,
,
Відеоканал ЧДТУ

ЧДТУ

Черкаський державний технологічний університет
Cherkasy state technological university

Черкаський державний технологічний універсітет

Ви тут: ЧДТУ Будівельний факультет Кафедра екології Перелік дисциплін, що викладає кафедра

Перелік дисциплін, що викладає кафедра

 

1. Гідрологія.

Основною метою курсу є вивчення елементів колообігу води (гідрологічного циклу), водного балансу водних об’єктів та закономірностей гідрологічних процесів у водних об’єктах із урахуванням господарської діяльності та можливих антропогенних змін клімату.

2. Колоїдна хімія.

Основною метою курсу є вивчення властивостей дисперсних систем, фізико-хімічних явищ, що протікають в колоїдних системах тафізико-хімічних методів аналізу, що широко використовуються у технологіях очистки природних та стічних вод.

3. Геологія з основами геоморфології

Метою дисципліни є отримання фундаментальних знань з геологічної будови, тектонічної структури та рельєфу Землі для розуміння причин впливу їх на формування й розвитку екологічного стану навколишнього природного середовища.

4. Метеорологія і кліматологія.

Метою дисципліни є формування у студентів систематичних знання щодо складу і будови атмосфери, способів опису стану атмосфери, фізичних процесів, що відбуваються в ній, закономірностей формування погоди і клімату та їх вплив на стан довкілля.

5. Хімія навколишнього середовища.

Метою дисципліни є формування у студентів систематичних знання щодо складу та функціонування геосфер Землі, сучасних геохімічних досліджень.

6. Процеси та апарати техноекології.

Метою дисципліни є формування фундаментальних знань в області гідромеханічних, теплових і масообмінних процесівта апаратів.

7. Загальна екологія.

Основною метою викладання є ознайомлення студентів з основними положеннями екологічної науки, а саме: вченням про біосферу та екосистеми, проблемою джерел та потоків енергії в екосистемах, закономірностями дії екологічних факторів. У курсі передбачається також вивчення біотичних взаємовідносин між окремими організмами та їх популяціями.

8. Екологічне право.

Мета викладання дисципліни - передбачає формування у студентів сталої системи еколого-правових поглядів і знань, навичок застосування екологічного законодавства, підвищення рівня свідомості та еколого-правової культури, вміння вибору оптимальних державно-правових засобів щодо забезпечення екологічної безпеки людини в процесі будь-якої діяльності, охорони довкілля, ефективного використання природних ресурсів та захисту екологічних прав особи.

9. Екологія рослин, тварин та мікроорганізмів.  

Курс має на меті ознайомлення студентів з основними закономірностями реакції живих організмів на вплив факторів зовнішнього середовища як на рівні окремих організмів, так і на рівні фітоценозів, зооценозів та мікробоценозів.

10.Техноекологія.

Метою дисципліни є отримання фундаментальних знань стосовно структуринаціонального господарства та впливу його окремих галузей на навколишнє природне середовище, набуття навиків з питань раціонального природокористування та захисту довкілля в умовах зростаючої антропогенної дії на оточуюче середовище, яке базується на розумному використанні екологічного ресурсу біосфери з урахуванням науково обґрунтованого ощадливого режиму використання природних ресурсів з регулюванням якості оточуючого середовища.

11.  Екологія і атмосфера.

Метою дисципліни є формування у студентів систематичних щодо аналізу загальної характеристики атмосфери та повітряного середовища; основних типів антропогенних забруднень атмосферного середовища; запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження проведення заходів щодо зменшення збитків та втрат під час аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж та стихійного лиха; впровадження новітніх систем очищення викидних газів та організації моніторингових робіт стосовно вивчення стану повітряного середовища регіону і України в цілому.

12. Ґрунтознавство.

Метою дисципліни є формування фундаментальних знань "грутознавства" як однієї з центральних природничих та агрономічних дисциплін, яка вивчає ґрунт різнопланово: генетично — походження самостійного природно-історичного тіла, компоненту і дзеркала ландшафту; екологічно — «геодерма» (від лат. geoderma — шкіра) планети, надзвичайно впливова підсистема біосфери, довкілля для біоти; агрономічно — середовище для культурних рослин, вирощуваних з метою отримання стабільно високих, доброякісних та екологічно чистих урожаїв; економічно — головний і незамінний засіб сільськогосподарського виробництва та оцінки стану і ролі ґрунтів у функціонуванні екосистем різних ландшафтів з сучасних екологічних позицій.

13. Біоіндикація.

Метою дисципліни є формування у студентів систематичних теоретичних знань і умінь щодо використання живих організмів, в тому числі і рослинності, для оцінки стану оточуючого середовища. Вивчення існуючих методів фітодіагностики та набуття практичних навичок у галузі одержання інформації стосовно існуючого стану різних компонентів довкілля, застосування механізму визначення кореляційних зв’язків між станом навколишнього середовища та реакцією живих організмів на стресовий вплив, прогнозування наслідків впливу екологічно несприятливого фону довкілля, розробки науково обґрунтованих рекомендацій при проведенні та впровадженні природоохоронних заходів.

14. Моніторинг довкілля.

Основною метою викладання даної дисципліни є формування цілісних знань майбутнього еколога на рівні бакалавра у галузі отримання достовірної інформації про стан екологічних систем з метою їх збереження і своєчасного попередження можливих негативних змін в будь-яких компонентах навколишнього природного середовища.

15. Нормування антропогенного навантаження на природне середовище.

Головне завдання курсу полягає в забезпеченні засвоєння студентами знань сутності та видів нормативів, принципів нормування  атмосферного повітря, поверхневих вод і Світового океану, ґрунтів, усіх типів фізичного забруднення (шум, вібрація, електромагнітні поля, радіоактивне забруднення природного середовища), продуктів харчування також.

16. Екологізація харчових виробництв.

Основною метою викладання даної дисципліни є формування у студентів теоретичних знань та практичних навичок по  впровадженню екологічних нововведень у харчову промисловість - виробництво екологічно безпечної харчової продукції, споживання відновлюваних природних ресурсів, комплексне перероблення сировини, утилізація відходів виробництва і споживання, мінімізація відходів, енергозбереження та використання нетрадиційних джерел енергії тощо.

17. Екологія людини.

Дослідження біосфери, її часових та просторових складових , вплив на неї антропогенних факторів не можливе  без вивчення особливостей біології людини, людських популяцій, людства в цілому. Взаємовідносини людини з навколишнім середовищем, умови її існування в природних, антропогенних та штучних екосистемах – одна з глобальних проблем сучасності, її вивчення та вирішення є необхідною умовою існування людини як виду. Для цього насамперед необхідно знати основи екології людини як унікального біологічного виду, що поєднує у собі біологічне та соціальне, є носієм розуму на планеті Земля. Екологія людини включає в себе елементи таких наук як загальна екологія, біологія, соціальна екологія, антропологія.

18. Основи медико-екологічного моніторингу.

Основною метою викладання даної дисципліни є формуванняу студентів понять нормального функціонування організму. Вивчення факторів середовища, що впливають на організм людини, їх оптимальних або допустимих за медичними показниками рівнів впливу на нинішнє та наступні покоління. Вивчення ендемічних захворювань  і захворювань, викликаних екологічними факторами, та призводять до нозологічних станів та хвороб. Визначення  особливостей захворюваності, основні принципи діяльності санітарно-гігієнічного та медико-екологічного моніторингу в Україні. Аналіз вкладу екологічних  факторів  в  розвиток порушень стану здоров’я населення в залежності від виду досліджуваних порушень, конкретних географічних, економічних та інших особливостей регіону.

19. Екологічно чисті та енергозберігаючі технології.

Головне завдання курсу полягає в тому, щоб викласти в єдиному комплексі навчальний матеріал, що стосується сучасних енерго- та ресурсозберігаючих технологій в конкретних виробництвах, новітніх екологічно чистих технологій.

20. Екологічна безпека.

Головною метою лекційного курсу дисципліни є вивчення студентами засадничих теоретичних положень щодо забезпечення екологічної безпеки. Особливо актуальними є проблеми вибору оптимальних природоохоронних стратегій в умовах економічної кризи, обґрунтування шляхів екологізації ринкових реформ, вивчення чинників екологічних небезпек та їхнього впливу на стан довкілля, формування принципів та механізмів управління екологічною безпекою.

21. Радіоекологія.

Метою вивчення дисципліни є: формулювання основних принципів і проблем радіоекології, які є дуже важливими для розуміння закономірностей дії суміші радіонуклідів (ізотопи різних хімічних елементів, що є гамма-, бета-, альфа-випромінювачами) на природні угруповання різних організмів аж до біогеоценозів; надати студентам-екологам необхідні дані про радіаційний вплив природних і техногенних джерел іонізуючих випромінювань на живі організми та екосистеми зокрема, а також на біосферу в цілому; дати уявлення про методику врахування кількості опромінення живих організмів та основні одиниці експозиційної дози.

22. Основи промислової екології.

Метою вивчення дисципліни є оволодіння студентами теоретичними основами, методологією розрахунку і вибору обладнання промислової екології; вивчення принципів роботи приладів і пристроїв для очистки стічних вод і газових викидів; визначення впливу галузей промисловості на навколишнє природне вивчення основних методів запобігання забруднення довкілля та зменшення техногенного впливу промислових підприємств на навколишнє середовище.

23. Промислові екосистеми.

Мета дисципліни: вивчення впливу галузей промисловості на навколишнє природне середовище, методів запобігання  забруднення довкілля, яке призводить до порушення природної  рівноваги; ознайомлення студентів з екологічними проблемами різних галузей промисловості та оцінити їх вплив на навколишнє природне середовище; охарактеризувати вплив промислових об’єктів на функціонування та розвиток екосистем; розкрити суть екологізованих технологій та методи їх впровадження на підприємствах.

24. Хімія з основами біогеохімії.

Мета викладання дисципліни – опанування студентами знань про вміст хімічних елементів у навколишньому середовищі, форми їх поширення, роль живихорганізмів у процесах міграції й масообміну хімічних елементів у навколишньому середовищі й формуванні біокосних тіл Природи і глобальної екосистеми Землі.

25. Загально-екологічна практика.

Практика має на меті розширення та поглиблення знань студентів, отриманих в процесі вивчення теоретичних курсів з геології, гідрології, ґрунтознавства, метеорології та кліматології, екології рослин, тварин і мікроорганізмів та основ загальної екології.

26. Виробнича практика.

Метою виробничої практики є закріплення та поглиблення теоретичних знань, отриманих студентами в процесі вивчення певного циклу теоретичних дисциплін, практичних навичок, ознайомлення безпосередньо в установі, організації, на підприємстві, з виробничим процесом і технологічним циклом виробництва, відпрацювання вмінь і навичок з робітничої професії та спеціальності, а також збір фактичного матеріалу для виконання курсових проектів (робіт), можливе підвищення розряду робітничої професії для студентів, що навчаються у вищому навчальному закладі після професійно-технічного училища.

27. Екологічний менеджмент та аудит.

Метою екологічного менеджменту є науково обґрунтована діяльність безпосередньо на об’єкті менеджменту з питань раціонального довкілля, екологічне контролювання суб’єктів господарювання, формування екологічного світогляду та розуміння переваг впровадження екологічного менеджменту на підприємстві або фірмі.

28. Основи екологічної стандартизації та сертифікації.

Метою дисципліни є формування теоретичних знань, умінь та практичних навичок у галузі екологічної стандартизації та сертифікації та ознайомлення з правилами та порядком проведення сертифікації продукції та систем якості довкілля та життя людини. Метою вивчення екологічної стандартизації та сертифікації є набуття студентами знань стосовно застосування методів екологічного контролю стану навколишнього середовища для забезпечення гармонізації принципів і методів охорони довкілля зі світовими вимогами.

29. Управління та поводження з відходами.

Мета навчальної дисципліни – формування у студентів-екологів цілісного уявлення про критерії визначення класу небезпеки відходів та їх класифікації, ступеня впливу  відходів на природне середовище, методиутилізації відходів виробництва та споживання, формування у студентів здібностей аналітичного мислення та творчого вирішення проблем екології та охорони навколишнього середовища з урахуванням, в першу чергу, антропогенних факторів.

30. Екологічне інспектування.

Метою навчальної дисципліни є ознайомлення студентів з суттю, принципами, методами природоохоронного інспектування, нормативно-правовою базою України в галузі охорони довкілля, методиками визначення рівнів забруднення навколишнього середовища, економічної шкоди, розмірів штрафів за порушення природоохоронного законодавства, заходами запобігання забрудненню навколишнього середовища.

31. Інформаційні технології.

Метою дисципліни є формування у студентів теоретичних знань та практичних навичок, необхідних для розв’язання професійних задач з використанням сучасних інформаційних систем і технологій.

32. Інтелектуальна власність.

Метою дисципліни є опанування студентами основних понять, інститутів, принципів та джерел правового регулювання відносин, пов'язаних із творчою, інтелектуальною діяльністю, як на національному, так і на міжнародному рівні.

33. Біометрія.

Основною метою викладання є опанування методів біометричної ідентифікації: статичних та динамічних, класифікації ознак, групування первинних даних, варіаційних рядів та графіків. Вивчення вибіркових методів і оцінки генеральних параметрів, критеріїв достовірності оцінювання, методів дисперсійного аналізу, кореляційного аналізу, регресійного аналізу

34.Фізико – хімічні основи очищення стічних вод.

Метою дисципліни є оволодіння теоретичними основами фізико-хімічних методів стічних вод; вивчення принципів роботи приладів і пристроїв, що використовуються для фізико-хімічної очистки стічних вод; вивчення суті, апаратного і технологічного забезпечення фізико-хімічних методів; визначення та оцінка раціонального використання води в технологічних процесах різних галузей  промисловості та методів запобігання  забруднення довкілля.

35. Методологія та організація наукових досліджень.

Мета дисципліни:оволодіння теоретичними основами фізико-хімічних методів стічних вод; вивчення принципів роботи приладів і пристроїв, що використовуються для фізико-хімічної очистки стічних вод; вивчення суті, апаратного і технологічного забезпечення фізико-хімічних методів; визначення та оцінка раціонального використання води в технологічних процесах різних галузей  промисловості та методів запобігання  забруднення довкілля.