,
,
Відеоканал ЧДТУ

ЧДТУ

Черкаський державний технологічний університет
Cherkasy state technological university

Черкаський державний технологічний універсітет

Ви тут: ЧДТУ Про університет Музеї ЧДТУ МУЗЕЙ ІСТОРІЇ ЧДТУ

МУЗЕЙ ІСТОРІЇ ЧДТУ

10 квітня 1998 р. в Черкаському інженерно-технологічному інституті (з 2001 р. – ЧДТУ) ректор, д.т.н., професор Биков Валентин Іванович урочистим перерізанням стрічки відкрив Музей історії вузу. Подія була приурочена до 40-річчя з дня створення навчального закладу.

відкриття музею Ініціатором і людиною, яка створила Музей історії ЧДТУ, є Бушин Микола Іванович – доктор історичних наук, професор, заслужений працівник освіти України.

На сьогодні Музей історії ЧДТУ – це три окремі експозиційні зали. На 25 стендах у фотографіях та експонатах висвітлена історія навчального закладу, починаючи з 1960 р.

Розпочинається експозиція музею галереєю "Керівники навчального закладу" (на портретних полотнах зображені всі керівники, які керували у свій час ВНЗ, а саме Д.Д. Лещенко (1960 – 1970 рр.); Г.І. Аліпов (1970 – 1975 рр.); М.Г. Кайдаш (1975 – 1980 рр.); А.К. Поліщук (1980 – 1987 рр.); В.І. Биков (1987 – 1998 рр.); Ю.Г. Лега (з 1998 р.).

Продовжується експозиція музею галереєю "Академіки галузевих академій" (галерея знаходиться в холі, безпосередньо біля входу в музей). Серед академіків, які нині працюють в ЧДТУ –  д.т.н., професор В.І. Биков, к.т.н., професор П.А. Донченко, д.ф-м.н., професор В.І. Діскант, д.і.н., професор М.І. Бушин, д.т.н., професор С.П. Поляков, д.т.н., професор А.А. Тимченко, д.т.н., професор В.І. Хомяков, д.т.е., професор В.М. Лукашенко, д.філос.н., професор В.Т. Шпак, д.е.н., професор Т.М. Качала, д.е.н., професор Ю.В. Пасічник, д.е.н., професор Л.О. Петкова, к.і.н.,  професор ЧДТУ В.І. Кунченко-Харченко.

історія Екскурсія по музею розпочинається зі стенда, на якому представлені архівні матеріали, газетні публікації, фотознімки, які дають можливість візуально простежити історію появи на теренах Черкащини нового навчального закладу, побачити фото, на яких зафіксовано будівництво навчальних корпусів, фото перших керівників вищого навчального закладу тощо. Серед експонатів стенда чільне місце відводиться першому декану Черкаського загальнотехнічного факультету Київського технологічного інституту харчової промисловості (1960 р.), а з 1961 р. – Київського інженерно-будівельного інституту – к.т.н., доценту Лещенку Дмитру Дмитровичу, який очолював навчальний заклад з 1960 по 1970 рр., а також к.т.н., доценту Аліпову Георгію Івановичу – декану загальнотехнічного факультету Київського інженерно-будівельного інституту з 1970 по 1975 рр.; к.т.н., доценту Кайдашу Миколі Геврасійовичу – декану, директору філіалу Київського інженерно-будівельного інституту з 1975 по 1980 рр.; д.т.н., професору Поліщуку Анатолію Костянтиновичу (1928 – 2000) – директору Черкаського філіалу Київського політехнічного інституту з 1980 по 1987 рр.; д.т.н., професору Бикову Валентину Івановичу, який більше десятиліття очолював навчальний заклад, спочатку на посаді директора філіалу КПІ, а з 1991 по 1998 рр. – ректором ЧІТІ.

У центральній частині головної кімнати  музею розміщено прапор ЧІТІ (прапор ручної роботи у свій час був виконаний у творчій майстерні заслуженого художника України Олександри Теліженко). На почесному місці – портрет колишнього першого секретаря Черкаського обкому КПУ Івана Кіндратовича Лутака, за підтримки якого  чимало зроблено для навчального закладу.ЧІТІ

Досить презентабельно представлені в музеї всі факультети вузу, серед яких помітно виділяється найстаріший – будівельний. Широко представлена і експозиція цього факультету. Серед експонатів: фото керівника факультету – Битька Миколи Макаровича, фото навчальних лабораторій, чотири технічні прилади для будівельників: нівелір для вимірювання перевищень між точками місцевості, кіпрегель для мензульної зйомки місцевості з метою складання топографічного плану, теодоліт для вимірювання горизонтальних і вертикальних кутів, планіметр для визначення площ ділянок. На будівельному факультеті працює значна когорта відомих як на теренах України, так і за її межами вчених, інформація про яких розміщена в музеї. Серед них: Столяренко Геннадій Степанович – доктор технічних наук, професор, засновник наукової школи "Нові озонні системи та природоохоронні комплекси"; Білик Людмила Іванівна – доктор педагогічних наук, професор, керівник наукової школи з проблем екології, автор відомого підручника "Формування екологічної відповідальності студентів"; професор Мінаєв Борис Пилипович – Соросівський професор, член Нью-Йоркської АН, член Американської асоціації сприяння розвитку науки, Національної американської географічної спілки, автор понад 300 наукових робіт у галузі теоретичної хімії, більшість з яких видана англійською мовою за кордоном. На сьогодні вчений за запрошенням продовжує викладати курс лекцій з квантової хімії в університеті міста Лінчопінг (Швеція) та Боннському університеті (Німеччина). На стенді музею – монографія науковця "Квантовая электрохимия алкалоидов" (у співавторстві), дипломи, статті у міжнародних виданнях.

Серед когорти відомих вчених, які у свій час працювали та нині продовжують працювати в ЧДТУ і яким окремо в музеї відводяться експозиції, – доктор філологічних наук, професор, декан лінгвістичного факультету, заслужений працівник освіти України, академік Нью-Йоркської академії наук, поет Шпак Валерій Кирилович (1943 – 2008). На стендах музею – дипломи В.К. Шпака, його книги, підручники. Це, зокрема, "Інтенсивний курс практики розмовної мови: Навчальний посібник" (1991 р.), "Англійська мова" (1995 р.), "Англійська мова для повсякденного спілкування" (1999 р.), "Серпневий зорепад" (збірка поезій, 2000 р.); доктор технічних наук, професор Поляков Святослав Петрович, завідувач кафедри комп’ютеризованих технологій високоефективної обробки матеріалів. Серед експозиції, присвяченої С.П. Полякову, фотографії професора, публікації в пресі, монографії, які вже стали на сьогодні раритетними – "Атрисное строение материи" і "Разумная жизнь Вселенной". Науковець відомий тим, що розробив нову динамічну модель будови атомів і їх ядер, агрегатного стану речовини, а також будови і призначення Всесвіту; доктор філософських наук, професор Володимир Тимофійович Шпак, автор відомих книг "Україна: від "російського комунізму до європейської інтеграції" (2003 р.), "Крах грандіозного експерименту" (1998 р.); кандидат економічних наук, доцент, колишній декан фінансово-економічного факультету Ткаченко Анатолій Платонович, автор багатьох книг з проблем економіки (серед книг, які експонуються в музеї – "Вибрані лекції з курсу "Економіка і організація виробництва" (1997 р.), "Економіка і планування виробництва" (1996 р.)); доктор технічних наук, професор, академік МАКНС та Нью-Йоркської академії наук Тимченко Анатолій Анастасійович. Вчений є автором (співавтором) понад 300 наукових і науково-методичних праць. В музеї репрезентовані дипломи науковця, відома монографія "Основы информатики системного проектирования объектов новой техники" (1991 р.), підручник "Основи системного проектування та системного аналізу складних об’єктів" (2000 р.), фото; На стенді – дипломи вченого, монографія "Аналіз стану та стратегія ефективного розвитку агропромислового комплексу України" (2003 р.); кандидат технічних наук, професор, академік Української технологічної академії, автор п’яти патентів на винаходи в США, Франції, Швеції Унрод Володимир Ізяславович; доктор історичних наук, професор, заслужений працівник освіти України, ініціатор створення музею історії ЧДТУ Бушин Микола Іванович; доктор історичних наук, професор Лазуренко Валентин Миколайович – лауреат Черкаської обласної краєзнавчої премії імені Михайла Максимовича за 2005 р. та лауреат Черкаської обласної журналістської премії "Прометей" за 2006 р. (згадані дипломи, а також монографії молодого вченого є експонатами музею) та інші.

У свій час в навчальному закладі працювала відома на всю Україну жінка – знаний філолог, доктор філологічних наук, професор Непийвода Наталія Федорівна. В експозиції музею Наталії Федорівні відведено поважне місце. Серед експонатів – фото, журнальні статті, книги науковця ("Мова української науково-технічної літератури (функціонально-стилістичний аспект)" (1997 р.), "Сам собі редактор. Порадник з української мови" (1996 р.)).

екскурсія

 

Чільне місце в музеї відведено  особистостям, які відзначилися своїми заслугами перед Батьківщиною, зокрема завідувачу кафедри інженерної графіки, кандидату технічних наук, доценту Титарчуку Анатолію Олександровичу. На стенді – група військових моряків та їх особисті речі. Це – члени екіпажу першого радянського атомного підводного ракетоносця К-19, який брав участь у військових маневрах у Північному льодовитому океані в 1961 р. і зазнав аварії: вийшли з ладу головний і допоміжний насоси охолодження атомного реактора. Все це могло призвести до плавлення тепловидільних елементів (твелів), виходу з ладу і руйнування атомного реактора, поширення радіації. І тоді вісім сміливців-офіцерів підводного човна пішли до реактора і залили його питною водою. Катастрстенд Титарчукофи вдалося уникнути. Від смертельної дози радіації через три дні вісім моряків-підводників померли. Інші члени екіпажу також отримали певні дози радіації, серед них – і моряк-підводник А.О. Титарчук Про це свідчать пам‘ятна медаль, виготовлена з корпусу атомного підводного човна К-19 до тридцятиріччя ліквідації аварії, публікації в газетах "Правда" за 1990 р. та "Совершенно секретно" за 1991 р., які знаходяться в музеї. У 2007 р. Указом Президента України за героїзм, проявлений у вже неблизькому 1961 р., А.О. Титарчука нагороджено орденом "За мужність".

Особливий інтерес у відвідувачів музею викликають експонати, що належать колишньому завідувачу кафедри радіотехніки, доктору фізико-математичних наук, професору, заслуженому працівнику науки і техніки України, одному з 2000 найвидатніших людей ХХ ст., який визнаний Міжнародною людиною 1995, 1996 та 1997 рр., почесному професору ЧДТУ Кунченку Юрію Петровичу (1939 – 2006). На стенді – фото, наукові праці вченого ("Поліноми наближення у просторі з породжувальним елементом" (2005 р.) та ін.), диплом академіка Нью-Йоркської академії наук, диплом академіка Інженерної академії України.

На особливу увагу в музеї заслуговує стенд, на якому показана історія факультету по роботі з іноземними студентами. В ЧДТУ навчаються (навчались) іноземні студенти майже з 50-ти країн світу. В експозиції – підручники викладачів університету, видані іноземними мовами, речі іноземних студентів, які показують особливості культури того чи іншого народу, газетні публікації про факультет.

Привертає увагу відвідувачів музею і сучасний фотокуточок, який присвячений відомим особистостям нашої держави, які відвідали навчальний заклад в останні роки. Серед них  – Прем’єр-міністр України Ю.В. Тимошенко (2005 р.), міністр освіти і науки України С.М. Ніколаєнко (2006 р.), екс-держсекретар України О.О. Зінченко (10.02. 2006 р.), Голова Верховної Ради України В.М. Литвин (11.02. 2006 р.), Герой України, відомий дисидент, засновник Української Гельсінської Спілки Л.Г. Лук’яненко (13.02.2006 р.), відомий громадський діяч, "батько української Конституції", в минулому проректор з навчальної роботи ЧІТІ (нині – ЧДТУ) М.Д. Сирота (21.09. 2007 р.), народний депутат України І.О. Заєць (23.03. 2006 р.), президент Українського незалежного інформаційного агентства новин УНІАН, екс-прес-секретар Президента України І. В.Геращенко (20.09. 2007 р.), народний депутат України, відомий журналіст А.В. Шевченко (27.09.2007 р.), гетьман реєстрового козацтва України А.І. Шевченко, голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України І.С. Чиж (14.02.2006 р.) та інші.

Цікавою є експозиція, присвячена Міжкафедральному науково-дослідному центру структурного аналізу, який тривалий час, від часу створення до 2008 р., очолювала  кандидат хімічних наук, професор Дубровська Галина Миколаївна. На стендах музею – зразки продукції, апаратура, наукові праці співробітників, патенти на винаходи.

Захоплення відвідувачів музею, особливо молоді, викликає розповідь біля стенда "Адміністративно-господарська частина ЧДТУ" про колишнього начальника відділу кадрів Дернового Михайла Володимировича. Він – кадровий військовий, 25 років прослужив в армії і чотири з них – заступником командира автомобільного полку Байконуру. Його полк доставляв від житлового містечка до старту ракети 10 перших космонавтів (Гагаріна, Титова, Терешкову, Ніколаєва, Поповича, Биковського та ін.). Михайло Володимирович – учасник десяти військових парадів на Красній площі в Москві.

Окремо в музеї представлені стенди, що розповідають про історію створення бібліотеки ЧДТУ, про роботу і здобутки на обласному та всеукраїнському рівні редакційно-видавничого центру університету, про історію створення відділу аспірантури.

Головну роль у вихованні національної свідомості студентів, прищепленні їм любові до рідної землі, культури, духовності, традицій українського народу, пропагуванні здорового способу життя відіграє Центр культури та виховання ЧДТУ, якому виділено три експозиційні стенди музею. Серед експонатів – фотографії зі студентського творчого життя, дипломи, грамоти, нагороди студентів ВНЗ, листи вдячності від різних творчих спілок, надіслані на адресу навчального закладу.

Зацікавленість відвідувачів викликає експозиція, яка показує спортивні здобутки  навчального закладу. На стендах – інформація про  майстра спорту СРСР з бігу на 1500 м, семикратного чемпіона України з бігу на середні та довгі дистанції, члена національної збірної з легкої атлетики (1982 – 1989 рр.), а нині старшого викладача кафедри прикладної лінгвістики ЧДТУ Заїку Олександра Івановича; кандидата в майстри спорту із дзюдо Назаровця Володимира Зінов’євича; кандидата в майстри спорту з легкої атлетики, рекордсмена з бігу на 100 км, викладача кафедри фізичного виховання університету Лавренюка Сергія Анатолійовича; інформація про роботу спортивного клубу та кафедри фізичного виховання ЧДТУ.

Привертає увагу відвідувачів експозиційний куточок "Прапор – святиня вузу", що розповідає про історію прапора навчального закладу.

На завершення розповіді про музей історії ЧДТУ хотілося б сказати, що в музеї, окрім студентів, викладачів, співробітників навчального закладу, часто бувають гості з багатьох міст і сіл нашої країни, з країн СНД, з-за кордону. Про просвітницько-виховну діяльність музею можуть розповісти записи у книзі гостей. Як правило, відгуки кваліфіковані й доброзичливі, вони допомагають скоригувати форми роботи музею.