань (ТКЗ) — оцінювання рівня засвоєння знань студентів після вивчення дисципліни й одержання інформації для удосконалення процесу підготовки фахівців. Основними функціями ТКЗ є:

-  діагностична, що спря­мована на збирання, аналіз та інтерпретацію результатів оцінювання для визначення реального рівня сформованості знань студента;  

- навчальна, що спрямована на оволодіння студентами змістом певної дисципліни (студент при вирі­шенні тестового завдання ще раз повторює пройдений матеріал і краще закріплює отримані знання);

- органіційна функція педагогічного контролю, яка виявляється в його впливі на організацію навчального процесу (залежно від отри­маних результатів контролю викладач вносить відповідні зміни в навчальний процес, що виявляються в нових підходах, формах, методах та дидактичних засобах навчання);

- виховна, яка допомагає студентам удо­сконалювати свої знання, систематизувати їх, розвивати пам'ять, мислення.

Тест повинен включати комплекс завдань різноманітних видів, для того щоб надати можливість всебічно оцінити рівень засвоєння навчальної інфор­мації: розуміння, пізнання, відтворення, застосування, творчість.

Рівень складності має бути таким, щоб студент розумів сут­ність і завдання тесту, а питання в тесті повинні відповідати складності контрольного матеріалу.

Тест повинен складатися з таких елементів:

1) інструкція до тестування (наприклад: назвіть правильні відповіді, складіть схему тощо);

2) текст тестового завдання;

3) варіанти відповідей (для тестів з мультивибором, альтернативами - закриті тестові завдання, що передбачають один правильний варіант і мають різноманітну форму по­становки задачі.). Відкриті тестові завдання передбачають вільну відповідь, аналізування питання.

 

V. Оформлення результатів семестрового контролю

Результати семестрового контролю вносяться викладачем до відомості обліку успішності і залікової книжки студента (ІНПС), а працівниками деканату - до журналу обліку успішності студентів та навчальної картки студента.

          Записи в заліковій книжці здійснюються з використанням чорнила або пасти чорного, синього або фіолетового кольору. Виправлення, які не завірено в установленому порядку, не допускаються.

          У заліковій книжці викладач виставляє оцінки (за національною шкалою та шкалою ECTS), а також кількість балів, одержаних студентом за результатами семестрового контролю та державної атестації (з усіх навчальних дисциплін, видів практики, курсових проектів (робіт), видів державної атестації). Оцінки з навчальних дисциплін виставляє викладач на сторінці залікової книжки, що відповідає семестру, у якому вивчається дисципліна.

         У  відомості обліку успішності проти прізвища конкретного студента викладач         робить       такі   записи:
а) "Не з'явився" - якщо студент був допущений до складання семестрового контролю,         але    не      з'явився      на      нього;
б) "Не допущений" - якщо студент не був допущений до складання семестрового контролю через невиконання усіх видів робіт (лабораторних робіт та певних індивідуальних завдань), передбачених робочою програмою дисципліни у семестрі, або має   незадовільні атестації за результатами модульного   контролю з       дисципліни;
в) "Усунений" - при порушенні студентом встановлених правил внутрішнього розпорядку або етичних норм поведінки на екзамені;
г) "Відмінно", "Добре", "Задовільно", "Незадовільно" "Зараховано", "Не зараховано" та відповідно бали за шкалою університету й літери за шкалою ЕСТS - залежно від результату складання семестрового контролю (записи "Незадовільно" та "Не зараховано" до залікової книжки (індивідуального навчального          плану         студента)   не          вносяться.
       Відомість  обліку успішності для проведення екзамену (Додаток В) викладач повністю заповнює, підписує та подає особисто до деканату в день проведення екзамену або зранку наступного робочого дня за умови письмової форми екзамену. Заповнена залікова відомість  подається до деканату в день проведення останнього заняття за розкладом або за день до початку екзаменаційної сесії.

Для перескладання екзаменів (заліків) деканат оформлює додаткову  відомість обліку успішності  або  аркуш успішності студента (Додаток Б).
       Додаткові відомості (аркуші успішності)  для перескладання екзаменів (заліків) видаються тільки після закінчення екзаменаційної сесії.

 Якщо екзамен (залік) приймається, комісією, то відомість обліку успішності (аркуш успішності) підписують усі члени комісії. Графік перескладання і терміни повернення викладачами додаткових      відомостей або заліково-екзаменаційних  листів  визначаються      деканатом.
       Письмові екзаменаційні роботи студентів зберігаються на кафедрі протягом  року, а потім знищуються в установленому порядку.

       Залікові відомості з практик, що проводяться влітку, викладач підписує та подає особисто до деканату, як правило, на другий день після закінчення практики.   Оцінка з практики, що проводилась влітку,  враховується при нарахуванні стипендії за результатами наступного семестрового контролю.    

Залікові відомості з переддипломної практики студентів викладач підписує і подає особисто до деканату в день проведення заліку або наступного робочого           дня.

 

V. Особливості  організації навчального процесу та  контролю знань студентів заочної форм навчання

Навчальний процес  за заочною формою навчання здійснюється під час сесії і в міжсесійний період відповідно до графіку навчального процесу та робочих навчальних планів на поточний навчальний рік.

Контрольні заходи для студентів заочної форми навчання передбачають самоконтроль, вхідний, поточний та підсумковий  види контролю.

 Самоконтроль є первинною формою контролю знань студентів заочної форми навчання.

Об’єктом поточного контролю знань студентів заочної форми навчання можуть бути домашні письмові роботи з дисципліни, з яких складені індивідуальні завдання, або модульні завдання виконуються під контролем викладача.

Міжсесійний період  – це частина навчального року, протягом якого здійснюється робота студента над засвоєнням навчального матеріалу як самостійно, так і під керівництвом викладача. Основною формою роботи студента-заочника над засвоєнням навчального матеріалу є виконання ним контрольних робіт та індивідуальних завдань (рефератів, розрахункових, графічних, розрахунково-графічних, курсових робіт), передбачених навчальним планом. Контрольні роботи та індивідуальні завдання можуть виконуватися як у домашніх умовах (поза навчальним закладом), так і в університеті.

Сесія для заочної форми навчання – це частина навчального року, протягом якої здійснюються всі форми організації навчального процесу, передбачені навчальним планом (лекції, лабораторні, практичні та семінарські заняття, консультації та контрольні заходи). Екзамени та заліки складаються студентами в період екзаменаційних сесій.

Вхідний і поточний види контролю здійснюються під час проведення практичних, лабораторних, семінарських занять.

Самостійно виконані контрольні роботи (індивідуальні завдання) перевіряються викладачем і зараховуються за результатами  співбесіди зі студентом. Порядок і термін видачі, виконання, захисту та обліку виконаних контрольних робіт (індивідуальних завдань) визначає відповідна кафедра. Контрольні роботи (індивідуальні завдання) студентів-заочників зберігаються на кафедрі протягом року після чого знищуються, про що складається відповідний акт із зазначенням переліку робіт і прізвищ студентів.

 З метою забезпечення систематичної самостійної роботи студентів-заочників у міжсесійний період можуть проводитися консультації.  Студентам заочної форми навчання може надаватись можливість відвідування навчальних занять та виконання інших видів навчальної роботи разом зі студентами денної форми навчання за умови домовленості з викладачем та дозволу  декана факультету.

Виклик на сесію здійснюється відповідно до графіку навчального процесу довідкою-викликом встановленої форми. Довідка-виклик є підставою для надання додаткової оплачуваної відпустки студентам заочної форми навчання. Довідка-виклик є документом суворої звітності і підлягає реєстрації в окремій книзі з зазначенням номера та дати видачі.

Студенти-заочники допускаються до участі в заліково-екзаменаційній сесії, якщо вони не мають заборгованості за попередній семестр і до початку сесії виконали всі контрольні роботи  та індивідуальні завдання з дисциплін, що виносяться на сесію.

Студенту заочної форми навчання, які мають не більше 2-х заборгованостей, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість до початку нового навчального семестру.

Як виняток, за певних, документально підтверджених умов (хвороба, службові відрядження, сімейні обставини тощо), для окремих студентів за дозволом декана факультету може встановлюватись індивідуальний графік навчального процесу.

Студенти заочної форми навчання, які працюють за обраним фахом (напрямом підготовки, спеціальністю) або виконують індивідуальні завдання, що передбачені програмою практики, звільняються від проходження фахової практики. Оцінка за виконання індивідуального завдання є оцінкою за відповідну практику. В інших випадках студенти проходять фахову практику за відповідною програмою для денної форми навчання.

 

При розробці Положення використано досвід НТУУ “КПІ”, книгу Я.Я.Болюбаша Організація навчального процесу у вищих закладах освіти: Навч. посібник для слухачів закладів підвищення кваліфікації системи вищої освіти.— К.: ВВП «КОМПАС», 1997.— 64с.